Ширак пішов з великої політики

Павло МУЗИКА, “Україна і час”

|

Нове покоління французьких діячів відрікається від політики минулих років і поведе Францію новим шляхом.

У неділю президент Франції Жак Ширак офіційно оголосив про те, що не буде балотуватися на третій термін і назавжди залишає велику політику. Головна інтрига виборів — кого президент назве своїм спадкоємцем — збереглася. Ширак пообіцяв визначитися найближчим часом.

Зараз Ширакові 74. На чолі держави він перебуває з 1995 року. Як стверджують аналітики, період Ширака запам`ятається французам як неоднозначний, але сповнений яскравих і рішучих політичних кроків. Серед теперішніх французьких політиків він останній з тих, хто починав роботу у післявоєнному уряді Шарля де Голля.

На втіху націоналістам

Усі три основні кандидати на президентську посаду — міністр внутрішніх справ Ніколя Саркозі, соціалістка Сеґолен Руаяль і центрист Франсуа Байру — вже заявили, що відрікаються від політики минулих 25 років і поведуть Францію новим шляхом. Незважаючи на те, що Ширак, як і Саркозі, є консерватором, він відмовився офіційно підтримати кандидатуру міністра. Ширак натякнув, що поки що не час для того, щоби французи довідалися про його власні симпатії у президентських перегонах.

Єдиним кандидатом, який удостоївся згадки у 10-хвилинній промові, став лідер ультраправих Жан Марі Ле Пен, котрий був основним суперником нинішнього президента на виборах 2002 року. Ширак явно дав зрозуміти, що виступає проти нього: “Ніколи не ідіть на компроміс з екстремізмом, расизмом, антисемітизмом чи іншими радикальними течіями”. На Ле Пена, втім, докори Ширака враження не справили. В інтерв`ю телеканалу TF1 відразу після виступу президента лідер ультраправих оголосив, що задоволений фактом відходу Ширака, який, на його думку, ввійде в історію Франції як найгірший глава держави. “Це велика радість… Я втрачаю найгіршого ворога”, — заявив Ле Пен.

“Стара Європа” відходить в історію

Та найважливішим козирем Ширака-політика останніх часів аналітики вважають жорстке протистояння американської гегемонії у світі передусім вторгненню в Ірак у 2003 році. Про нього колишній міністр оборони США Дональд Рамсфельд презирливо відгукнувся як про “стару Європу”.

Минулий рік став особливо важким для Ширака: будучи послідовним прихильником об`єднання Європи, громадян своєї власної країни, він не зміг переконати ухвалити Конституцію Євросоюзу. Саме після того голосування у Франції політики оголосили про кризу загальноєвропейської ідеї.

Політична вага й авторитет Ширака, незважаючи на помилки останніх років, усе ще значні для більшості французів. Підтримка ним одного з кандидатів — солідний політичний капітал, що може стати вирішальним на останньому етапі передвиборчих перегонів, особливо коли розрив між основними кандидатами мінімальний. Наразі ж мовчання Ширака грає на руку соціалістам, бо демонструє розлад у рядах французьких консерваторів.

Довідка

Жак Рене Ширак народився 29 листопада 1932 року в Парижі у сім`ї банківського службовця. Майбутній президент навчався у паризькому Інституті політичних наук, де в 1954 році отримав диплом політолога. Через два роки Ширака призвали в армію, він служив в Алжирі, на фронті його поранили.

З 1962 року розпочалася активна політична кар`єра Ширака, коли він потрапив в апарат уряду Франції. У 1974 році — вперше прем`єр-міністр (згодом на цій посаді був ще двічі), через три роки — мер Парижа, ще через два — депутат Європарламенту. В 1981 і 1988 роках програє президентські вибори Франсуа Міттерану, а у травні 1995-го нарешті стає першою особою Франції, перемагаючи Ліонеля Жоспена.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.