“Помаранчеві” вже готують виборчі списки, “біло-сині” мовчать.
Уже навіть абсолютний політичний фанатик проведення 27 травня дострокових парламентських виборів не вірить, що вони відбудуться цього дня. Не вірить у це і сам Президент, однак публічно і далі демонструє жорсткість своєї позиції. Усі головні політичні гравці поступово “дозрівають” до розуміння того, що треба одночасно призупинити дію указу Президента про розпуск Верховної Ради, а також її постанову про нелегітимність цього документа, сідати за круглий стіл і домовлятися. Іншого виходу немає. І ніякий Брюссель, Страсбург чи Москва нам не допоможуть.
Навіть рішення Конституційного Суду, на чию користь воно б не схилилося, не виведе країну з глибокої політичної кризи, оскільки інша сторона не визнає його. Саме про це вже заявила на з`їзді лідер БЮТ Юлія Тимошенко.
“Наша Україна” без Івченка
Але Президент видав указ про дострокові вибори, і політичні сили, які нібито його підтримують, заметушилися. Як і належить, першим у понеділок стартував з`їзд “Нашої України”, який затвердив список кандидатів на вибори до Верховної Ради. До переліку потрапили, як і прогнозувалося, усі теперішні члени фракції “Наша Україна”, члени політради партії, керівники обласних організацій, прихильні до НС “НУ” мери та губернатори, міністр оборони Анатолій Гриценко, а також Віктор Балога, Іван Васюник, Віктор Боднар від секретаріату, Іван Плющ, екс-секретар Президента Ірина Геращенко і керівник музичного гурту “Океан Ельзи” Славко Вакарчук.
Найгостріші дискусії викликали кандидатури лідера “Пори” Владислава Каськіва та екс-керівника “Нафтогазу України”, голови КУНу Олексія Івченка. Якщо першому якимось дивом вдалося втриматися у списку кандидатів, то поціновувач дорогих “мерседесів” пролетів, як фанера над Парижем. За нього проголосувало лише 378 із 602 делегатів.
І ще одна маленька сенсація. Новоспечений заступник голови партії Зеновій Шкутяк “несподівано” вніс майже нікому не відому у “нашоукраїнському” середовищі кандидатуру Олексія Хахльова, директора одного з руберойдових заводів, який виявився до того ж зятем Віктора Ющенка. За нього проголосувало ще менше люду — тільки 266 осіб, бо, мабуть, не знали, чий він родич…
На цьому перша частина зібрання завершилася, друга ж має відбутися до 27 квітня. Тоді і повинні визначити номери претендентів на депутатські мандати. Звісно, якщо вибори не перенесуть на пізніший термін. Лідери “Нашої України” вірять, що до того часу опам`ятаються лідер “Народної самооборони” Юрій Луценко і компанія, а також тріумвірат “правиці” — Тарасюк, Костенко, Матвієнко, який міг би теж приєднатися до них.
Бабу Параску не пустили до БЮТу
Про жодне поповнення блоку не думає Юлія Тимошенко, яка на початку тижня також провела з`їзд. На вибори вона традиційно поведе блок з трьох партій: рідної “Батьківщини” і двох “невісток” — ПРП і УСДП.
Перша п`ятірка блоку зазнала деяких змін. До Тимошенко, Турчинова і Томенка замість Онопенка, що очолив Верховний Суд, кооптували Вінського. Андрій Шевченко зберіг за собою п`яту позицію. Майже всі народні депутати фракції БЮТ зберегли свої позиції у прохідній частині, але у списку вже немає Левка Лук`яненка, який нарешті вирішив відпочити від великої політики.
Наш земляк Андрій Шкіль отримав вже звичний 13 номер. Оскільки списки не були роздані навіть делегатам, то з інформації, яку опублікували деякі ЗМІ, нам також вдалося ідентифікувати Степана Курпіля (35), Ігоря Гриніва (41) і Михайла Косіва (123). Ні Степана Давимуки, ні лідера львівської “Батьківщини” Івана Деньковича серед 131 кандидата ми не виявили. Хоча під номером 112 зафіксований якийсь безіменний Бінькович. Можливо, це і є пан Денькович.
Звісно, у списках годі шукати “прокажених” на кшталт Ковтуненка, які зрадили Юлію Володимирівну.
P.S. У різних інтернет-сайтах з вівторка почала гуляти інформація про те, що бабу Параску, яка нещодавно стала членкинею НС “НУ”, не пустили на з`їзд БЮТу. Кажуть, через відсутність акредитації. Додзвонитися у її рідне село Дорогичівку, що у Заліщицькому районі Тернопільської області, щоб отримати коментар з перших уст, не судилося. Дочка відповіла, що мама у Києві “воює за Україну”…
Мирослав ГРЕДІЛЬ, “Україна і час”