Що було – то загуло?

П’ятий місяць поспіль депкомісія не може завершити розгляд обставин „псевдореставрації Львова”.

Уже минуло чотири місяці з моменту проведення акції журналістської ініціативи „Антируїна”. Проте досі, працівники ЗМІ і громадськість не отримали чітких відповідей на поставлені запитання. Зокрема, хотілося б таки довідатися, що зробили з історичним Львовом „підганяючи” його, так звану, реставрацію під ювілейну дату та хто в цьому вандалізмі винен.

Слід нагадати, що на початку вересня 2006 року сімдесят журналістів заблокували роботу сесії Львівської міської ради, щоби звернутися до депутатів із вимогою припинити вандалізм у центральній частині Львова та покарати винуватих. „Під прикриттям підготовки до святкування 750-річчя Львова відбувається методичне і системне нищення його історії, архітектури, духу стародавнього міста, – йшлося у зверненні. – Легендарна львівська бруківка, унікальні фонтани, фасади історичних будинків – що ще потрібно знищити, аби в чільників міста нарешті пробудилася совість?!”

На прохання журналістів депутати повинні були створити спеціальну комісію, яка, згідно вимог мала б, вивчити обставини та наслідки псевдореставрації історичної частини міста та використання коштів, виділених на святкування його 750-річчя. Також, назвати винуватців вандалізму на площі Ринок і використати доступні депутатському корпусу засоби для їх покарання.

Усе ж, за наполягання міського голови Львова Андрія Садового комісію було сформовано виключно з голів фракцій і її очолив секретар ради Володимир Квурт. Натомість представники громадськості та фахівці залишились осторонь. Створення такої комісії засвідчило, що навряд чи фахово вдасться розібратися в ситуації. Навіть самі депутати казали: „Комісія є з високим статусом, але з дуже низькою працездатністю”.

Власне, „Погляд” вирішив з ’ ясувати, що вдалося напрацювати комісії за чотири місяці. Цікаво, що про її діяльність нічого не було відомо голові фракції БЮТ Юрію Гудимі. За його словами, на момент створення цієї комісії фракцію очолював Роман Федишин. „Після того, як мене обрали головою мене ніхто не запрошував, і мені не відомо чи збиралася ця комісія взагалі”, – наголосив він у коментарі „Погляду”.

Лідер фракції УНП Юрій Кужелюк прокоментував роботу комісії доволі стримано. „Та збиралися щось там, – зазначив він. – І так вже грошей більше немає і не буде. Фонд розвитку не сформований. До того ж, через зміну структури очевидно будуть кадрові зміни. Як воно далі буде – невідомо. Гадаю і потреба в комісії відпала.”

Голова фракції „Наша Україна” Василь Трач зазначив, що комісія збиралася двічі, або тричі. Засідань не було лише останній місяць. За його словами, комісія направила запити у відповідні служби, однак не на всі отримала відповіді. „Ми готові продовжувати роботу”, – наголосив він.

Найбільш поінформованим, як і належиться, був голова комісії Володимир Квурт. У коментарі „Погляду” він повідомив, що комісія засідала аж п ’ ять разів. До комісії було залучено чотирьох експертів, зокрема пана Бевза, Швеця.

– Роботу було сплановано наступним чином: виробили рекомендації, щоб надалі не допускати жодних порушень при реставрації історичної спадщини, а також урахували всі зауваження, які були до робіт на площі Ринок й оформили відповідні запити, – розповідав він. – Ми були вимушені перервати нашу роботу на звіті Управління капітального будівництва у зв’язку з перевіркою цього відомства КРУ. Гадаю, до кінця січня ми отримаємо останні документи і зробимо певні висновки, а відтак прозвітуємо.

На запитання, чи будуть названі винні у псевдореставрації, пан Квурт зазначив, що депкомісія – не слідчий орган. „Ми зробимо лише своє бачення того, що відбулося”, – підсумував він.

Один з учасників журналістської акції „Антируїна”, головний редактор газети „Ратуша” Микола Савельєв переконаний, що „комісію було створено, як кажуть, про „людське око”. За його словами, потреби діяльності комісії в такому складі – взагалі не було.

– Це те саме, що мене й інших журналістів увести в склад комісії по приватизації космодрому „Байконур”, – наголосив він. – Потрібно було залучити незаангажованих фахівців, експертів з реставрації, представників громадськості. А так… В Андрія Івановича було одне завдання – дотягти до ювілею, що він успішно зробив. Солідарний з паном Кужелюком, який твердить, що потреба в комісії відпала. Тепер слід очікувати наслідків цієї реставрації, в якій був використаний чисто реставраційний матеріал – бетон. Очевидно, бруківка витримає ще не один рік. Недоліки почнуть вилізати, однак на цей момент Андрій Іванович вже не буде мером і це вже буде інша історія.