Сам собі ЖЕК

Про альтернативні організації або як позбутися поганого ЛКП.

Мабуть, чи не кожен львів’янин погодиться з твердженням, що якість послуг ЛКП (колись ЖЕКів) залишає бажати кращого. Переповнені смітникові контейнери, поламані та небезпечні для життя ліфти, мокрі, обшарпані стіни темних під’їздів, іржава вода у помешканнях платників або і повна її відсутність – це далеко не весь перелік недоліків жеківського господарювання. Про альтернативу ЛКП – Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків заговорили вже давно. У Львові цих ОСББ уже майже дві сотні, хоча темпи їх утворення надто низькі, порівняно з європейськими країнами. Скажімо, у польському Вроцлаві, де кількість населення приблизно така сама, як у Львові, половина будинків на балансі кондомініумів, хоча ЖЕКи там працюють значно краще, ніж у нас. Чому ж у Львові об’єднання не надто популярні?

Звернувшись до різних джерел інформації, «Погляд» вирішив з’ясувати, що таке це ОСББ,

які переваги та недоліки переходу до нової форми власності; яким будинкам доцільно створювати об’єднання, а яким економічно не вигідно; чи реально побудувати в цих будинках комунальний рай; які етапи необхідно пройти, аби зареєструвати організацію та куди для цього звернутися. З допомогою цієї інформації ви можете проаналізувати доцільність створення ОСББ у вашому будинку та отримати поетапний план цього утворення.

Отже, ОСББ – це форма самоорганізації громадян, які проживають у багатоквартирних будинках, це юридична особа, яка має свою печатку, банківський рахунок, укладає цивільно-правові угоди, за своїми зобов’язаннями відповідає майном (але не особистим і не спільним майном своїх членів), може отримувати кредит на проведення ремонтів. Важлива деталь: ОСББ – неприбуткова організація, а тому звільняється від податку на прибуток, що є економічно вигідно для мешканців. Після прийому будинку на свій баланс ОСББ може здавати в оренду допоміжні приміщення і скеровувати ці кошти на поліпшення технічного стану житла.

Тепер про недоліки. Після утворення ОСББ виникає фінансова відповідальність за житлове майно. Іншими словами – зношені труби у під’їзді, необхідність капітального ремонту й таке інше – це вже не жеківські проблеми. З іншого боку, ті кошти, що їх збирає ЖЕК щомісяця, можна скерувати на більш розумне господарювання, якщо розпоряджатися ними самостійно. Більше того, місцева влада, відповідно до закону, зобов’язана долучитися до першого ремонту будинку після його прийому на баланс ОСББ.

Перед тим, як прийняти рішення про створення Об’єднання, врахуйте такі нюанси:

А) Зношеність житлового фонду. Якщо будинок та його мережі у незадовільному стані, мешканцям треба краще обміркувати, чи брати на себе такий баласт;

Б) Кількість квартир у будинку. Чим більше помешкань, тим економічно вигідніше створювати ОСББ;

В) Наявність у будинку приміщень, які можна продати або здати в оренду. Отримані від оренди чи відчуження кошти можна скерувати, наприклад, на заміну електромереж чи ремонту даху.

Щоб провести економічні підрахунки утримання будинку, зверніться до свого ЛКП. Нехай вам нададуть перелік та кошторис комунальних послуг. На основі цих даних проаналізуйте, що ви могли би зробити у своєму будинку за ті самі кошти. Пам’ятайте, що після утворення ОСББ – ви самі собі ЖЕК, маєте власний штат (управителя, сантехніка, двірника, електрика, бухгалтера, консьєржа тощо), самостійно визначаєте його заробітну плату і найголовніше – контролюєте його роботу та самостійно визначаєте перелік робіт.

Коментар для „Погляду”

Галина КОГУТ, завідувач сектору підтримки муніципальних проектів відділу енергозбереження та ефективного використання енергоресурсів міського Департаменту житлового господарства та інфраструктури:

«Об’єднання співвласників на сьогодні – це найпрогресивніша форма самоорганізації громадян. Багато мешканців міста все ще сподіваються, що власники чи колишній одноосібний власник будинку колись проведе капремонт їхнього будинку. На жаль, у більшості випадків ці сподівання не мають підґрунтя. У тому випадку, коли контроль за якістю робіт у будинку та відповідальність за своєчасне фінансування цих робіт перейде від органів влади до мешканці будинку, можна сподіватися на зміну ситуації. Звичайно, є певні труднощі та проблеми. Однак загалом створення ОСББ має переваги. ОСББ має більші, ніж окремі мешканці, можливості вимагати від постачальників комунальних послуг виконання умов договорів, які воно уклало».

Володимир МАГУЛА, координатор проекту про партнерство між Програмою розвитку ООН та Львівською міською радою:

«На жаль, в Україні надто зношений житловий фонд, тому мешканці багатоповерхівок не поспішають брати на себе «важкі» споруди. Не сприяє цьому українське законодавство – мешканцям було би вигідніше об’єднати в ОСББ одразу кілька будинків, а наше законодавство поки що цього не дозволяє. Незабаром у Києві відбудеться спільне навчання львівських чиновників та представників ООН. Нова Програма партнерства між ООН та ЛМР дозволить залучити оонівські кошти на розвиток ОСББ у Львові. Сума допомоги залежатиме від того, скільки фінансових ресурсів готове виділити саме місто. Цього року Львів виділить на проект 100 тисяч гривень, але це лише пілотний проект, бо надалі цих коштів буде суттєво більше».

Схема створення ОСББ (етапи)

1. Створення ініціативної групи (не менше 3-ьох осіб), яка бере на себе тимчасову відповідальність юридичної, організаційної і підготовчої робіт, саме:

* ознайомлення із законодавчою базою (ЗУ «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.01; ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.92; ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.04);

* проведення з власниками квартир роз’яснювальної роботи;

* складення списку власників квартир та нежитлових приміщень, які бажають створити Об’єднання;

* підготовку проекту установчих документів: а) Статут Об’єднання; б) протокол установчих зборів; в) список учасників установчих зборів; г) список власників квартир та нежитлових приміщень; д) таблицю обрахунку частки участі в Об’єднанні; е) фінансовий план Об’єднання; є) правила проживання та користування спільним майном будинку;

2. Письмове повідомлення власників квартир та нежитлових приміщень про дату, час і місце проведення установчих зборів за 30 календарних днів до дати їх проведення;

3. Проведення установчих зборів і розгляд на них таких питань: а) створення ОСББ, визначення його назви і юридичної адреси; б) вибори правління, ревізійної комісії і уповноваженої особи, відповідальної за реєстрацію; в) розгляд і затвердження статуту; г) розмір частки кожного співвласника у витратах зі створенням ОСББ (коштів на підготовку і реєстрацію установчих документів, виготовлення печатки, відкриття рахунку тощо); д) визначення і затвердження частки кожного співвласника; е) створення робочої групи для розробки першого річного кошторису доходів і видатків ОСББ та інші питання.

4. Для державної реєстрації підготувати заяву про реєстрацію, установчі документи у двох примірниках;

5. Подати документи на реєстрацію – нотаріально завірені копії документів, що засвідчують право власності на квартиру й допоміжні приміщення; список співвласників будинку і приміщень, які йому належать;

6. Підготувати печатку і штампи. Для одержання дозволу подати до районної міліції заяву, ескізи печатки і штампи, копії установчих документів;

7. Зареєструвати ОСББ у статистичному управлінні, податковій інспекції;

8. Відкрити банківський рахунок;

9. Зареєструватися у пенсійному фонді, фонді зайнятості, регіональному фонді охорони праці, рег. фонді соцстраху.

Довідка «Погляду»:

На початку року у львівському виконкомі відкрито сектор, який займається утворенням ОСББ, що знаходиться у 242 кімн. (3 пов.) телефони: 297-59-43 (Магула Володимир Ілліч); 297-59-95 (Когут Галина Михайлівна). Додаткові консультації можна отримати у Центрі правової допомоги громадянам з питань житлово-комунальних послуг – пров. Крива Липа, 6, тел: 297-19-32 (Бурий Андрій).