Виконком відзвітувався на п’ять. Трійка плюс двійка

Петро КУЛІШ, «Львівський портал»

|

Довгі намагання депутатів міської ради почути звіт львівського виконкому за 2006 рік нарешті увінчалися результатом.

На засіданні міської ради прозвучало одразу два звіти – про діяльність виконавчих органів міської ради, виконавчого комітету за роботу в сфері теплопостачання та інформація про діяльність.

Чотири оцінки на два звіти

Самі звіти та їх обговорення зайняли майже три години й увінчалися не вельми радісним для міського голови результатом. Інформацію про роботу виконкому, яку зачитала керуюча справами Марта Литвинюк прийняли до відома, звіт про роботу виконавчих органів, яку зачитав сам Андрій Садовий , оцінили задовільно, а звіт про роботу виконкому стосовно роботи теплопостачання – незадовільно. І ще одна оцінка прозвучала навіть раніше – перед початком засідання розгнівані львівські підприємці заблокували всі входи до міської ради, а впродовж всього засідання гупали в барабан під вікнами та майоріли транспарантами й усними протестами.

Судячи з реакції міського голови, такий результат був для нього малоприємним. Він навіть двічі збирав на нараду керівників фракцій, проте зміни у формулюваннях виявилися незначними. Замість „Визнати неефективною” (як було в депутатському проекті) прозвучало „зробити більш ефективною” тощо. Не допомогла навіть радість з приводу вибору України та Польші господарями Євро чемпіонату-2012, про що стало відомо напередодні.

Більше того, попри оцінку, кожна з ухвал стосовно звітів містить ще й низку окремих доручень міської ради, які мали би виконати міський голова та виконком незабаром.

Що ж стало причиною такої доволі неоднозначної оцінки виконавчих органів міської ради Львова? Щоб у читачів не склалося враження про критичне спрямування матеріалу, зауважу – про позитиви пишеться чи не щодня. І хоча б раз у рік необхідно спробувати зробити аналіз і того, що є негативним, або може таким стати в найближчому майбутньому. Хто попереджений – той озброєний.

Як розвиватися місту?

Попри сприйняття політики, як справи кулуарної, більшість причин депутати озвучили під час самого засідання. І хоча на виступи та обговорення депутатам відвели лише по 3 хвилини, загалом можна узагальнити основні причини невдоволення та критики.

Насамперед, ц ьому посприяло те, що звіти, які мали відбутися ще в лютому місяці, перенесли на квітень. І хоча такий запізнілий термін мав би охолодити депутатів до подій минулого року, оскільки вповні заявляють про себе проблеми вже 2007 року, саме він дав іншу, позитивну візію – можливість стратегічного погляду на розвиток Львова і окремих галузей господарки.

Найбільше закидали виконавчим органам і міському голові саме на відсутність стратегії. Відсутність концепції стратегічного розвитку Львова і майже річні безуспішні зусилля розробити та винести на розгляд ради галузеві концепції і програми на тлі підприємницьких протестів під стінами Ратуші виявилися яскравим свідченням цього. Одна з таких програм якраз стосувалася концепції та програми правил встановлення в місті так званих малих архітектурних форм. До її затвердження у Львові діє мораторій на видачу дозволів на нові об’єкти. Справа загалом може й не погана, якби не терміни. Від часу встановлення мораторію скоро майже рік, а програми так і немає. Саме це і викликало обурення підприємців. Відзначили цей факт і депутати. Йшлося про те, що мораторій у Львові діє не один, а програм, які мали б встановлювати правила і дати можливість людям працювати, а місту заробляти кошти, нема. Дійшло до пропозицій автоматично зніма ти будь-який моратор ій, якщо відповідну програму не прийматимуть упродовж двох місяців від його встановлення. На думку депутатів, це даватиме владі не тільки право регламентувати, але й зобов’язовувати чиновників оперативніше виконувати свої прямі обов’язки і перед громадою, і перед підприємцями.

Приблизно те ж стосувалося і транспортної проблеми. При тому, що успішно діють евакуатори, розчищаючи пішохідні зони, автомобілів від того не зменшується. А на весь центр є тільки три паркувальних майданчики закритого типу, які одночасно вміщають близько 70 автомашин. Усі решта змушені тулитися попри тротуари, даючи заробіток евакуаторам.

І це тільки частина проблем, бо джерелом конфлікту може стати і щитова реклама, і встановлення літніх відпочинкових майданчиків, і спеціалізовані місця для торгівлі. Саме вуличні торгівці, до речі, можуть стати наступними, хто вдасться до акцій протесту. І річ не стільки в тому, що вони не готові поступитися владі своїми тротуарами, скільки в тому, що від початку розчищень торгових яток так і не було запропоновано хоча б приблизного плану, як розміщуватимуться ринки чи торгові місця у Львові.

Десять гривень на одного львів янина

Саме такими в розрахунку на кожного жителя мільйонного Львова є поступлення в цьогорічний бюджет розвитку. 10 мільйонів гривень за майже чотири місяці – не найкраща характеристика роботи виконавчих служб. При тому, що загалом на рік заплановано витратити, наприклад 3 мільйони гривень на освітлення міста, 2,5 мільйони на програму профілактики злочинності, не говорячи про капітальні вкладення в ремонти, будівництво і дороги. А загалом запланований цьогорічний бюджет розвитку становить 180 мільйонів гривень.

Ще наприкінці минулого року виконавча команда міста вирішила більш ніж наполовину наповнити бюджет завдяки випуску муніципальних облігацій – себто, кредиту в майже 100 млн. гривень. Нічого поганого в цьому нібито й немає. Проте не до кінця зрозуміло, чому не змінюється відношення міської влади до своїх ресурсів – тієї ж землі й оренди муніципального майна. Пропозиції депутатів – мовляв, кредит можемо брати, однак давайте визначимося, що на цей період відмовляємося від продажу землі взагалі, зберігши її у власності громади, не допомогли. І хоча чиновники, агітуючи за кредит, наводили аргументи, що земля із часом дорожчатиме, проте відмовитися від цього способу поповнення скарбниці так і не знайшли в собі сили. І тепер постає питання – місто і позику здійснює, і майно в оренду віддає, і землю продає. Із чого віддавати борги і що залишати на майбутнє? Відповідь, очевидно, мала би бути в стратегічній програмі, яка тим часом відсутня.

Не було зроблено й ефективних спроб щодо створення львівського муніципального банку. А саме такий банк не тільки би провадив діяльність у місті, але й заробляв би реальні кошти для свого міста, відтак не виключено, що повториться операція з російською банковою установою – БМ банком. Саме цей банк, заснований урядом Москви, приймав минулого року кошти львівської громади на депозит.

У 2012-ому – Єврочемпіонат! А до того – ЖЕКи, дороги, опалення, вода

Якщо вибори починаються на наступний день після оголошення результатів про вибори, то й підготовка до звіту за наступний рік роботи влади починається від початком цього року. Так, очевидно, і нинішні звіти міського чиновництва та їхня оцінка мають стати початком нової роботи.

Реформа житлово-комунального господарства Львова, приведення у відповідність до законодавства призначення керівників міських виконавчих структур, модернізація теплопостачання, робота з водопостачанням, перспективний план розвитку міста – усе це повинно стати головним болем львівської влади. Чи станеться так і чи реальними будуть успіхи – слідкуймо за новинами разом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *