Працівники ВАТ “Львівський дослідний нафтомаслозавод” припинили відвантажувати продукцію через невиплату їм зарплати за січень-лютий. Біля прохідної на вулиці Богдана Хмельницького у понеділок стояло 5 автомобілів з порожніми цистернами.
Більше того, минулої п`ятниці у Києві відбулися збори акціонерів, під час яких проголосували за зміну голови правління. Таким чином, Сергія Шилюка на посаді повинен змінити Євген Дідун. Щоправда, як з`ясував кореспондент “УіЧ”, Сергій Шилюк не погодився скласти зі себе повноваження навіть попри рішення суду. Тому новий голова правління немає доступу до документів і печатки.
За інформацією начальника ремонтно-механічної дільниці підприємства Романа Братичака, фактичний власник заводу Денис Копилов (київське ВАТ “ІНЕКО”) дуже здивувався, коли довідався про діяльність призначеного ним Сергія Шилюка. Останній фактично довів завод до стану банкрутства. До нового року 220 працівникам виплачували зарплату з 15-мільйонного кредиту, взятого паном Шилюком. Із січня людям перестали виплачувати гроші. Утворилася заборгованість на суму приблизно 600 тисяч гривень. Роман Братичак повідомив нам, що на підприємство поганої якості нафту (залишки з промитих танкерів і таке інше) завозила фірма “Нафта-Гарант”. Після її переробки готову продукцію вивозили і продавали. Але в договорі за таку операцію передбачили мізерну зарплату для працівників, тому переробка була збитковою. Наживалися тільки давальницькі фірми. Колектив висловив недовіру (зібрано 150 підписів) Сергієві Шилюку і вважає, що той за неповні два роки керування довів завод до ручки.
За часів Союзу підприємство переробляло за рік 350 тисяч тонн краснодарської маслянистої нафти. Тепер подібну знайшли у Криму (видобуває ДАТ “Чорноморнафтогаз”). Проте маслозавод працює на відходах, розповів “УіЧ” голова профкому підприємства Дмитро Пригода. За його словами, нафтопереробна галузь ніколи не була збитковою, а тут парадокс: коли завод переробляв 5 тисяч тонн нафти за рік, зарплату виплачували, тепер переробляє 3 тисячі за місяць — грошей нема…
Дмитро Пригода наголосив і на такому випадку, що свідчить про істинні наміри пана Шилюка. Коли працівники відмовилися відвантажувати продукцію, голова правління за допомогою своїх людей намагався організувати самовивезення. Знайшли навіть чужого машиніста, який повинен був підігнати тепловоз до місця перевантаження. Машину він то завів, але зрушити з місця не зміг.
Станом на ранок середи нового голову правління Євгена Дідуна на підприємстві так і не представили. Сам він вважає, що з`являтися там з рішенням акціонерів нема сенсу — його просто можуть порвати.
Голова правління ВАТ “ІНЕКО” Денис Копилов (власник 74 відсотків акцій Львівського дослідного нафтомаслозаводу) п овідомив , що всі документи скеровано у прокуратуру, міліцію та інші установи. Адже судові виконавці тричі приходили на підприємство і, як кажуть, поцілували клямку, розвернулися та пішли ні з чим. Тож панові Шилюку (власник 6 % акцій підприємства) так чи інакше доведеться звільняти крісло.
Зв`язатися зі Сергієм Шилюком “УіЧ” не вдалося. Секретарка відмовилася надати номер його мобільного і порадила телефонувати час од часу. Може, й застанемо. Редакційний телефон, номер якого ми залишили у приймальні, також мовчав.
Висновки у цій історії робити якось не хочеться. Бо нехтування законом, бандитизм і безпорадність владних інституцій стали буденними явищами…
Петро ПІДГАЙНИЙ, “Україна і час”