"Чорне золото" для президентів

Вироби Назара і Миколи Бід є у колекціях багатьох керівників європейських держав.

Вони чорні-чорні — ці глечики, макітри, горнятка. Чорні, як вугілля або як ворони. Це — гаварецька кераміка, відома усьому світові як унікальний міцний, довговічний та екологічно чистий посуд. Однак на батьківщині, де винайшли цю технологію обдимлювання глини чадним газом, себто в Україні, залишилося дуже мало майстрів, які знають секрети димленої кераміки. Назар і Микола Біди — з тих гончарів, які не лише розуміються на цій темі і люблять її, а й досягли неабиякого рівня майстерності. Сьогодні їхнє “чорне золото” (а саме так називають гаварецьку кераміку за її красу і якість) мають у своїх колекціях навіть президенти різних країн.

“Доторкніться, вона м`яка, як масло”

Суховоля — велике село, найбільше (4 тисячі осіб) у Городоцькому районі на Львівщині. Але родину на прізвище Біда знає кожен. Та й знайти їхній будинок, у принципі, нескладно — на подвір`ї і в саді-городі з чорних керамічних виробів викладено розмаїті композиції. Тим паче, що виглядають вони просто пречудово-контрастно серед білого весняного цвітіння вишень, слив та абрикосів. Братів застаємо вдома. Що роблять? Авжеж, хто б сумнівався — гончарять.

Старший 28-річний Назар одразу розповідає нам, що мріє з помешкання зробити творчий куточок або, як кажуть, хату-музей. Щоби люди могли подивитися на те, що тільки можна виготовити із глини: вази, вазони, глечики, макітри, баняки, горнята, куманці, попільнички, цукернички, сільнички, чанашниці, тортівниці, тарілки, таці… Нам з фотокореспондентом одразу й готують каву-чай і подають у тих чорних горнятках. Можливо, це просто так здалося, оскільки неймовірно позитивна творча аура не могла не вплинути на сприйняття, але напої вийшли дуже запашними.

Відтак молодший 23-річний Микола береться демонструвати творчий процес гончарства. Дістає з погреба глину: “Доторкніться, вона м`яка, як масло”. Хлопець сідає за гончарний круг, і священнодійство починається. Спостерігати за цим видовищем — саме задоволення. За якусь мить на столі вже красується кругленька макітра, ще через дві хвилини — горня. Проте вони ще вогкі і, що найголовніше, нечорні. Микола веде нас за будинок — там просто на дворі у них піч. Ось тут усі вироби майстри закладають у горно вкупі з дровами, заповнюючи весь простір, щоби не було доступу кисню. У процесі розжарена поверхня глечиків легко вбирає кіптяву, набуваючи чорного кольору з легким сріблястим полиском.

А телевізор — зайвий

Обов`язково треба зазначити, що хлопці роблять також каміни — з гаварецькою керамічною плиткою, яка одна на одну не схожа. Люди, які у братів роблять замовлення, навіть почасти не дають сфотографувати свого каміна, щоб у нікого не те, що такого самого, а й подібного не було. А от чайні й кавові сервізи Назара Біди ще у 1999 році Львівська міська рада замовила як сувеніри президентам європейських країн, які тоді прибули до Львова на саміт. Отже, і тодішній гарант Конституції України Леонід Кучма, і польський президент Александр Квасневський, й інші отримали чорну міні-гавареччину у подарунок. Цікаво, що у нинішнього Президента України Віктора Ющенка кераміка Бід також є: коли він ще був главою Нацбанку, його представник приїздив до суховольських майстрів замовляти чорний посуд.

“Ми вдома їмо й п`ємо тільки з кераміки, — зізнаються брати. — Наш тато був гончарем, навчив справи синів, у нас це родинне”. Крім гончарства, Назар і Микола ще цікавляться пасічництвом. Мають на обійсті з десяток вуликів. Садівники з них теж непогані — за кілька років нащепили масу екзотичних плодових дерев: абрикос, гранат, мандарин, персик. Лимон уже й плодоносить. Цікаве у хлопців і дозвілля: обоє люблять грати на… бандурі. А от телевізор узагалі, як розповідають, не дивляться. І справді, навіщо? У них стільки прекрасного перед очима.