Не встигли вгамуватися перипетії довкола нового архітектурного монстра на площі Міцкевича (банківське приміщення у мармуровій плитці, у народі — “слон”), як міська влада сприяє новому сюрпризу. У центральній частині міста постане сучасний скляний торгово-офісний центр “Брістоль-Плаза”.
Споруду планують звести на перехресті вулиці Гнатюка та проспекту Свободи, 19-21. Мистецтвознавці забили на сполох. Як модерна споруда може з`явитися у центрі міста, яке належить до історичної спадщини ЮНЕСКО? Прихильників нового будівництва теж не бракувало. Серед експертів, які схвалюють проект, — працівники управління охорони історичного середовища. Про всі “за” і “проти” спорудження торгового центру дізнавалася кореспондентка “УіЧ”.
Директор Інституту “Містопроект” Володимир Швець розповів, що торговий комплекс матиме наскрізний скляний прохід між двома вулицями на кшталт пасажу. Це буде критий склом будинок, який заповнюватиме дворик між спорудами. Символом згаданого об`єкта стане симбіоз будівель і дерев. Для цього фасад будинку змонтують зі склопакетів, на яких нанесуть бронзове напилення листя дерев, що змінюватиме відтінки залежно від освітлення.
“Загальна площа будівлі становитиме 8 тисяч квадратних метрів, –каже архітектор Євген Воронич. — Інвестором є підприємство “Брістоль”, яке отримало у власність будинки на проспекті Свободи, 19-21. Спорудження скляного центру коштує близько 50 мільйонів гривень, і його планують завершити до 2010 року”.
Левову частку площ “Брістоль-Плази” виділять для торгівлі, а більше 2 тисяч квадратних метрів — для офісних приміщень, кнайп і барів. Торговий комплекс охоплюватиме сучасну підземну автостоянку, мистецькі галереї та виставкові зали, на мансарді буде ресторан “Брістоль”.
Представники ГО “Опора” вважають зведення скляного центру недоречним. Адже центр Львова, на який завжди не вистачає коштів для реставрації, хочуть спотворити запланованим будинком. “Опорівці” нагадали про конфлікт, що виник через спорудження модерного банку в історичній частині міста, на площі Міцкевича.
Депутати міськради від фракції “Наша Україна” теж не схвалюють появи у центрі “Брістоль-Плази”. Пояснення депутатів: сусідні споруди на проспекті Свободи в аварійному стані, і будівельні роботи можуть спричинити у них тріщини.
Деякі архітектори вважають, що проект будівництва потребує доопрацювання. Радник міського голови Львова Андрій Салюк стверджує, що сучасний будинок найдоцільніше спорудити на Сихові, щоби він презентував стиль архітектури XXI століття.
Виконувачка обов`язків начальника управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко зауважила, що квартал, де заплановано спорудження “Брістоль-Плази”, — деградований. Таким чином міська влада має три підходи до вирішення проблеми. Перший — упорядкувати невеличкий парк чи газон для відпочинку. Другий — звести житловий будинок, залишивши левову частку території вільною. Третій — забудувати весь аварійний квартал. Інвестор обрав третій варіант.
“Будівництво на вулиці Гнатюка доречне, бо сучасна споруда вписуватиметься у цю територію, — каже Лілія Онищенко. — Наше управління жартома назвало майбутню споруду будинком-гербарієм, який може бути окрасою Львова”.
Ініціатори нового спорудження мусять врахувати низку зауважень фахівців-реставраторів. Наприклад щодо фасаду, який виходить на межі проспекту Свободи. Будівництво повинно бути зосереджено у межах двох будинків, що належать інвестору. Натомість проектанти хочуть більшої площі, тобто захопити частину території міста.
Коментар
Голова координаційної ради Громадського форуму Львова Олег МАЦЕХ:
— “Брістоль-Плаза” — перший яскравий приклад того, коли всі процедури витримано. На етапі громадських обговорень не порушено закону.
Чимало консервативних реставраторів схвалило ідею. У цій ситуації є користь для міста — багатий інвестор, що обіцяє створити орнамент на склі з допомогою швейцарських фахівців. Думаю, це може бути великим провалом і шаленим успіхом.
У мене є застереження щодо проекту. “Брістоль-Плазу” побудують на території, що належить до ЮНЕСКО. Останніх не повідомили про проект. Це порушення законодавства. Сьогодні ми не маємо реакції від ЮНЕСКО, тож не відомо, чи вони схвалять проект. Друге застереження — безпека мешканців. Адже тонни скла звисатимуть над старими будинками. Про це ніхто не говорив на громадських слуханнях.
Марія ДОРОТИЧ, “Україна і час”