Останнє львівське інтерв’ю Максимова

Микола САВЕЛЬЄВ, «Ратуша»

|

Уже після підсумкової на теренах Львівщини для генерал-лейтенанта Максимова прес-конференції я зателефонував до нього і запропонував: “Не бажаєте “під дємбєль” траснути дверима”?

Отже, пане Віталію, як відбувався “великий ісход генералів”?

Нічого особливого. Із 15 грудня по 15 січня на Україні відбувалось відпрацювання, за результатами якого 17 січня в МВС пройшла підсумкова нарада. На неї запросили всіх начальників УВС в областях і шістьох керівників транспортної міліції. Новий міністр запропонував: оскільки прийшла нова команда, всім начальникам УВС добровільно написати рапорти. Керівники міліції Києва, Київської області, Черкаської області, Криму відмовились писати такі рапорти. Я ж відразу написав, уже заїхав машиною за Житомир, раптом дзвінок: заїдьте в департамент кадрів. Я повернувся. Запропонували Закарпаття, погодився. Основний мотив призначення: в Закарпатті немає ладу, потрібно навести. Поїду, подивлюсь, зроблю все, що зможу, аби поправити ситуацію. Уже був на співбесіді в прем’єр-міністра Януковича.

Якби довелося вибирати, напевно, хотіли б у Тернопіль?

(сміється) Звичайно. 100 відсотків – Тернопіль. Там тесть із тещею, старший син, онуки, квартира.

Ви, як Васілій Алібабайович із “Джентльменів удачі”: “Душанбе. Там тепло. Там мама”. А де, до речі, Ви жили у Львові?

Винаймали з дружиною двокімнатну квартиру на Рудницького.

Скільки платили?

1000 гривень щомісяця.

Коли до Вас приїхала дружина?

У перший же день. Викладала в медичному коледжі.

А звідки, на Вашу думку, поповзли чутки, що Ви, начебто, відмовилися писати рапорт?

Думаю, підґрунтям стали розмови про те, не бажає писати рапорт начальник транспортної міліції Василь Рябошапко. Так це, чи ні – питання не до мене. А чутки пішли: львів’янин, мовляв, не хоче писати рапорт.

За якими критеріями призначатимуть нових керівників міліції в областях?

Подивимося. Наразі нічого тривожного немає. Адже нині перепризначені керівники міліції в Донецьку, Херсоні, Сумах – тобто, люди, яких призначив ще Юрій Луценко.

Наскільки вмотивованим є удар нового міністра по внутрішній безпеці міліції?

Те, що вдарили по внутрішній безпеці на 1000 відсотків справедливо і навести там лад потрібно було давно. Насамперед, їх потрібно негайно підпорядкувати начальникам УВС, бо що це за королівство в королівстві?! Довіряєте начальнику УМВС – підпорядковуйте внутрішню безпеку, не довіряєте – не призначайте начальником УМВС! Тепер цифри, наприклад, показники: упродовж двох років було порушено 70 кримінальних справ, з них до суду дійшло… три. А працює там понад 40 осіб. І зарплати у них більші, ніж в опера карного розшуку! Причому рік служби там йде за півтора. І чому вони не займаються справами, де потерпілі – міліціонери?! Це ж їх безпосередній обов’язок. Якісь посилання на протидію прокуратури – просто відмовки.

Ліквідація радників міністра в областях – ліквідація довірених осіб Луценка?

Ні. Це абсолютно вмотивоване рішення. Транспорт, кабінет, зарплата, і мізерний результат. Які функції виконували радники в областях? “Смотрящі”? Та не треба їх тут, адже “стучати” й без них є кому!

А на вас часто доносили?

Постійно. І було б образливо, коли за діло, а то так, аби лише прибрехати і створити якомога більше неприємностей.

Ви перші з начальників УВС заявили, що за те, аби Вас зняти, в Київ завозили значні суми. Така практика є популярною?

Цушко казав на нараді, що йому, аби він когось там призначив через депутатський корпус, пропонували 2 – 3 мільйони. Про те, хто, скільки, коли й кому завозив за посаду начальника Львівського УМВС, у мене є лише оперативна інформація. Але вона стовідсотково достовірна.

Ви часто вживаєте в лексиконі слово “зрадники”? Чи багато таких на Львівщині?

Я працював у Чернівецькій, Тернопільській, Закарпатській, Львівській областях. Так от: в останній питома вага зрадників і корупціонерів є найвищою. На жаль. Міліцейські “криші”, хабарники, продаж інформації за гроші бандитам, нереєстрація злочинів, незаконні закриття злочинів – далеко не повний перелік. Наразі 5 років ув’язнення за хабар отримав лише Броніцький. А скільки лягло на дно? Скажімо, фігуранти справи з автовідстійником в Дублянах вже півроку переносять судові слухання про своє поновлення на роботі під вигаданими приводами – чекають коли мене знімуть. Але я Михайлові Михайловичу Цимбалюку, своєму наступнику, перед від’їздом таки відкрию на дещо очі.

Знаєте його?

Генерал-майор Цимбалюк колись працював начальником Тернопільского та Рівненського УВС. Був період, коли він працював моїм заступником.

Чи у нас набули якогось особливого досвіду?

На Львівщині я пройшов серйозну школу – не дотягнув лише два дні до півтора року, за цей час імідж міліції зріс, ми добре пройшли виборчу кампанію, багато відкрив для себе порядних людей. Після роботи на Львівщині я вже нічого не боюся. Хто керує правоохоронною системою у Львівській області, тому треба зараховувати рік служби за три.

А мешканці області дуже відрізняються, скажімо, від тернополян?

Відрізняються ментальністю і крайньою заполітизованістю. Політикою займаються і в позаробочий, і в робочий час, і вдома. За складністю роботи, Львівщина – Закарпаття, Тернопіль і Чернівці разом узяті (хоча і закарпатці специфічні – мені зараз звідти телефонують з вітаннями люди, які шість років про моє існування і не згадували). У вас надзвичайно потужні ЗМІ і, попри не завжди їх об’єктивну оцінку, я знімаю перед ними капелюх.

Були замовні публікації проти Вас?

Так. Але навіть вони давали якийсь поштовх для роботи. Я навіть знаю, хто саме платив – інколи мене попереджали самі журналісти.

Когось із львівських правоохоронців взяли б зі собою на Закарпаття?

Звичайно. І не одного. От тільки чи відпустять? І дуже хочу взяти хоча б 2 – 3 із тих п’яти, кого я привів з собою на Львівщину з попереднього місця роботи – в жодному з цієї команди не розчарувався.

А було навпаки?

Помилився я з призначенням керівника обласного ВБНОН, двох начальників райвідділів, одного з попередніх керівників ДАІ мене, відверто кажучи, примусили призначити. Тих, хто не помиляється не існує.

А ви знаєте, що деякі підлеглі за жорсткість у “наганяях” називають Вас поза очі “Макс – Бєшений”?

Навіть не підозрював. Але зауважте: я ніколи не принижував людської гідності і нікого особисто не образив. Не вживаю нецензурної лексики.

А як складалися стосунки з владою?

З Олійником – нормальні. Скажімо, жодного прохання від губернатора “розібратись” із якимось бізнесменом іншої політичної орієнтації не було. А от з паном мером… Місто, на відміну від області, жодного разу не дало на міліцію жодної копійки.

Може, через розслідування щодо фінансування 750-річчя Львова?

Давайте відразу з’ясуємо: до жодної особи я жодних претензій не маю. А от до посадових осіб вони є. Донині не ясно, що це за “консультації” вартістю 30 – 40 тисяч гривень і куди поділись 700 тисяч гривень, зібраних у спонсорів на День Львова (це з 2 мільйонів 700 тисяч!!!). Ба більше, це чомусь нікого не цікавить! Якщо у вас все чисто, надайте документи і поговоримо, як інтелігентні люди. Структура фактично нікому непідзвітна – спершу не хотіли назвати засновників, потім відмовлялись оприлюднити звіт. Такі речі можливі лише у Львові. Я переконаний: фінансові порушення там є. І вони серйозні.

Дивно, на Львівщині низка нерозкритих убивств, а ви отримуєте чергове підвищення в званні…

Спершу про звання. Я проходив у генерал-майорах вісім років, моя посада передбачає генерал-лейтенантське звання, бо є області, де за кількістю особового складу і населення офіцер на таке звання претендувати не може. Тепер про нерозкриті вбивства. У 2000 році на Львівщині було 45 нерозкритих вбивств, за 2006 рік – 8. За вбивствами ми на 14-му місці в державі, за розбоями – на шостому. Далеко попереду нас Донецьк, Вінниця, Чернігів, Чернівці, Крим, Київ. Ви коли-небудь чули, аби Чернігів чи Чернівці хтось назвав другим Чікаго чи Палермо? А тут політики і громадські діячі просто почали бавитись у гру за правилами, які хтось їм підказав. І мова зараз не про фігуру Максимова… Хтось поставив завдання: підірвати імідж регіону, скомпрометувати, роздути, знизити його інвестиційну привабливість, показати Львівщину як місцину, де править кримінал. Я знаю ситуацію на Україні: кримінальних авторитетів вбивають на Україні регулярно й у кожній області, але чомусь саме на Львівщину після вбивства Миколи Лозинського були такі численні журналістські десанти, яких не бачили ні Дніпропетровськ, ні Донеччина. Ніхто не задумувався, чому саме?

До речі, з приводу вбивства “Рокеро”, дійсно затримали підозрюваного?

Так. І замовники, виглядає на те, усе ж місцеві. Якщо розкриємо цю справу, справді маємо реальну можливість розкрити ще 5 – 7 убивств на Львівщині, скоєних у попередніх роках.

Те, що екс-міністр МВС Луценко пов’язує вбивство Дацка і “Рокеро”, – реальність?

Це лише одна з версій, у яку особисто я не вірю.

Депутат ВР Антон Ружицький заявив, що “Рокеро” і міліція знали, що на авторитета готують замах. Чи це так?

Я надіслав прокурору області листа, в якому попросив допитати п. Ружицького. Якщо він знав, чому не поінформував силові структури? Тоді б львівська міліція не допустила вбивства. Біда в тому, що коментарі дуже часто дають дилетанти, які жодного дня не працювали на оперативній роботі, не знають, ні що таке розкриття, ні що таке оперативна робота, проте добре відають, що таке “піар”.

А щодо решти вбивств на замовлення?

Щодо вбивства Ярослава Вовчака серйозної інформації нема. Щодо Сенчука та Дацка є певні серйозні напрацювання. Справа Федишина невдовзі скерують у суду.

В історії з Федишиним мені не все зрозуміло. Його все ж хотіли вбити чи налякати? І хто замовник? І що цей замовник внаслідок цієї акції отримав?

Сьогодні матеріали слідства свідчать: це була все-таки спроба вбивства, а не залякування. Є троє затриманих: заступник директора “Шувару”, один із виробників міни, і людина, яка тиснула кнопку. Думаю, саме на суді можуть відповісти на деякі цікаві питання, хоча я маю щодо них власну думку.

Що візьмете з собою на Закарпаття з кабінету?

Фотографії дружини, дітей, онуків. І ось цю дерев’яну табличку, яку я вже вісім років вожу за собою.

На одній з поличок стоїть табличка, на якій великими літерами виведено: “Люди планують, а Бог вирішує. Апостол Павло”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.