Не встиг минулого тижня президент підписати Указ про розпуск Верховної Ради України та проведення дострокових виборів, як уже цього тижня в українському політикумі заговорили про перенесення на певний термін цього акту волевиявлення народу.
Причому позиція самого Президента у цій ситуації залишається невизначеною.
Поки що вибори не переносять, отже указ Ющенка залишається чинним, а більша частина політичних партій та блоків готуються довірити свої долі українському народу. Втім, є низка подій і чинників, які говорять про те, що дострокові вибори у парламент можуть відбутися у вересні чи навіть у жовтні. Спробуємо дослідити нюанси, які обговорювали протягом тижня.
Отже, вимоги президентського Указу від 2 квітня цього року будуть вчасно втілені в життя, якщо 1) Конституційний Суд визнає цей указ законним; 2) усі політичні сили приймуть спільне рішення переобиратися; 3) політичні партії, блоки та Центрвиборчком фізично зуміють провести підготовку та організацію цих виборів у стислі терміни.
Що стосується визнання Указу таким, що не суперечить Конституції, то останнє слово за КС, який обіцяв розпочати розгляд справи з наступного вівторка. Перенесення справи на тиждень може бути спричинене одразу кількома чинниками. Хочеться вірити, що це пов’язано з намаганням суддів фахово та ґрунтовно підійти до справи, і зараз вони проводять свій час, ретельно досліджуючи юридичні документи й радячить із досвіченими експертами конституційного права. Перенесення розгляду може мати банальнішу політичну причину, а також тиском на суддів з боку політичних організацій. Про те, що моральний тиск присутній, свідчать останні заяви низки суддів КСУ – Віктора Шишкіна, Володимира Кампо, Дмитра Лилака, Петра Стецюка та Ярослави Мачужак. Нагадаємо, у вівторок вони публічно відмовились брати участь у розляді справи про відповідність конституції України Указу президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради через „грубий тиск з боку окремих політичних сил”. Щоправда, судді не уточнюють, хто на них тисне. „НУ” та БЮТ почали навіть збирати підписи під зверненням до СБУ, Генпрокуратури та МВС, аби розслідувати їхні заяви. Цікаво, що майже одночасно в українських ЗМІ з’явилася інформація, що президент готує указ про звільнення суддів, які потрапили у КС за його квотою під якомось формальним приводом. Серед тих, хто відмовився від участі у справі, лише троє потрапили у КС за квотою президента. Тому, якщо Ющенко звільнить ще трьох, у КС не буде кворуму для розгляду справи.
Що стосується домовленостей, то провладні блоки навряд чи погодяться добровільно переобиратися. Компроміс може бути з боку Ющенка, якщо він виявить бажання принаймні перенести вибори у часі, призупинивши власний указ на певний термін. На зустрічі з іноземними ЗМІ президент повідомив, що це можливо, якщо він знайде спільну мову з прем’ром. Для цього навіть сформовано документ, де окреслено етапи цього компромісу, хоча ніхто цього папірця ще в очі не бачив. Про компроміс заговорив і секретар РНБО Віталій Гайдук. Проте у той же день Секретаріат Президента спростував інформацію про підготовку указу президента щодо перенесення дати дострокових парламентських виборів.
Для вчасного проведення перевиборів (27 травня) потрібно також достатньо часу, аби політичні сили змогли фізично підготуватися до виборчого процесу. На сьогодні ще не оприлюднено жодного списку, не сформовані повністю штаби, не зареєстровано жодного учасника у ЦВК, хоча останні строки реалізації багатьох цих заходів за законом вже давно завершились. Тому юридично неврегульованими залишається низка питань. Центрвибочком відмовляється реєструвати партії-кандидати до рішення Конституційного Суду. А в четвер Міністерство юстиції не завізувало документи БЮТ для подачі до Центрвиборчкому, також посилаючись на відсутність рішення КС.
Юлія КУХАР, „Новий Погляд”