Ремонтуй не ремонтуй...

або Як змусити владу рятувати будинки від руйнування

Ви ніколи не пробували домогтися від ЖЕКу або іншої комунальної структури поміняти труби, через які затоплює квартири або підмиває будинок, чи дірявий дах? І дай вам Боже, ніколи не мати справи з тими комунальниками — дев ’ ять кіл пекла можуть видатися раєм…

“Така ситуація з кожним будинком у Львові. Ти зайди до мене у під’їзд — думаєш краще!? Свисни, і народу збіжиться цілий під’їзд”, — запально ділився своєю думкою мій знайомий, коли дізнався про біду мешканців будинку на вулиці Симоненка, 11 у Львові. Не погодитися з ним складно. Бо легше порахувати будинки у Львові, що не мають жодних проблем з каналізацією, системою водопостачання, обігрівання, з протіканням даху, вибитими у під’їздах шибками, облупленими стінами і так далі. І як би люди цих проблемних будинків не волали про допомогу, у більшості випадків усе зводиться до обіцянок з боку керівництва ЖЕКів та влади міста. Говорити ще раз про “мертві” ЖЕКи сенсу немає. Влада, а що про неї сказати? Ні, сказати є що. От лишень словесний підбір буде нецензурним. Принаймні у мешканців будинку на Симоненка, 11 вже не вистачає навіть матюків на адресу відповідальних служб.

Начальник ЖЕКу: “Будинок треба… підривати”

Понад місяць мешканці сьомого під’їзду у згаданому вище будинку ремонтували поламані крани. Дійшло до того, що люди самотужки зібрали кошти, попросили майстра, і той полагодив несправності. А все почалося з того, що мешканці однієї з квартир у цьому під’їзді не з власної провини затопили цілий будинок.

“Ситуація була настільки критичною, що довелося викликати аварійну службу, бо вода лилася просто з вікон”, — починає пригадувати події того дня мешканка горезвісного під’їзду Анна Манапова. “Аварійка” приїхала, поставила заглушки, оскільки крани у стояку були зірваними, і поїхала. Після цього цілий місяць у п’ятьох квартирах із крана з гарячою водою текла холодна. Місяць люди випрошували усунути несправність. І рівно місяць начальник ЛКП “Південне” пан Хомик обіцявся полагодити.

“Ми звернулися до начальника ЖЕКу, підходили люди, котрі затопили, з проханням провести ремонт, але він ніяк не реагував, — продовжує розповідь пані Анна. — Тоді я написала заяву-скаргу на ім ’ я мера і пішла до нього, щоби її завізувати. На що почула відповідь: “Ваш дім треба підривати”. Ось так”.

А вже останніми днями, повідомила наша співрозмовниця, начальник ЖЕКу Хомик цікавився, “яка с…ка пише проти нього всякі папери”. Щоправда, головний “жеківець” таки допоміг — порадив жінці вирішувати проблему приватно. Нічого не залишалося, як купити кран за 75 гривень і попросити знайомого слюсаря допомогти. Той відремонтував.

“Ми навіть зверталися до “Самопомочі”. Згодом нам повідомили, що вийшли на начальника ЖЕКу і той сказав, нібито буде вжито заходів. Усе”, — скаржиться наша співрозмовниця.

А “Самопоміч” де?

Ще гірше людям з першого під’їзду цього ж будинку. Кілька років тому біля під’їзду утворилася яма, з якої ринула вода. Спершу вода затоплювала підвал, але згодом прорвалася на поверхню уже біля будинку.

“В яму вже один чоловік падав. У ЖЕКу сказали, що, можливо, він був напідпитку. А яке це має значення? Добре, що витягнули вчасно. Сусід із третього поверху прибрав підвал, але два тижні вода і болото стояло, хробаки позаводилися. Ми прийшли, а нам сказали, щоби брали картоплю на балкон. То я принесу до них на балкон. Тепер з чотириметрової ями щури вилазять, підвалом пішли тріщини”, — розповідає мешканка першого під’їзду пані Віра.

За її словами, води був цілий підвал, двері до кімнат відчинити неможливо, смерділо страшно. Лише обіцянки і більше нічого, але, як кажуть у народі, “обіцянка — цяцянка, а дурному радість”. Окрім того, сміття кожного дня палять, люди не можуть вікна відчинити. А комунальники “відшивають”, аргументуючи ситуацію браком техніки.

Недовчений інженер

“До нас прийшов інженер і запитав, що робити. Ти мене питаєш, що робити?! Ти ж навчався, якщо ні — клади заяву на стіл і йди. Із ЖЕКу начальника ледве витягнули. Нас, знаєте, як м’ячики копають. Ми телефонували в усі інстанції: від ЖЕКу до “Самопомочі”. Тиждень минув, і нічого”, — запально веде далі жінка. Від “Самопомочі” люди теж допомоги дочекатися не можуть. Кажуть, що телефонували, волали про поміч, а все обмежилося дзвінком через кілька днів.

“Якась дівчина зателефонувала і запитала, чи нам загорнули яму. Я сказала: “Яму ми собі можемо самі загорнути, але треба поміняти труби і навести порядок, загорнути могли самі давно”, — резюмує пані Віра.

Наразі люди терплять. Але як поводитимуться завтра — прогнозувати важко. Цікаво, чи знає міський голова Львова Андрій Садовий про негаразди на Симоненка, 11?

Звичайно, звалювати усе на комунальників несправедливо. У країні просто системна криза в житлово-комунальному господарстві. У Києві ніяк не можуть придумати програми її реформування, на місцях таке ж тугодумство. Спроби є, але то винятки. Львів до винятків наразі не належить. За що ж депутати і пан голова гроші отримують?

Коментарі

Павло СОСНОВСЬКИЙ, начальник Львівського обласного управління у справах захисту прав споживачів:

— Є у нас трохи скарг на невиконання ЖЕКами своїх обов’язків — проведення ремонтів у під’їздах. Люди, зокрема, говорять про те, що самі штукатурять стіни, а потім… не платять квартплати. Наші консультанти пояснюють львів’янам, що цього робити не слід, бо з місяця у місяць накопичуватиметься заборгованість. Міщанам просто варто укладати з житлово-експлуатаційними конторами угоди — усні чи письмові (краще, ясна річ, письмові) — про проведення ремонтних робіт за власний кошт. Але в такому разі має бути акт проведених робіт. Бо ЖЕК про це повинен знати, мусить усе бути задокументовано. Адже як потім довести, що воно “так, а не інакше”? А за ненадані послуги платити не варто.

Цього року до Управління у справах захисту прав споживачів письмово звернулося 558 львів ’ ян зі скаргами на якість житлово-комунальних послуг. З’ясувалося, що основними порушеннями є неякісне і неповне надання житлово-комунальних послуг. А у цьому переліку серед іншого значиться і пункт “несвоєчасне проведення ремонтних робіт”. Особливо у центральній частині Львова. Однак проблема в тому, що ми своїми перевірками та притягненнями до відповідальності не покращуємо рівня надання послуг, а лише забезпечуємо тимчасовий мінімум життєвого рівня громадян. А надавачі цих послуг (ті ж ЖЕКи) не спроможні самостійно вирішити проблеми. Загалом станом на 1 листопада цього року притягнуто до адміністративної відповідальності 169 посадових осіб і накладено штрафів на загальну суму 15,9 тисячі гривень. А за неякісно надані житлово-комунальні послуги споживачам повернуто 36,5 тисячі гривень.

Іван КВИК, заступник начальника управління ЖКГ Львівської міської ради з питань експлуатації і ремонту житлового фонду:

Загалом ЖЕКи ремонтують дахи, сходові клітки, замінюють водостічні труби, системи центрального опалення. Статистична інформація про стан ремонту сходових кліток у будинках місцевих рад є такою. У 2006 році планували відремонтувати 576 сходових кліток у 428 будинках. Станом на 1 листопада вдалося відремонтувати 485 сходових кліток у 361 будинку. Тобто практично у всіх. Але ж попереду ще місяць. Дахи. Всього їх планували відремонтувати 962 загальною площею приблизно 180 тисяч квадратних метрів. Поточно відремонтовано 1133 покрівлі загальною площею 191 тисяча квадратних метрів. Кожен ЖЕК, складаючи кошторис видаткової частини на початку року, вирішив, скільки саме коштів варто виділити на оці ремонти.

Що ж стосується міського бюджету, то у ньому окремим рядком передбачено певну суму для житлово-комунальних контор — на покриття різниці у тарифах (на вивезення сміття, прибирання вулиць і, зокрема, на ремонт дахів і сходових кліток). Така схема існує вже три роки поспіль. Цього року було заплановано виділити ЖЕКам 11,5 мільйона гривень. Стільки і виділено.

Хотів би зазначити, що іноді мешканці комунальних будинків самі беруться ремонтувати під’їзди. Адже у ЖЕКах нині катастрофічно бракує працівників-будівельників. Існує механізм співпраці мешканців і ЖЕКів у плані проведення ремонтів: люди платять у касу відповідні кошти за будматеріали. ЖЕК їх виписує. Люди приводять своїх майстрів, ЖЕК платить їм гроші за виконану роботу. Таких випадків сьогодні чимало. Зрештою, про це навіть свідчать цифри у вищезазначеній статистиці: заплановано зробити стільки-то ремонтів, а зроблено більше. Адже план складається орієнтовний, фактично ж виходить, що змінюються обсяги робіт.