Граблі для помаранчевих

Роман ОНИШКЕВИЧ, „Новий Погляд”

|

Луценко, Костенко і Тарасюк за єдиний блок. Тимошенко хоче йти окремо. Кириленко вагається.

На шляху до квітучої демократичної України лежать великі-великі граблі. Назва їм – розбрат. Непомітити їх важко. Проте одного разу вітчизняна демократія їх уже не розгледіла. Як наслідок – розкол «помаранчевого» табору, серія зрад і підстав, політична криза і, врешті-решт, розпуск парламенту.

Сьогодні усі без винятку «помаранчеві» лідери говорять про необхідність консолідації. «Ми оприлюднюємо свою позицію як вияв відповідального ставлення до майбутнього України і закликаємо усіх співвітчизників до порозуміння заради національного поступу», – зазначено у спільній заяві керівників «партій Майдану», прийнятій за результатами четвергової зустрічі у президента.

Проте чи матеріалізується ідея консолідації на цих виборах – питання з питань. Те, що вибори відбудуться – факт. За інформацією «Погляду» Партія регіонів уже остаточно змирилася зі станом справ і розпочала формування штабів та вишкіл майбутніх членів виборчих комісій. Їхня дисципліна традиційно буде високою і жорсткою. Інша річ – «помаранчевий» табір. Тут на сьогодні вимальовується кілька варіантів розвитку подій.

Рейтинговий фаворит «помаранчевих» Юлія Тимошенко, схоже, остаточно зупинилася на ідеї самостійного походу в нову Верховну Раду. Про це вона говорила вже кілька місяців поспіль. Від цього вона не відрікається і тепер. І зрозуміти її логіку цілком можна. По-перше, вона залишається зобов’язаною тим політикам, які не зрадили її у парламенті. У разі ж створення мегаблоку усім їм місця у прохідній частині просто не вистачить. По-друге, у прагматичної Юлії Володимирівни, яка розпуск парламенту вважає мало не своєю одноосібною заслугою, не має жодного бажання тягнути на своїх плечах “чужих” політиків. Передовсім, це стосується “нашоукраїнців”, яких Леді Ю сьогодні змушена любити.

Зрештою, у четвер увечері після зустрічі в президента Юлія Тимошенко перебувала у гарному гуморі і не шкодувала обнадійливих слів. “Ми домовились, що будемо максимально консолідовані і шукатимемо той формат, який дозволить отримати максимальний результат”, – заявила Юлія Володимирівна, додавши, що всі зійшлися на тому, що демократичні сили мають бути представлені у майбутньому парламенті.

“Жодна демократична партія, яка брала участь у минулій парламентській кампанії, у тому числі, яка набрала достатньо значного результату, але, може, не вистачило трішечки, щоб зайти в парламент, всі мусять бути в парламенті”, – на всю широту своєї душі усміхнулася пані Тимошенко.

Це, на перший погляд, мало б обнадіяти УНП, «Пору» та «Свободу». Проте не завжди добре робиться те, що гарно кажеться. За інформацією «Погляду», Народний союз «Наша Україна» навіть після неефективної парламентської діяльності не позбувся відчуття власного месіанства. Частина керівництва НСНУ пропонує включати до виборчих списків представників інших партій лише як фізичних осіб. Тобто про блок «Наша Україна» можна не говорити. Щоправда, лідер НСНУ В’ячеслав Кириленко заявив, що виступає за створення мегаблоку, однак, якщо опозиція піде 2-3 списками, це дозволить їм зайняти суттєві позиції в майбутньому парламенті, повідомляє «Українська правда». Логічно, що виходець із УНП Кириленко не проти, аби йти на вибори пліч-о-пліч зі своїми давніми соратниками, однак далеко не він єдиний вирішує політику своєї теперішньої партії.

Іти на вибори єдиним мегаблоком не проти і лідер “Народної самооборони” Юрій Луценко. “Я наполягаю на тому, що найефективнішим було б формування єдиного мегаблоку демократичних сил”, – зазначив він перед зустріччю у президента. При цьому Юрій Віталієвич не проти, аби мегаблок очолила Юлія Тимошенко. Однак таємницею Полішенеля є й те, що пан Луценко готовий сам очолити список «Нашої України» незалежно від її виборчого формату.

За єдиний «помаранчевий» мегаблок виступили і лідери «Правиці» – Борис Тарасюк, Юрій Костенко та Іван Томич.

Відповідне звернення вони учора передали президенту Ющенку. На засіданні лідерів “Правиці” за результатами зустрічі у четвер вирішено орієнтовно 14 квітня провести міжпартійний з’їзд щодо об’єднання демократичних сил.

Водночас Українська Народна Партія на 10 квітня призначила партійний з`їзд, який має затвердити формат участі партії у позачергових виборах до Верховної Ради.

Проте майже очевидно, що і в Костенка, і в його рухівського партнера Тарасюка вистачить гонору відмовитися від тих пропозицій, які, на їхню думку, виглядатимуть несерйозними чи навіть принизливими. Йдеться про варіанти входження до списку НСНУ без своїх партій, фактично на пташиних правах. За таких розкладів матимемо одразу три «помаранчеві» сили – БЮТ, «Нашу Україну» та «Правицю», яка може, крім НРУ та УНП, може об’єднати у собі ще й “Свободу” та “Пору”, принаймні її частину. Наскільки ефективним є такий похід за владою – наразі говорити важко. У будь-якому разі для кожної зі згаданих політичних сил важливим буде президентське благословення. Наразі ж, наскільки нам відомо, глава держави остаточно ще не визначився, в якому форматі благословляти свої полки на травневу виборчу прю. Єдине, що він хоче – миру, спокою і толерантності. З цією ідеєю він вже вкотре виходить на очі своїх прихильників, очевидно пам’ятаючи про взаємне “мочилово”, влаштоване на попередніх виборах одне одному БЮТом і “Нашою Україною”. Ідеї президента, безумовно, гарні. Однак важко не погодитися із думкою, що будь-яка гарна ідея, послана в маси, це як дівка, вкинута в солдатську казарму.

Як би там не було, “помаранчеві”, якщо у них збереглися інстинкт самозбереженя та повага до своїх прихильників, просто зобов’язані забути про поливання одне одного брудом і протягнути одні одним руку допомоги. Лише за таких умов є шанс, що наступний парламент буде хоч трохи кращим за той, що безславно закінчив свої дні наступного дня після свята дурня.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.