Розколотий кораблик Руху, або Чому Давимука і Поживанов полюбили Юлю

Мирослав ГРЕДІЛЬ, “Україна і час”

|

Диму без вогню не буває. Ця народна приказка якнайкраще пасує колишньому львівському високопосадовцю, а нині нардепу, що пройшов у Верховну Раду за списком “Нашої України” (№ 81), будучи членом НРУ, Степанові Давимуці.

Ще влітку минулого року Степан Антонович заявив, що проект НС “НУ” й узагалі блок “Наша Україна” не мають політичного майбутнього і приречені на політичну смерть. Він також зазначив, що до тодішньої антикризової коаліції готові перейти близько 35 депутатів з 81 члена “нашоукраїнської” фракції.

“ХДС вирішив не входити до широкої коаліції. Частина НС “НУ” теж не увійде. Частина НРУ також буде поза коаліцією. Позиція Бориса Тарасюка — входити. Але більша частина нашої депутатської групи проти цього, оскільки союз із комуністами означатиме смерть для Руху. “Собор” увійде до коаліції. Про це вже заявив Анатолій Матвієнко. КУН ще не оголошував своєї думки. Хоча, знаючи про близькі стосунки Олексія Івченка з Президентом і те, на що перетворився останнім часом КУН, думаю, що вони увійдуть до коаліції. Врешті-решт, усе це набуде форми розколу”, — наголосив тоді Степан Давимука.

У цих уже несвіжих одкровеннях є дуже цікава інформація про тодішнього міністра закордонних справ і нинішнього лідера блоку “Українська правиця” Бориса Тарасюка, який, за словами пана Давимуки, задля того, щоби зберегти за собою посаду міністра, схиляв керівництво Руху піти на союз з антикризовиками. Що з цього вийшло, вже відомо всім — пана Тарасюка Ющенко таки “здав”, а той гримнув дверима і зібрався йти на вибори окремим від “Нашої України” блоком.

Своєю чергою Степан Антонович гримнув дверима і пішов проситися “у прийми” до пані Тимошенко, щоб не втратити у перспективі депутатського мандата, оскільки, мабуть, зрозумів, що у компанії Тарасюка, Костенка і Матвієнка йому нічого не світить.

Ще більше привідкрив завісу внутрішнього конфлікту в НРУ колега Давимуки, теж нардеп від “Нашої України” Михайло Поживанов, якого, на відміну від першого, просто прогнали з НРУ тільки за те, що він не погоджувався з думкою Тарасюка. Нині Поживанов так само шукає ключі до серця Юлії Володимирівни, щоб не тільки потрапити у парламент, а й отримати політичне запліччя БЮТ у майбутній боротьбі за крісло мера столиці.

Поживанов уже неодноразово заявляв, що саме його бажання очолити столичну владу найбільше не подобалося Борисові Тарасюку. Останній ще наприкінці минулого року намагався призупинити членство Поживанова в НРУ за різку критику Леоніда Черновецького, мотивуючи це тим, що у нього прекрасні особисті стосунки з мером Києва. Тоді із членів проводу проти виступив лише Степан Давимука, а серед двох, що утрималися, був Микола Горинь.

Ці панове — вже не перші втікачі, що залишають розколотий кораблик колись могутнього НРУ. Тепер його ніби намагаються склеїти саме ті “капітани”, які ще за життя В`ячеслава Чорновола наполегливо і цілеспрямовано штовхали цей кораблик на рифи.

Поміж відомих львів`ян, що нібито твердо тримаються за рухівський штурвал, залишається ще два політики — Ярослав Кендзьор і Василь Куйбіда. Перший так само, як на попередніх виборах, боровся проти БЮТ, тепер взявся за “Свободу” Тягнибока і “мочить” її за повною програмою, а другий просто немає куди втікати…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...