Сашко Положинський: "Євробачення мені по-барабану"

Павло ПАЛАМАРЧУК, “Україна і час”

|

З лідером гурту “Тартак” Сашком Положинським ми зустрілися під час заходу “Форум видавців — дітям”. Прочитавши казки малечі, він потрапив під шалений напад своїх шанувальників, які мріяли доторкнутися до кумира і взяти автограф.

Напівживий після такої уваги, Сашко все ж таки погодився на інтерв`ю з кореспондентом “УіЧ”, в якому розповів про конкурс “Євробачення” і Вєрку Сердючку, свої громадські пориви та інші цікаві речі.

— Ваш останній альбом називається “Сльози і соплі”. Назва означає те, що “Тартак” став грати більш сопливу і слізливу музику?

— Таке стосується тільки конкретного альбому “Тартака”. Це тематичний альбом пісень про кохання, тому й така назва. Що ж до того, який “Тартак” буде далі, то варто послухати пісню “Не кажучи нікому”. Ми записали її після виходу згаданого альбому разом з Андрієм Підлужним і присвятили УПА. Хоча там присутні певні слізливі моменти, але сама музика набагато жорсткіша.

— Ваш гурт покинула третина музикантів. З чим це пов`язано?

— Це пов`язано з тим, що хлопці вирішили займатися іншою музикою, пішли грати у гурт “Бумбокс”.

— Ви розійшлись як друзі?

— Ні, ми не могли розстатися як друзі, тому що цей перехід був дуже непорядним щодо людей з “Тартака”. За цей період, протягом якого тяглася уся ця історія, поваги до цих людей у мене зовсім не додалося. Зараз ми розкішно почуваємось з новими музикантами, які прийшли до нас.

— В Інтернеті можна побачити низку твоїх публікацій. Що змусило взятися за журналістське перо?

— Це радше громадянське перо. Коли дізналися, що я намагаюся якось декларувати свої погляди через акцію “Не будь байдужий”, мені запропонували писати на сторінках сайту “Оглядач”. Я не одразу на це погодився. Та тепер, коли знаходжу час і тему, яку би хотів порушити, то пишу. Це не є моєю роботою, за це я не отримую жодної копійки, це просто вияв моєї громадянської позиції. Не позиціоную її як єдино правильну, бо розумію, що скільки людей, стільки й думок. Я навіть не заходжу на сайт, щоби прочитати коментарі. Псувати собі нерви, читаючи якусь гидоту на свою адресу, абсолютно не хочу.

— А книжку написати не маєш бажання?

— Я щось пробував писати, проте мені не вистачає сили постійно сидіти і писати. Якби воно писалося так само швидко, як воно думається… Теоретично, можливо, я “домучу” колись щось… Але говорити, коли це буде, я поки що не можу. Хоча сам читаю багато.

— Як ставишся до такого пісенного конкурсу, як “Євробачення”, і як сприйняв новину про те, що цього року на ньому Україну представлятиме Вєрка Сердючка?

— “Євробачення” мені, чесно кажучи, взагалі по-барабану. Що стосується Сердючки, то, я перепрошую, це найпопулярніша виконавиця в Україні — в неї найбільше концертів і найвищі гонорари. Воно популярне в цій країні — що ви хочете?! Змініть країну так, щоби таким вєркам сердючкам не було можливості існувати. Не тому, що хтось забороняє, а тому, що народ настільки інтелектуально і культурно розвинутий, що їм Сердючка просто-на-просто “не впирає”. Оскільки такого немає, оскільки цей продукт масовий і популярний, то маєте таку країну. Тіштеся, що її представляє така виконавиця чи таке виконавиця. Не знаю, як правильно (сміється — П.П.).

— У тебе є шкідливі звички?

— Залежно, що вважати шкідливими звичками. Я, наприклад, їм багато солодкого. Це корисна звичка чи шкідлива (сміється — П.П.)? Якщо говорити про традиційні шкідливі звички, то я не палю, не п`ю жодних алкогольних напоїв і не вживаю наркотиків. Я матюкаюся — оце моя шкідлива звичка.

— Про що ти зараз думаєш?

— Щоби швидше це все закінчилося і я поїхав додому. Скучив за мамою дуже.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...