Хто врятує дубове урочище?

Богдан МАЗУР, „Новий Погляд”

|

Унікальні двохсотлітні дерева потребують термінового захисту від вандалів.

Уже понад два століття у заповідному урочищі Корналовичі на Старосамбірщині зеленіє прадавній дубовий праліс. Дерева, яким вже понад дві сотні років, віддавна милують око як місцевим мешканцям, так і гостям цього мальовничого Прикарпатського краю. Кажуть, що «предки» цих старезних дерев пам ’ ятають ще славетного гетьмана Петра Сагайдачного, який родом із цих країв.

Ця місцина без перебільшення є унікальною. Передовс ім через те, що в Європі майже не збереглося пралісів (лісів, дерева в яких «переросли» двохсотлітню позначку). Окремі праліси є лише у деяких районах Альп і Карпат. А урочище в Корналовичах донедавна було найбільшим і найціннішим резерватом дуба в усьому Прикарпатті. Крім цього, у цьому пралісі знайшли собі райський оазис рідкісні рослини і тварини, які занесені у Червону книгу. У Корналовичах „мешкає” близько тридцяти «червонокнижних» представників фауни. Це, зокрема, жук-олень, який живе у стовбурах дуба, чорний лелека, сипуха (один із видів сови), рідкісні види кажанів. А в придністровських водоймах трапляються й видри…

Вісім років тому споконвічну тишу та спокій Кораловицького пралісу було брутально порушено розчерком пера високих можновладців. В урочище прийшли люди з електропилами та сокирами – і двохсотлітні дуби стали жертвою тотального винищення. Унікальний праліс став ласим шматком для багатьох вітчизняних та зарубіжних деревоторгівців, адже за кордоном вартість кубічного метра дуба становить близько однієї тисячі доларів. За підрахунками, запас стовбурної деревини на гектар у пралісі становить 380-400 кубічних метрів. А це – 400 тисяч доларів. Якщо площу всього урочища – 800 гектарів – перемножити на цю суму, то отримаємо доволі «кругленьку» суму – 320 мільйонів доларів. То чи варто дивуватися, що комусь дуже захотілося казково збагатитися на дубовій деревині ?

– Львівська обласна рада 1999 року прийняла безпрецедентне рішення про впорядкування природно-заповідного фонду (ПЗФ), – розповів «Погляду» президент Львівської обласної екологічної організації «Служба охорони природи» Тимур Бедернічек. Унаслідок цього рішення з числа ПЗФ було виключено аж 18 об’єктів. Під «роздачу» потрапили й Корналовичі.

За словами Тимура Бедернічека, того ж 1999 року частина науковців тодішнього Лісотехнічного інституту письмово обґрунтувала «вагомість» ініціативи обласних депутатів. І потім це обґрунтування потрапило до обласного управління екології. І екологи також дали своє «добро». Тоді обласна рада прийняла рішення, згідно з яким унікальне урочище в Корналовичах банально виключили зі списку ПЗФ. Так двохсотлітні дерева опинилися практично поза законом, і розпочалася їх нещадна вирубка. Постійна увага громадськості дала змогу дещо пригальмувати процес вирубування унікальних дерев.

– Завдяки активній позиції членів неурядових організацій частину урочища вдалося зберегти, – продовжив мій співрозмовник. – Зараз на площі 88-ми гектарів створено заказник місцевого значення. А решту площі (понад 700 гектарів) й далі залишається під загрозою тотальної вирубки. До речі, вирубування двохсотлітніх дубів здійснює державне лісогосподарське об’єднання «Львівліс».

На думку президента екологічної організації, працівники «Львівлісу» у вирубуванні дерев із Корналовицького урочища… зовсім не є винними, позаяк, згідно з законом, вони зобов’язані це робити.

– Якщо б вони не вирубували ці дуби, то платили б штраф, тому що урочище перестало бути об’єктом природно-заповідного фонду, – каже Тимур. – А згідно з нормою, дуб, старший за 110 років, підлягає вирубці. Тому вирубка зачепила велику частину урочища, і її треба негайно зупинити за будь-яку ціну!

За словами чоловіка, аби припинити будь-які роботи у Корналовицькому урочищі, минулого вівторка неурядові організації Львівщини звернулися з письмовою петицією до Президента та Прем’єр-міністра України, а також до міністра охорони навколишнього середовища та голови ЛОДА. Під цим зверненням вже підписалося 22 юридичні особи, і кількість підписів постійно зростає. Цікаво, що цю петицію було підписано у парку Костюшка поблизу ЛНУ на столі, зробленому з дубового кругляка, привезеного з Корналович . А далі слід зібратися науковцям і під контролем громадських організацій написати обґрунтування щодо перетворення всієї території урочища площею 800 гектарів на національний заказник.

– Корналовицьке урочище є винятково важливим та унікальним у світовому вимірі об’єктом, – вважає президент екологічної організації. – Це – один із останніх у Європі дубових пралісів і його треба заповісти. І не лише з позиції охорони природи та навколишнього середовища. В цьому урочищі можна проводити цінні наукові дослідження із вивчення рідкісних представників флори та фауни.

Згідно з даними прес-туру, проведеного 2005 року, мешканці довколишніх сіл Корналовичі, Дубляни та Кульчиці доволі негативно ставляться до вирубування дубів. Однак людей не надто хвилює сам факт знищення унікального пралісу. Значно більше невдоволення викликає… знищення вантажними машинами місцевої дороги і перетворення її на болотисте місиво, а також недотримання обіцянки провести натомість кращого гостинця. А на самій вирубці лісу місцеві мешканці можуть заробити непогану копійку. Не секрет, що зараз ситуація по селах є доволі сутужною щодо роботи та працевлаштування. А на вирубуванні лісу людина може за день заробити від 30-ти до 80-ти гривень. І хто з працездатних чоловіків-селян може встояти перед такою спокусою ?!

– Будемо намагатися пояснити глибину проблеми місцевим мешканцям, – каже пан Тимур. – Адже дубовий праліс є їхньою споконвічною власністю. Особливу увагу слід звернути саме на село Кульчиці, в якому майже 500 років тому народився гетьман Петро Сагайдачний. Факт вирубки козацьких дубів у рідному селі славного гетьмана є просто кричущим! Адже дуби споконвіків були символом і козацтва, і України загалом…

Проректор із наукової роботи Національного Лісотехнічного університету України Григорій Криницький заявив, що Корналовицьке урочище зараз перебуває у доволі критичному санітарному стані. За його словами, практично всі дерева в цьому пралісі є хворими, ураженими гниллю та пошкоджені шкідниками.

– Щорічно відбувається повне всихання окремих дерев, – каже проректор. – Але ми намагаємося зберегти цю цінну популяцію. Тому два роки тому на площі 88 гектарів було відновлено заповідне урочище місцевого значення, в якому не проводять жодних лісогосподарських заходів. На цій території всі дерева збережено у незмінному вигляді.

Пан Криницький розповів, що на основі угоди між Львівським обласним управління лісового господарства і Національним Лісотехнічним університетом на 43-гектарній площі утворено науково-виробничий стаціонар. Там проводять експерименти із відтворення і збереження генофонду цієї популяції. Дуби на цій території також не вирубують.

– А взагалі я проти пасивного збереження унікальних дерев, нічого при цьому не роблячи – адже ліс постійно гниє і відмирає. Тому набагато краще вжити активних заходів щодо відтворення молодого покоління популяції придністровського дуба, – підсумував науковець.

Дещо іншу точку зору на це питання висловив «Погляду» завідувач відділом регіонального біо ц енотичного моніторингу державного природознавчого музею НАН України, доктор біологічних наук професор Платон Третяк .

– Згідно з законом про програму розбудови екологічної мережі в Україні до 2015-го року середній показник заповідних територій має становити 10,4 відсотка від загальної площі держави, – розповів він. – Однак усупереч цьому закону площі заповідних територій у державі, навпаки, зменшуються. А зберігати праліси нас чітко зобов’язує Європейська конвенція збереження біологічного різноманіття. У цих пралісах є низка видів флори і фауни, які можуть існувати тільки в таких умовах. Однак в Україні чомусь воліють не дотримуватися цієї конвенції. І тут залишається лише розвести руками…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...