Остаточно ствердився на думці, що зовсім не праві були депутати-регіонали Ганна Герман і Петро Писарчук, які картали президента Ющенка. Казали, що то не по-людськи розпустити Верховну Раду у страсний тиждень і зіпсувати у такий спосіб людям свято.
Та де там зіпсували! Добрі люди святили паски, пили-гуляли і восхваляли Воскресіння, як завжди – на повну міць свого християнського організму. І яка їм була справа до нових елекцій і політичних міжусобиць.
Цікаво, що більшість добрих людей, з якими поміж пасочкою з яйками довелося перекинутися слівцем про політику, сходилися у двох речах. Перша – парламент треба було розпустити, бо хамів треба ставити на місце. Друга – новий парламент кращим не буде, бо все одно виберуть пів на пів. Половина буде “їхніх”, серед яких траплятимуться ті, з ким можна і варто мати справу. Друга половина складатиметься з “наших”, серед яких будуть і ті, з ким справи мати не можна і не варто. Але найбільше сподобалася асоціація одного давнього колеги, яка виникла у нього на третій день свят, коли надворі вже трохи потепліло, а рівень вітерця в голові сягнув свого апогею . “Розумієш, ото, кажуть, вибори, новий парламент. А мені то всьо нагадує бабу, яка виходить з машини. Спершу з’являться довгі ноги в чорних панчохах і від цікавості аж дух запирає. Тільки і встигнеш подумати, а що там далі вистрибне. А далі, братику, або ляля, або крокодилище. При чому, частіше останнє. Ото так завше і з виборами”.
Роман ОНИШКЕВИЧ, „Новий Погляд”