„Президент розрубав Гордіїв вузол. Його треба було просто розв’язати”

Розмовляла Юлія КУХАР, „Новий Погляд”

|

Керівник Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній про нинішні дії Президента.

– Пане Олесю, наскільки цивілізованими в Україні виглядають дострокові вибори, зважаючи на європейський досвід та як часто відбуваються перевибори в інших країнах світу?

– У нашому розумінні норми демократії – це все-таки європейська традиція, і хоч за формою ці вибори збігаються, але за змістом вони нагадують, швидше, латиноамериканські та африканські приклади. У Європі дострокові вибори є достатньо поширені. Інша річ, що вони чітко унормовані, врегульовані, хто має право ініціювати дострокові вибори. Тобто, право надають або президенту, або прем’єру, навіть правлячій коаліції. Але це чітко прописано у відповідних документах – Конституції та інших законодавчих актах. Тому з одного боку, ми маємо цілком європейську традицію проведення дострокових виборів, з іншого, в Україні є проблема із законодавством. Той привід, під яким назначив дострокові вибори президент, різні юристи читають по-різному щодо того, наскільки він мав на це право. Є достатньо поширена думка, що президент діяв не настільки згідно з буквою закону. У ситуації, коли політична криза призвела до дискредитації політикуму в Україні, фактично іншого виходу у президента не було. Інша річ, що слід усвідомити реальну ситуацію в країні, мовно-культурний розкол, який збігається з регіональним і з політичним. Тому очевидно, що потрібно шукати форми компромісу для того, щоб у цих перевиборах брали участь усі політичні сили.

– Які чинники найчастіше стають причиною проведення дострокових виборів у Європі? Наскільки я розумію, в Україні це мало що змінить, бо нових сил на політичній арені не з’явилося. Навпаки, стоїть питання, чи опиняться соціалісти у парламенті. Іншими словами, чи маємо ми реальні причини проведення цих виборів, окрім зміни політичних пропорцій у парламенті?

– Проблема в тому, що за такий обмежений час суспільство не матиме можливості тиснути на існуючих політиків, контролювати ситуацію, контролювати прозорість списків, а тим паче, не матимуть можливості розвернутися нові політичні проекти. Фактично це буде змагання між мегаблоками і партіями, які вже існуюють у Верховній Раді. У цьому є велика проблема.

У Європі для оголошення дострокових виборів іноді просто достатньо кризи парламентсько-урядової, тобто вихід із коаліції однієї складової. Але там чітко прописано, що має право оголошувати ці вибори або президент, або уряд. Це у різних країнах по-різному. Для цього не обов’язкова кардинально політична криза у країні. Достатньо лише нестачі голосів для коаліції у парламенті. Іноді виходу однієї невеличної партії зі складу коаліції та відповідно зі складу уряду.

У нас ініціатором дострокових парламентських виборів, відповідно до Конституції, є президенті лише у трьох ситуаціях: якщо за певний визначений період не збирається сесія Верховної Ради. Коли протягом 60-ти днів не формується уряд. Коли очевидна недовершеність Конституції. Президент міг би й раніше зініціювати таку конституційну кризу, яка призвела б до перевиборів. І про це він неодноразово говорив опозиціонерам. З одного боку, депутати-опозиціонери могли здати мандати, а з іншого боку, президент міг накласти вето на всі неконституційні закони, тобто ті, які приймають за допомогою чужих карток. У Конституції чітко вказано, що кожен депутат голосує самостійно.

– Президент обрав достатньо кризовий шлях…

– Так і водночас це нагадує те, як свого часу Олександр Македонський розрубав Гордіїв вузол. Його треба було розв’язати, а він розрубав мечем.

– Пане Олесю, чи можливе, на вашу думку, поновлення переговорів між главою держави та коаліціонерами й урядовцями?

– Переговори у будь-якому випадку треба продовжувати з огляду на мовно-культурний розкол України, який збігається з регіональним. Бо сьогодні є серйозні ризики і загрози, такі як утворення двох ЦВК, проведення двох виборів і парламентських, і президентських (тобто два парламенти і два президенти). Це досить небезпечна тенденція, тому переговори, безперечно, будуть. Тим паче, що у цей термін важко вкласти вибори у часові рамки. Скажімо, у середу закінчився останній день формування окружних комісій, але на цей час жодна з політичних партій не подала власних пропозицій до цих комісій, проте оголосили, щоб ЦВК продовжила цей термін. Тобто тут вже йде порушення чинного закону. Оптимальним виходом із ситуації було б оголошення перевиборів не шляхом указу президента, а згідно з круглим столом за домовленістю з іншими політичними силами разом із пошуком нової дати для того, щоб спільними зусиллями більше підготувати суспільство.

– Чи встигнуть політичні сили підготувати якісні списки кандидатів до Верховної Ради?

– На жаль, немає гарантій, що за такий обмежений час вібуватиметься прозоре формування списків. Тому я й кажу, що краще трошки перенести вибори зі змінами виборчого законодавства, тому що такий виборчий закон радикально не змінить ситуацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.