«Я не знаю, чи сьогоднішнє рішення ВРУ про визнання голодомору актом геноциду відразу вплине на позицію комуністів, думаю, що ні. Вони та Партія Регіонів давно працюють за сценарієм Москви, і є, по суті, п’ятою колоною Кремля.
Люди, які шанують свій народ та історичну справедливість, проголосували за цей закон. А ті, що ставляться по-іншому – не проголосували. Це свідчення того, що ці особи дуже далекі від інтересів українського народу.
Регіони не підтримали жоден з варіантів, крім свого, в якому таке поняття, як геноцид, було виключене. І цей варіант не пройшов. Щодо комуністів, то вони принципово не голосували за будь-який з варіантів. Очевидно, вони відчувають себе спадкоємцями тих, хто організовував голодомор. Іншої причини я знайти не можу.
Третій варіант, який пройшов, – компромісний. Він є президентським варіантом з поправками Олександра Мороза. Замість слів «геноцид української нації» написали «геноцид українського народу». З цим можна погодитися, бо навіть англійською мовою це звучить однаково, як нація, так і народ.
Крім того, президентський варіант передбачав адміністративну відповідальність за публічне заперечення голодомору. А в компромісному варіанті зафіксовано, що це є правопорушенням. Юридично це звучить виваженіше, але суть залишається незмінною.
Наразі не встановлено, яке покарання передбачається за публічне заперечення, однак чітко вказано, що це є глум над пам’яттю жертв голодомору. Я думаю, що коли всі охолонуть, можна буде внести певні уточнення до цього закону і визначити під яку відповідальність це правопорушення підлягатиме – кримінальну чи адміністративну».
