Ти винуватий, Петре, що любиш помаранчі!

У Росії уже давно чекали нагоди відігратися на Порошенкові.

Відомий промисловець Петро Порошенко і гадки не мав, що у Санкт-Петербурзі, куди він прибув із діловим візитом, йому підсунуть свиню. Російський прикордонник без якого-небудь пояснення не пустив його на російську землю. Петрові Олексійовичу нічого не залишалося як тим же чартерним рейсом повернутися до Києва. Пояснення досі не надало і МЗС дружньої, як багато ще хто вважає, Росії. Що й наштовхнуло пресу на пошуки таємних “чорних списків” громадян України, оголошених Москвою персона нон-грата.

Слід привів до Інституту країн СНД, очолюваного депутатом Держдуми РФ Костянтином Затуліним. Він знаменитий насамперед тим, що за втручання у внутрішні справи нашої держави СБУ заборонило йому в’їзд до України. Затулін зауважив, що „не треба було задиратися”, однак не пов’язує інцидент з його помстою Україні. Зате один із його найближчих помічників, керівник відділу України Інституту країн СНД і прес-секретар російського Союзу Православних Громадян Кіріл Фролов ще на початку червня 2006 року припускав, що Росія таки помститься українському “шоколадному королю”.

Автор цих рядків звернувся тоді до Фролова, якому ще раніше за його шефа було заборонено з’являтися в Україні, з проханням прокоментувати скасування урядом Росії Ашгабатської угоди 1993 року. Згідно з нею, підприємства колишнього СРСР, що брали участь у кооперації з виробництва військової техніки, звільнялися від сплати податків і мит при транскордонній торгівлі.

— Що спонукало Росію скасувати пільги за програмою кооперації з Україною? – запитали ми тоді Фролова.

— Це відповідь на українську політику після “розвороту” від Росії, — з властивою жорсткою прямотою відповів він. — Україна ж хотіла прагматичних стосунків? Ось вона їх і отримує – жодних преференцій, жодних пільг. Проект Єдиного Економічного Простору практично зруйновано. Україна в ньому фактично не бере участі, а будує зовсім інші геополітичні проекти без Росії і по суті спрямовані проти неї.

Або згадаймо історію з “великим договором” між обома країнами. Тоді теж говорили: якщо Росія відмовиться від своїх зовнішньополітичних козирів, визнає територіальну цілісність України, то між ними настане “дружба, співпраця і стратегічне партнерство”. Росія зробила крок назустріч, а у відповідь тоді ще Кучма почав створювати ГУАМ і заявив про вступ до НАТО як стратегічну мету української зовнішньої політики. Підґрунтя ГУАМ очевидне і не бачити його просто смішно.

— Як це відобразиться на економіці обох країн?

— Те, що кооперація страждає через зовнішню політику української влади погано й печально. Я не зловтішаюся цим. Але думаю, що в економічному протистоянні, яке є частиною політичного протистояння (sic!), програє Україна. Її економіці буде дуже важко без Росії. А Росія легко заповнить те, що недоотримає. Приміром, усю продукцію концерну “Рошен” нескладно замінити вітчизняною. На мій погляд, якщо Україна продовжуватиме курс на вступ до НАТО, то Росія має звернути увагу на бізнес пана Порошенка в нашій країні.

— Чи не викличе це ще більшого “розвороту” України від Росії?

— Росія змушена так відповідати. Україна вже себе заштовхнула у НАТО… Але наслідки для української економіки будуть набагато важчими, бо Росії є чим замінити українські поставки. Тим часом бізнес пана Порошенка (а нам відомо про його значні бізнесові інтереси в Росії) може постраждати, і йому доведеться хіба що продавати карамельки в Україні.

Зауважте, прізвище власника торгової марки “Рошен” згадувалося “незлим тихим словом” двічі. Чому саме Порошенко, Фролов не пояснив. Мабуть, не за кислі карамельки. І після цього директор української філії Іституту країн СНД Владімір Корнілов говорить про “симетричні” дії Росії щодо України! Симетричними, а з медичної точки зору адекватними, можна було б назвати видворення з Росії українців, які закликали б, скажімо, до повалення існуючого там державного ладу, розколу країни, або оголошення небажаними особами дипломатів. До речі, якраз російських дипломатів чи не найчастіше висилали з інших держав за діяльність, несумісну з їхнім дипломатичним статусом.