Важко інколи зрозуміти логіку наших парламентаріїв. Відверто боляче було дивитися, як вони нещадно мордували майже місяць досвідченого дипломата пана Огризка.
Із якою космічною швидкістю та одностайністю проголосували за теж дуже близьку до Віктора Ющенка людину, першого заступника Секретаріату 32- річного економіста Арсенія Яценюка. Він, на відміну від Огризка, немає дипломатичного досвіду, але так само, як і попередній кандидат на крісло чільника МЗС, спілкується як на службі, так і вдома українською.
Видавалося, що після затяжної і виснажливої боротьби Президента та коаліційної більшості на п`єдестал МЗС таки зійде досвідчений дипломат Олександр Чалий, який теж отримав би у парламенті позитивний результат. Однак Віктор Андрійович раптом запропонував нестандартний хід, якого йому так бракувало за час перебування на посту глави держави.
Так виглядає, що після позитивного голосування за пана Яценюка задоволеними залишилися усі сторони. Президент може тішитися з того, що йому таки вдалося делегувати у цю дуже поважну структуру свою людину. Не має підстав сумувати і коаліція, оскільки їй таки вдалося “дотиснути” пана Ющенка та змусити його відмовитися від впертої мрії змусити коаліціянтів грати за правилами Президента. Тим паче, забравши пана Арсенія із Секретаріату, вони тим самим серйозно послабили економічний блок у найближчому президентському оточенні. Коаліція також дала зрозуміти як Віктору Андрійовичу, так і міжнародним інституціям, що вона здатна на компроміс, що важливо для міжнародного іміджу прем`єр-міністра Віктора Януковича.
Керівництво Євросоюзу теж позитивно відгукнулося на призначення молодого і перспективного політика на таку відповідальну посаду. Пана Яценюка відразу ж привітали усі чільники авторитетних європейських інституцій і запросили його відвідати їх з робочим візитом. Власне, новий міністр МЗС відразу ж скористався запрошенням і у вівторок відбув до Брюсселя.
Звісно, перший західний візит українського міністра, мабуть, не сподобався у Кремлі, але там, звісно, промовчать, оскільки теж по-своєму задоволені, що на Захід з офіційними вояжами не літатиме Тарасюк чи Огризко.
Поки що рано говорити, як саме визначатиме зовнішньополітичний вектор новий міністр, адже у своїй короткій інавгураційній промові перед депутатами він заявив, що окремої позиції міністра із зовнішньополітичних питань бути не може, бо існує позиція Української держави, яку повинен формувати Президент у конструктивній співпраці як з урядом, так і з коаліцією.
Наскільки панові Яценюку вдасться увійти у дуже специфічне і закрите “товариство” вітчизняної дипломатії, яка вже має свої традиції, дасть відповідь час. Фахівці кажуть, що в Арсенія Яценюка не буде проблем адаптуватися у новій для себе ролі, якщо він позбудеться певного зверхнього ставлення до підлеглих і самозакоханості. А це, на їхню думку, є найбільшим ґанжем молодого міністра.
До його плюсів зараховують вільне володіння англійською і такий же бездоганний “економічний слух”, що вселяє надію на відхід міністерства від надмірної політизації і перехід відносин України зі світом на прагматичну основу з домінантою саме українських інтересів.
Наталка КОШЕЛЬ, “Україна і час”