Після довгого доопрацювання депутати все-таки прийняли бюджет розвитку, попередній проект якого викликав чимало запитань та зауважень у міських обранців. Теперішній бюджет змінився і відрізняється від першого варіанту.
Найбільшу дискусію у Ратуші викликало питання наповнення бюджету. Його дохідна частина складається із 180 мільйонів: 88 – кошти отримані від продажу комунального майна та землі, а 92 – позика. Проте одразу позичати значну суму не знаючи, як її повернути, депутати не ризикнули.
«Ми вирішили, що досить небезпечно позичати одразу таку велику суму і тому розділили її на два транші, – розповів «Погляду» голова бюджетної комісії Львівської міської ради Андрій Стецьків. – Спочатку ми візьмемо 50 мільйонів гривень. Опісля, проаналізувавши ефективність їх використання, визначимо, чи варто позичати ще 42 мільйони».
За словами пана Стецьківа, багато пунктів ухвали викликали дискусії серед депутатського корпусу. Зокрема, запозичення мають використати для тих об’єктів, що дають економічний і господарський ефекти. Тому розписано окрему програму їх фінансування. Також кілька претензій стосувалися переліку об’єктів, бо у Львові багато будівель потребують ремонту чи реконструкції. З метою ефективного використання коштів та контролю за ними, депутати прийняли ухвалу, яка є своєрідним запобіжником у контролі за коштами. В ній вони затвердили перелік об’єктів, видатки на які 2007 року будуть проводитись за рахунок коштів міського бюджету розвитку міста.
«Заборгованість з минулого року становить 17 мільйонів гривень і на нашу думку завелика, – стверджує Андрій Стецьків. – Її погасять за рахунок позики лише після детальної перевірки всіх документів. Є багато пунктів в ухвалі занадто загальних, які не містять детального переліку об’єктів. Тому цей перелік мають розглянути комісії та затвердити його на своїх засіданнях. Крім того, виявилося, що багато об’єктів не мають проектно-кошторисної документації. Тому в ухвалі є пункт, де зазначено, що в першу чергу фінансуватиметься виготовлення проектно-кошторисної документації, а після її затвердження профільними комісіями, виділятимуть кошти для інших видатків. А то буває таке, що спочатку виділяють гроші, а після розроблення проектно-кошторисної документації, сума зростає у два-три рази. Тоді виникає питання чи варто взагалі його фінансувати, якщо не вистачить коштів зробити об’єкт уцілому або хоча певний цикл робіт протягом бюджетного року. А то в нас низка об’єктів фінансуються роками, а кінця виконання їм нема. Немає цілісної програми рекультивації земель грибовицького сміттєзвалища, тому фінансування здійснюватиметься лише після того, як бюджетна та природоохоронна комісії дадуть висновки стосовно рекультивації цих земель. Важливо, що у бюджеті заклали 350 тисяч на розробку стратегічного плану розвитку міста. Бо, на жаль, багато об’єктів закладених у бюджет розвитку мають хаотичний характер».
Щодо повернення позики, то депутатський корпус доручив виконавчим органам міської ради підготувати програму приватизації майна і землі, яка б насамперед включала в себе доведення цін продажу максимально до ринкових. Це і буде гарантією повернення позики. «Ми вимагали від виконавчих органів надати графік повернення як відсотків, так і основної суми позики. Бо в даній ситуації майном та іншими активами місто не гарантує повернення позики», – підсумував Андрій Стецьків.
Марія СКИРА, "Новий погляд"