Свято чи день садіння картоплі?

Наталка КИСІЛЬ, Юрій ОЛЕНЕЦЬ, “Україна і час”

|

Кожен з відомих людей, яких опитала “Україна і час”, має свою думку про 1 травня.

“Трудящі в Україні соціально не захищені”

Євген ТАЛІПОВ, перший секретар Львівської обласної організації СПУ:

— Ви мені ставите запитання, а я — вам. От, скажіть: чи влаштовує сьогодні українського журналіста зарплата? Не влаштовує. На Заході ваші колеги отримують у десятки разів більші гроші. Хоча вважаю, що наші репортери пишуть краще і взагалі краще працюють. А загалом чи відповідає в Україні зарплата рівню роботи? Не відповідає. Або ті ж пенсії. Візьміть шведську модель: там пенсія — 600-700 євро, а в нас — 400 гривень. А скільки заводів ліквідовано, скільки безробітних! Тепер про освіту. Студент закінчує навчальний заклад — куди піде на роботу? Тобто, підсумовуючи, якщо ми говоримо про трудящих, то не забуваймо про ці речі — про те, що більша частина трудящих у нашій країні є соціально не захищена державою.

“Свято подвійних стандартів”

Рефат ЧУБАРОВ, народний депутат України, фракція “Наша Україна”:

— Для мене 1 травня не означає нічого, крім того, що це вихідний день. Так було й раніше. Бо ми, кримські татари, ніколи не відчували жодної “солідарності”, про яку декларували комуністи. Ми завжди розуміли, що є подвійні стандарти у ставленні до нашого народу. І коли говорили про якийсь там інтернаціоналізм, то добре усвідомлювали, про що йдеться. І якщо хтось і виходив на парад, то, думаю, ніколи цю солідарність не сприймали як справжню. Я особисто завжди ставився до першотравневих свят як до такої собі формальності, яка дає можливість людям відпочити. Цього року, сподіваюся, ці чотири дні вихідних я буду у Криму, обов`язково поїду до батьків.

“Саджу бульбу з п`яти років”

Богдан БЕНЮК, народний артист України:

— Я запам`ятав День міжнародної солідарності трудящих приблизно з п`ятирічного віку. Тоді мене мама вперше взяла зі собою на город садити бульбу. І з того часу у нас 1-2 травня — дні садіння картоплі. Так було торік. І так буде цього року, а також у ці дні зніматимуся у новій телепередачі “Еники-беники”. Тобто 1 травня — це ніяке не свято, треба працювати. А щодо самої назви “День… трудящих”, я скажу вам так: трудящі-євреї мають відпочивати у суботу, трудящі-християни — у неділю. І все тут.

“Коли люди об`єднуються, вони виграють”

Наталя ВІТРЕНКО, лідер Прогресивної партії України:

— Для мене особисто — це день єдності трудящих, які разом повинні захищати свої права. На працю, на гідну заробітну плату, на гідну пенсію, на охорону здоров`я. Сама людина не доб`ється правди, бо це дуже важко боротися проти владної машини. А якщо люди об`єднуються, тоді вони виграють. От гляньмо на приклад. Міжнародна організація праці встановила критерій: заробітна плата повинна бути на 25 відсотків вищою, ніж прожитковий мінімум. І саме тому, що це є світовим нормативом, це допомагає профспілкам України.

Особисто я першотравневі дні проведу у Києві. Буде невеличка маніфестація. А більшу демонстрацію організуємо напередодні, у той самий день, коли фашисти проводитимуть акцію на честь створення дивізії СС “Галичина”…

“Для мене це спогад про відьомський шабаш”

Олесь БУЗИНА, телеведучий, письменник:

— Я завжди пам`ятав, що в ніч на 1 травня називають Вальпургієвою. Час, коли всі чорти і відьми збираються на шабаш. Тому для мене цей день — насамперед спогади про відьомський шабаш. Я людина досить консервативна, тим паче, що моя родина свого часу постраждала від більшовиків: прадід будував Біломорканал, а бабуся померла від голоду. Тому я дуже скептично ставився до свята 1 травня як до дня солідарності якихось трудящих. Цього року буду працювати у звичному режимі — дописуватиму другу частину книжки “Вурдалак Тарас Шевченко”.

“Хреститиму сина”

Олександр ПОНОМАРЬОВ, заслужений артист України:

— Колись цей день святкували гучно — виходили у центр міста з транспарантами. Але я сприймав його як звичайний вихідний. Бо зі справжніми (у повному розумінні цього слова) святами, такими, як Великдень або день народження близької людини, першотравень навіть не можна порівняти. Цього разу я все ж святкуватиму. Проте не день солідарності трудящих. Найближчої суботи, після 1 травня, ми з дружиною хреститимемо сина. Чи буду куховарити? Не виключено. Вдома я частенько цим займаюся. Моя передача, яку я вів на “плюсах”, незабаром виходитиме в іншому форматі — без ведучих. У принципі, думаю, що питання зі “Смачною країною” вже закрите: відзнято пілотні програми нової версії, і я в цьому проекті наразі не братиму участі. Треба трохи відпочити від телебачення і покуховарити без телеоб`єктивів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...