Айсберг, що зветься депресією

Богдан МАЗУР, „Новий погляд”

|

Найкращими ліками від цієї недуги є медикаменти, психотерапія і… наявність поруч близьких людей.

Надворі весна – час розквіту природи і пробудження усього живого. Саме в цей період року багатьох осіб навідує така напасть, як сезонна депресія. Люди стають тривожними, апатичними, дратівливим. Кудись зникає весняний настрій, натомість душу починають навідувати тужливі думки, почуття тривоги та провини. У багатьох випадках це пов’язано з біологічними змінами в природі та психофізичними у нашому організмі. Однак не лише ці чинники є визначальними у виникненні депресії. Про це розповіла „Погляду” лікар-психотерапевт Львівського міського психоневрологічного диспансеру Звенислава Кечур.

– За оцінками Міжнародної організації охорони здоров’я (МООЗ) депресія визнана у світі прихованою епідемією, – розповіла пані Звенислава. – Фахівці прогнозують, що до 2020-го року рівень поширеності депресії впевнено випередить навіть серцево-судинні захворювання. Тому до цієї проблеми аж ніяк не можна ставитися легковажно або поверхнево. Тим паче, що за допомогою звертається лише 30 відсотків людей, які переживають подібні відчуття.

За словами лікаря, восени і навесні спостерігається загострення депресивних захворювань у багатьох людей, які перебувають на обліку в психоневрологічному диспансері. У цей час їм доводиться проходити інтенсивний курс лікування та перебувати під наглядом медиків. Гірше людям, які ніколи не зверталися до лікарів з цією недугою, однак мають яскраво виражені ознаки депресивного розладу. У чому вони полягають?

— Найпоширенішою причиною депресії є втрата близької людини, – каже пані Кечур. – І не обов’язково йдеться про смерть. Причиною смутку може стати навіть її переїзд до іншого міста чи країни. Багато осіб важко переносять цю втрату. Ситуація ускладнюється ще й тим, що особа часто опиняється наодинці зі своїми переживаннями, не має перед ким вилити душу, до кого пригорнутися. Тоді негативні почуття з кожним днем намотуються на душу, наче клубок. Спочатку з’являється незрозуміла тривога, неспокій та зниження настрою. А далі — проблеми в міжособистісних стосунках, відчуття самотності та нерозуміння з боку оточуючих. Життя здається неуспішним, сірим і безвартісним, а самооцінка різко знижується. І одного дня наступає пік, коли людина усвідомлює, що нічого не може зробити з цим станом.

Психотерапевт розповіла, що один вчений порівняв схожі стани з айсбергом у формі піраміди. Пік цього айсберга і є депресією. Тоді наступає різко виражене зниження настрою, втрата інтересу до життя, оточуючих і стосунків (навіть дуже важливих), зменшення рухової активності, апетиту, швидкості розумових процесів та мовлення. Часто такі люди лягають у ліжко і можуть годинами нерухомо дивитися у стелю, ні з ким не спілкуючись. Нерідко при цьому виникають суїцидальні думки, і якщо людині вчасно не надати допомогу, то наслідки можуть бути фатальними…

— Осіб, які страждають на депресивні розлади, в першу чергу слід вивести з піку переживань за допомогою застосування сучасних медикаментів, — переконана Звенислава Кечур. – Лікування фармакологічними засобами слід обов’язково поєднати з психотерапією, щоби з’ясувати і ліквідувати причини депресії. Як було згадано вище, частими причинами депресії бувають різні втрати. Усе залежить від того чи здатна людина попрощатися з важливою особою. А це вміння закладається ще в ранньому дитинстві, коли дитина відділяється від матері і розпочинає самостійне життя. Багато людей, які хворіють депресією є нездатними пережити розлуку з близькою людиною. Тоді в них виникає відчуття внутрішньої пустки та глибокої меланхолії, яка потребує фахового лікування.

Лікар зауважила, що алкоголь та наркотики лише на короткий час знімають відчуття внутрішнього болю та туги, які потім мають здатність повертатися ще з більшою силою. Тому вживання цих речовин аж ніяк не є панацеєю проти депресії.

— Кожен з нас у житті переживає моменти, коли вкрай необхідна чиясь підтримка, – зауважила лікар. – Тому всі ми потребуємо людей, які піклуються та люблять нас і перебувають поруч з нами. Усі прагнуть поділитися з близькими людьми своїми почуттями та переживаннями. Якби кожен з нас мав би таких людей, то випадків захворювань на депресію було би значно менше. Я переконана, що в цьому світі не буває нічого важливішого від теплих, приязних, людських стосунків. І це дуже важливо усвідомити.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *