Василь Воробець, акціонер ВАТ «Галбуд»: «Мої гроші в «Галбуді» лежать «мертвим» вантажем»

|

«У «Галбуді» я працював із 1959 року. Отримав 21 акцію, тоді то вартувало 1 мільйон 50 тисяч, я доклав ще кілька рублів, щоб мати на старість якісь дивіденди. Але гроші лежать «мертвим» вантажем. Нас на збори акціонерів не викликали ніколи.

Тепер мені дзвонять і питають : чи я продаю акції. Який може бути продаж? Я є членом товариства і вимагаю дивідендів. Я вимагав би їх і через суд, але думаю, що, якщо навіть у Верховній Раді нема ладу, то я не впевнений, чи виграю суд і щось з того отримаю. Наб’ю собі тільки ґулі. Я життя прожив і знаю, що є закон грошового мішка: хто має гроші, той може купити навіть Америку.

Хочу, щоб люди почули: таке коїться не тільки у фірмі «Галбуд», таке є скрізь. Як можна пропрацювати на фірмі 15 років, вкласти зі своєї кишені в неї гроші і щоб інші розпоряджалися ними. Вони роблять собі на них прибутки, отримують шалені зарплати, а я, як пенсіонер, отримую 440 гривень. Я хотів би побажати пану Луціву (директор ВАТ «Галбуд» – авт.), щоб він жив на 440 гривень».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *