Останнім часом “воскресло” питання про можливість створення правиці на базі УНП та НРУ.
Водночас із уст представників недавно створеної “Народної самооборони” лунають думки, що праві сили мають перспективи лише за умови входження до політичного дітища Луценка. “Погляд” поцікавився баченням ситуації у лідера УНП Юрія Костенка
— Я тут бачу вічне намагання українців винаходити велосипеди, на яких увесь цивілізований світ їздить уже 300 років. Демократія базується на діяльності політичних партій, а не громадянських рухів. Саме партіям Закон про вибори дає право змагатися за владу.
Політичною основою розвитку демократії є змагальність ідеологій трьох основних спрямувань – лівої, або соціал-демократичної, правої та ліберальної. Тому нам потрібно говорити про розвиток політичних партій в Україні, на основі яких відбуватиметься формування ідейної політики, а не постійних проектів, які виникають перед виборами, збирають голоси, не виконують обіцянок, зникають, і знов виникають перед виборами – з новими обіцянками.
— Якими ви бачите перспективи руху Луценка?
Ініціатива Луценка закладає багато суперечностей. Він говорить, що це не партія, це громадянський рух, метою якого є вже в березні чи квітні розпуск антинародної Верховної Ради. Так, я з цим погоджуюся. Але, з іншого боку, виникає питання: а далі що? Цей громадянський рух не буде суб’єктом виборчого права – участь у виборах беруть лише політичні партії. Якщо Луценко планує цей громадянський рух перед виборами трансформувати в партію, то в разі дострокових виборів такий шлях не має перспективи, бо з моменту створення партія впродовж року не може брати участі у виборах. А який шлях іще можливий для зміни нинішньої влади? Через вулицю і революцію? Коли пан Луценко говорить про революції, мене це лякає. Бо зараз революції можуть призвести до одного (і цей сценарій послідовно розігрується нашими близькими й дальніми сусідами) – розколу України за югославським варіантом.
Думаю, що найкраща допомога демократії з боку Луценка – якби він як людина лівих поглядів розвивав чи очолив одну з лівих партій – чи того ж Мороза і його Соцпартію, чи Юлії Тимошенко, яка подала заявку в “Соцінтерн”, і сприяв тому, щоб котрась із них перемогла на наступних виборах.
А щодо високого рейтингу Юрія Луценка – можу нагадати, що півтора року тому ми мали рівень довіри до Ющенка 52%, і де цей рейтинг тепер? Рейтинги не мають жодного стосунку до творення демократичного суспільства. Одними мітингами ситуацію не зміниш – потрібно шукати альтернативу владі, що діє. Така альтернатива – це об`єднання правих політичних сил. Тому, наприклад, Українська Народна Партія не братиме участі ні в чому, що спрямовано на чергову революцію та плекання чергових вождів. Ми пропонуємо суспільству ідейну альтернативу правого спрямування. Підписання декларації про єднання з НРУ дає відповідь на запитання про наше бачення розвитку політичної перспективи.
