Їстівні трансформери

Марія ДОРОТИЧ, “Україна і час”

|

Українські ринки і супермаркети на третину заповнені генетично модифікованими продуктами.

Окрім ранніх овочів, нашпигованих нітратами, до переліку небезпечних продуктів додалися ще й генетично-модифіковані продукти (ГМП). Їх поява викликала гострі суперечки серед учених. Одні говорять про небезпеку для здоров`я людей, інші запевняють про нешкідливість. Хто має рацію?

Помідори на снігу

У модифікованих рослин генетичний матеріал змінений неприродним способом для стійкості проти шкідників, гербіцидів і хвороб. Ззовні ці рослини та їх плоди важко відрізнити від природних. Учені стверджують, що генетична модифікація вирішує чимало проблем з вирощуванням рослин. Найбільш поширена трансгенна картопля з токсичним білком, якого не сприймає колорадський жук, — це лише вершина айсберга.

А от морозостійкі помідори вчені винайшли шляхом вживлення у клітину овочу гена із тканин морського краба. Відтак їх можна продавати на 30-градусному морозі. Компаніям, що заробляють на таких винаходах кругленькі суми, байдуже здоров`я споживача. Вони пояснюють, що землі виснажені, отже, не спроможні забезпечити людство екологічно чистими овочами. Генетично змінені рослини дають високі врожаї, стійкі до несприятливих кліматичних умов і бур`янів.

Трансгенний майонез

У науково-дослідному центрі випробувань продукції “Укрметртестстандарт” нам пояснили, що ГМП з`явилися на ринку Європи у 1996 році. Найпотужнішими їх виробниками та експортерами є США, Канада, Китай, Бразилія, Чилі. Серед європейських країн найбільше використовують ГМП Франція (28 % загальної кількості продукції), Іспанія (14 %) та Великобританія (12 %).

За останні п`ять років українські ринки теж заполонили ГМП. На сьогодні статистика є невтішною. У виробництві найбільш вживаних харчових продуктів використовують 70 % генетично-модифікованої сої, 25 % клонованої кукурудзи, картоплі, рису, цукрового буряку.

Генетично змінені організми входять до складу не лише імпортної, а й вітчизняної продукції. Так, у виробництві багатьох українських майонезів і кетчупів використовують генетично-модифікований крохмаль. Модифіковану сою додають до ковбас і кондитерських виробів.

Начальник науково-дослідного центру випробувань продукції “Укрметртестстандарт” Володимир Семенович розповів, що Україна привертає особливу увагу біотехнологічних компаній, що зацікавлені у збуті генетично-модифікованої продукції. Він каже, що, за неофіційними даними, лише 2005 року було посаджено клоновану сою, картоплю та кукурудзу на 45 % посівних площ в Україні.

Їжа для бідних

Дослідження “Укрметртестстандарту” довели, що 40 % продуктів, які продають в Україні, містять небезпечні для здоров`я людини генетично-модифіковані інгредієнти.

Володимир Семенович зауважив, що до остаточного з`ясування впливу на організм людини ГМП широкий продаж такої продукції треба заборонити. Найбільша проблема — відсутність законів, які забороняють ввезення до нашої країни модифікованої їжі. До того ж Україна — єдина з європейських держав, де не ухвалено відповідних законів про обов`язкове маркування на упакуванні продукту модифікованих складників. Натомість у Верховній Раді точаться дискусії довкола того, де саме подавати інформацію про наявність у продукті трансгенів: на великих коробках чи у супровідній документації. Мабуть, серед депутатів є багато зацікавлених осіб, які гальмують ухвалення відповідних законів.

І не дивно. Фахівці кажуть, що трансгенна продукція значно дешевша за натуральну. Європейський покупець може обирати у супермаркетах продукти до вподоби чи з огляду на вміст гаманця.

З`їв — і до лікарні

За словами Володимира Семеновича, провідні науковці світу, які досліджували вплив ГМП на організм людини, б`ють на сполох. Негативні наслідки вживання трансгенних продуктів такі: алергічні захворювання, порушення обміну речовин, а насамперед — ожиріння. Люди, які зловживають такою їжею, швидко набирають вагу до 100 кілограмів. До того ж у створенні ГМП використовують маркерні гени, стійкі до антибіотиків. Унаслідок цього унеможливлюється лікування багатьох інфекційних захворювань. У країнах ЄС ще 2004 року офіційно заборонили застосовувати у виробництві продуктів харчування генетично-модифіковані складники, що мають гени стійкості до антибіотиків. А Всесвітня організація охорони здоров`я рекомендувала харчовим підприємствам утриматися від використання трансгенів. До слова, європейські виробники, які дбають про споживача, цілком відмовилися від них. Українські ж виробники не хочуть зробити навіть елементарного: показати споживачу, що вони їдять.

Довідка

1996 року під посівами трансгенних сортів рослин у світі було зайнято понад 1,7 мільйона гектарів площі, 2002-го — 52,6 мільйона, а 2005 року — 91,2 мільйона. За два роки кількість засіяних клонованими рослинами площ перевищила 100 мільйонів гектарів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...