Стан будинку на площі Соборній, 15 іще 2002 року визнали гостроаварійним. Тоді ж частину мешканців відселили.
Половина будинку, згідно з документами, стала нежитловим фондом, а в іншій мешкають люди.
Нині це дев’ять родин, долю яких так і не вирішено. Зважаючи на початок сезону дощів і перші заморозки, люди фактично щодня ризикують прокинутися під обвалами стін.
10 березня 2006 року виконавчий комітет міської ради ухвалив рішення за №318 “Про надання у довгострокову оренду будинку №15 на площі Соборній”. Орендарем стало ЗАТ “Технопарк ЛЗТА”. Згідно з документом, тут має постати торговельно-офісний центр. В оренду на 25 років передано лише нежитлову частину будинку, решта має перейти в оренду підприємству після відселення мешканців, які в ньому проживають.
Мешканців, відповідно до рішення виконкому, мусить відселити управлінння житлово-комунального господарства із “залученням коштів ЗАТ “Технопарк ЛЗТА”. Згідно з підписаним договором оренди, фірма мала профінансувати відселення у “встановленому порядку”.
Усе просто, про все домовлено, а на практиці – мешканців аварійних будинків досі не відселили. Підприємці та чиновники ведуть активне листування між собою, яке не дає жодного результату. Сходяться вони лише в одному – умови проживання в будинку на Соборній просто жахливі.
– Попри усунення аварійного стану, загроза мешканцям і далі існує, – підтверджує Юрій Ситник, голова Ради товариства ЗАТ “Технопарк ЛЗТА”. – Умови проживання в цьому будинку жахливі. Але заміна аварійного житла на повноцінне вимагає чіткої координації наших дій і дій органів місцевого самоврядування, оскільки законодавчо цієї проблеми не врегульовано.
За словами Юрія Ситника, міська влада заважає відновленню будинку через те, “що не повною мірою було роз’яснено порядок відселення”.
Натомість в. о. начальника житлово-комунального господарства Марія Желіско стверджує, що такий порядок давно встановлено.
– У рішенні виконкому вказано: відселити всіх мешканців будинку №15 із залученням коштів ЗАТ “Технопарк”, – наголошує Марія Романівна. – Це означає, що вони за свої кошти мали купити міській раді дев’ять квартир через договір купівлі-продажу, відчужити їх на користь міської ради та відселити туди мешканців. На сьогодні вони не запропонували мешканцям жодної квартири.
За словами Марії Желіско, представники управління ЖКГ написали ЗАТ “Технопарк ЛЗТА” п’ять листів, де розписали, якими квартирами потрібно забезпечити сім’ї, які нині проживають на пл. Соборній, 15.
Леся Стецьків, головний юрисконсульт ЗАТ “Технопарк”, повністю заперечує слова пані Желіско.
– Ми хочемо здійснити фінансування, – говорить вона, – але не знаємо, на якій підставі. Наприклад, купимо квартири та передамо мешканцям як подарунок, але тоді слід сплатити податок – 13%. Хто його платитиме? Нам так і не надали документально обґрунтованої інформації стосовно суми, яку необхідно перерахувати, її цільового використання та відповідних правових підстав відселення мешканців.
Галина Дмітрієва, мешканка кв. 26, говорить, що працівники мерії ставляться до них із розумінням.
– Я практично щотижня буваю в управлінні ЖКГ, аби дізнатися, чи є якийсь поступ у вирішенні цієї проблеми. Натомість за останній місяць від “Технопарку” нікого не було.
Анна Шигалова, мати пані Галини, розповіла, що мешканці квартир 15 і 28 після обвалу однієї стіни залишилися без даху:
– Один чоловік, мабуть, живе в родичів, а іншого, хлопчину років 25, “Технопарк” переселив у нежитловий фонд нашого ж будинку. Можете собі уявити, які там умови, там же нічого немає.
Представники “Технопарку” підтвердили факт переселення. вони кажуть, що іншого виходу все одно не було, хлопець не міг жити у своїй квартирі.
Схоже на те, що мешканці стали заручниками чужого конфлікту. Начальник управління житлово-комунального господарства, вочевидь, уже придумала простий спосіб вирішення проблеми. В коментарі “Газеті” вона сказала, що оскільки фірма не виконує зобов’язань, то вона підготує службову записку міському голові про те, щоб Андрій Садовий дав доручення управлінню комунального майна (власне вони укладали договір із “Технопарком”) про розірвання угоди на оренду.
До речі, в договорі записано, що він не може бути розірваним в односторонньому порядку. Тож фірма грамотно дбає про свої інтереси. Тому дивним виглядає факт, що перед тим, як підписувати договір і протягом семи місяців сплачувати 20 тис. гривень – за руїни, де не проводять роботи, представники фірми не вирішили, як відселятимуть мешканців і як розв’язуватимуть проблему перерахунку коштів.
Юрист фірми пояснила “Газеті”, що всі положення їм мали надати протягом короткого часу після підписання угоди. Крім того, були якісь усні домовленості з представниками попередньої місцевої влади, яку на той час уособлював в. о. міського голови Львова Зеновій Сірик. Влада змінилася. Люди й далі живуть в аварійному будинку.
Якщо в будинку станеться пожежа чи виникне інша надзвичайна ситуація, жодної технічної допомоги їм не нададуть. Вхід із площі Галицької забетоновано. Вони самі добираються до квартир через браму Соборної, 12. Два роки тому, коли горів дах будинку, пожежна машина просто збила дерев’яну огорожу та потрапила до будинку. Бетонний паркан пробити важко…
Аліна НЕБЕЛЬМЕС, «Львівська газета»