Львівські архітектори хочуть позбавити Львів містечковості, спорудивши в центрі міста скляний бізнес-центр.
Маленький затишний центр Львова, якому постійно бракує коштів на реставрацію пам’яток архітектури, поступово починає оновлюватися. Щоправда, не за рахунок відновлення пам’яток, а за рахунок новобудов, які постають в «архітектурних шпаринах» міста.
Не встигли львів’яни оговтатися від грандіозного новочасного проекту із назвою «Укрсоцбанк», що на пл. Міцкевича, (в народі – унітаз), як наші архітектори запропонували містові чергового новочесного красеня – торгово-комерційний центр «Брістоль-плаза».
Йдеться про забудову дворика за славетними львівськими «Мандриками», що на вулиці Гнатюка, а також про надбудову на будинках по просп. Свободи 19-21. Проектанти вивели цілу філософію нового витвору архітектурної творчості. Мовляв, «проект враховує подальший розвиток історичного кварталу», «а надбудова виступає як чергове стилістичне нашарування в кварталі – пізній модерн». Заплановано, що з 8,5 тис. кв м загальної площі торгово-офісного центру, приблизно половину буде виділено, власне, під торгівлю, ще 2 тисячі – під офісні приміщення, а решту – під кнайпи та ресторанчики. Крім того, у проекті передбачено будівництво підземного паркінгу, в’їзд у який має бути з вулиці Гнатюка.
Присутні на громадських слуханнях львівські архітектори дружно висловили своє захоплення пропозиціями щодо проекту „Брістоль-плаза”. Як пояснив у коментарі „Погляду” директор інституту „Укрзахідпроектреставрація” Володимир Швець, такі проекти – це можливість для Львова нарешті позбутися містечкового підходу щодо нашого архітектурного середовища. Мовляв, подобається проект чи не подобається – це справа суб’єктивна, а розвиток міста та світові тенденції – справа об’єктивна. А світові тенденції, власне, і говорять про те, що будинки мають відображати ту епоху, коли їх будують. „Ми маємо купу львівських прикладів, коли скандальні будинки пізніше ставали пам’ятками архітектури. В епоху бароко будували барокові будівлі, в епоху класицизму – теж будинки тієї епохи. Боятися, що ми щось втратимо, будуючи щось нове, – це дрібномістечковий підхід, – коментує Володимир Швець. – Я маю застереження до проекту, але зовсім не через скляні фасади. Назагал, я дуже задоволений тим цивілізованим способом, яким це роблять, масштабом проекту і людьми, які до того залучені”.
Такої ж думки дотримується начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко. Мовляв, пам’ятка цінна тим, що вона є. А якщо її немає, то нема сенсу її відбудовувати. Згідно з Віденською хартією нові будівлі, які будують в історичній частині міста, мають відповідати історичній правді. Тож, якщо у ХХІ столітті в центральній частині міста будують будинок, значить, він має відповідати ХХІ століттю.
„Львів завжди був прогресивним. А тепер ми щораз більше скочуємося до дрібної провінції. І це тільки через наш менталітет, – каже Лілія Онищенко „Погляду”. – Мене дивує позиція тих, які хочуть, щоб Львів був містом курних хаток із коминами. Позиція нашого управління натомість є такою: все, що є пам’ятками, має бути збережене, відреставроване і перетворене в цукерочок. А все, що ми будуємо на початку ХХІ ст., має відображати архітектуру початку ХХІ ст. Коли збудували нашу Ратушу, то львів’яни казали, що то куб із комином. Люди не хотіли його бачити, тому що пам’ятали стареньку ренесансну Ратушу. А нині це пам’ятка архітектури”.
Проти проекту, як завжди, виступили лише „опорівці” (це не дивує, вони завжди і проти всього проти), та радник міського голови Андрій Салюк, який висловив думку тієї частини львів’ян, які люблять центр Львова таким, яким він є сьогодні, без впровадження світових тенденцій та геніальних проектів сучасних архітекторів. „Усі кажуть, що це, мовляв, величезний прорив. Але мені не подобається. Кажуть, що це революційно, добре, що ми відходимо від містечкового провінціоналізму, що це, мовляв, сучасне слово в архітектурі, формі, матеріалах. Але, на мою думку, це краще будувати в іншому місті. Навіщо це пхати в стару забудову? Візьміть – побудуйте це в іншому місті, створіть свій центр. І нехай це буде ваш новітній центр Львова з новітньою архітектурою, – прокоментував „Погляду” свою позицію пан Салюк. – Боюся, що це створить прецедент, і подвір’я Львова почнуть забудовувати такою новочасною забудовою. А мені видається, що якщо ми маємо цілісний гарний історичний центр, то таким він і має залишитися”.
Ольга ІГНАТОВА, „Новий Погляд”