Лясковська vs Калинюк

Богдан ЮРОЧКО, «Львівська газета»

|

Депутат Львівської міськради Віра Лясковська розповідає про судовий процес з лідером львівських комуністів Олександром Калинюком.

Розв’язання конфлікту ідеологій укотре відтерміновано. Судове засідання у справі “Калинюк проти Лясковської”, яке мало відбутися минулої п’ятниці, перенесли. Наступне слухання відбудеться 8 грудня. Причиною слугувала заява позивача, першого секретаря Львівського обласного комітету Комуністичної партії України Олександра Калинюка, в якій він просив суд перенести засідання, бо має поїхати до Києва. Натомість відповідач наголосила, якщо наступного разу пана Калинюка не буде на слуханні, вона вимагатиме, щоб його привели судові виконавці.

Нещодавно, святкуючи річницю жовтневого перевороту, пан Калинюк знову повернувся до теми жертв УПА й наголосив, що не лише поляки страждали від рук українських націоналістів. “До УПА була ОУН, яка до 1939 року вбивала не тільки польських посадовців, а й наших, українців, – розповів він. – Не забувайте, що понад сто тисяч поляків загинули на Волині та Галичині. Ми за те, щоб усіх цих людей перепоховали та вшанували. Пропонували міській раді встановити пам’ятник жертвам ОУН-УПА, але, на жаль, вона не реагує на це”.

Нагадаємо, “війна” між комуністом і представницею УНП розпочалася наприкінці минулого року, коли Олександр Калинюк звернувся до міського голови Любомира Буняка з пропозицією звести на території тюрми Лонцького меморіал пам’яті жертв ОУН-УПА. Коментуючи лист, пані Лясковська назвала проект провокацією та “пам’ятником енкаведистам”. Олександр Калинюк образився та звернувся до суду, щоб Віра Лясковська відшкодувала йому дві тисячі гривень моральних збитків. Про перипетії судової справи та ймовірні причини скандального суду “Газеті” розповіла відповідач, депутат Львівської міської ради Віра Лясковська.

– Пані Віро, слухання знову перенесли через неявку позивача. На вашу думку, що є причиною такої поведінки?

– Цей чоловік є дуже примітивним. Можливо, таку тактику йому підказали шефи з Києва. Останній лист був за підписом самого товариша Симоненка про те, що Калинюк у дуже важливій справі має бути в Києві, у їхньому ЦК. Другий лист – про велике зібрання антикризової коаліції, де товариш Калинюк має вирішувати дуже важливі державні проблеми та долю України.

Маю підозри, що він уникає останнього слухання, адже йтиметься про те, що я зробила йому страшні проблеми – він мусив страждати, не став народним депутатом через те, що я назвала той монумент “пам’ятником енкаведистам”. І таке уникання має декілька причин.

По-перше, він виступав сам і як свідок, і як позивач. Окрім себе, нікого не представив. Звісно, зробив так свідомо, щоб за персональної відсутності його не зміг представляти адвокат.

Це зроблено, аби затягувати процес. Іншою причиною є те, що для нього справа є програшною. Гадаю, хтось спонукав його написати цей лист до Буняка. Це не була його ідея, бодай із тих причин, що він не здатен таке написати.

– За відшкодуванням чи вимогами спростування є якийсь підтекст?

– Безперечно, дві тисячі гривень теж причина суду. Товариш Калинюк представив суду копію лікарняного й сказав, що оригінал – в іншому суді. Певно, він має кілька судів, де вимагає компенсації.

Але Калинюк запропонував подвір’я Лонцького саме в той момент, коли ми дуже гостро порушили це питання. Було створено комісії в міській раді, розглядали на сесіях, проводили “круглі столи”. Зараз є сотні фотографій, документів (їх опрацювали наші науковці), що доводять – подвір’я на Лонцького було величезною страшною могилою.

І тоді почали виринати додаткові чинники. Деякі діячі п’ятої колони спробували відволікти увагу від цього питання. Вони намагалися довести, що там нічого немає, подвір’ям просто прогулювалися, що кістки належать тваринам, яких привезли разом зі сміттям, а Лясковська безпідставно зчиняє скандал. Таку брехливу інформацію подавали всюди, щоб відволікти увагу від цієї найстрашнішої катівні. Було багато наклепів і на мене. І саме тоді з’явився лист.

– У пана Калинюка є докази того, що ваші слова про катівню є безпідставними?

– Олександр Калинюк в історії – “нульовий”. Коли ми його допитували на суді, щоб назвав приклади розстрілів мирного населення з боку ОУН-УПА, він десять разів згадав про свою тьотю Дусю з Волині.

Але коли така неміч, оцей провокатор, сьогодні створює проблеми у Львові, це мене обурює найдужче.

– Хто, на вашу думку, стоїть за цим конфліктом?

– Вважаю, що ініціатором є львівська п’ята колона, яка хоче приховати факти про страшні вбивства на Лонцького. Нині деякі люди причетні до фальсифікації документів на цій території, їм, очевидно, було вигідно, щоб про Лонцького ніхто не знав. Я знаю, хто це, вони прибігали в суд, ховаючись за чорними окулярами. Не назву їхніх прізвищ, бо це призведе до ще одного суду. Але мушу запевнити: це не СБУ. Це старі енкаведисти та “стукачі”, які ще клигають тут у Львові.

– Якщо позивач неправий стосовно ролі тюрми Лонцького, то чи буде зустрічний позов?

– Так. Голова фракції ВО “Свобода” у Львівській міській раді Василь Павлюк та УНП подають до суду на обком КПУ за наклепи. Звісно, це провокаційна ситуація, і ми повинні довести її до кінця.

– Чого стосуватиметься спільний зустрічний позов?

– Гадаю, що коли наші юристи сформулюють заяву, тоді можна буде говорити про позов. Безперечно, там йтиметься про наклеп, спотворення фактів. Я дивуюся, як ми досі “ковтали” це.

– Ви переконані у своїй перемозі?

– Не маю жодних сумнівів. Це ж не просто брехня з боку Калинюка, а й страшне лицемірство. Усі знають, що було на території Лонцького. Як я можу не виграти?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...