Заощадження з власної кишені

Ольга ІГНАТОВА, «Львівський портал»

|

Завтра у Львівській обласній раді розглядатиметься «Програма першочергових заходів з енергозаощадження для населення і бюджетної сфери у Львівській області».

За словами депутата Львівської обласної ради Олекси Гудими, один з головних напрямків програми – спрямування коштів бюджету для залучення фінансових ресурсів комерційних банків шляхом компенсації відсотків за кредити. Іншими словами, комерційні банки за допомогою обласної ради зможуть надавати кредити для бюджетних установ та населення не під 18 відсотків, як є сьогодні, а під 7-8 відсотків, бо решта компенсуватиметься з бюджету обласної ради. «У такий спосіб кредити зможуть брати і бюджетні установи, і просто громадяни. Вони самі мінятимуть собі колонки, котли, зможуть реконструювати опалення. І ми поволі змінюватимемо структуру споживання газу», – підсумував Олекса Гудима.

На думку депутата, ця програма має стати ще одним стимулом для мешканців створювати об’єднання співвласників, адже такі кредити надаватимуться лише юридичним особам.

Окремим пунктом програми виписане звернення до місцевих рад про виділення коштів на програми енергозаощадження для бюджетної сфери.

У міській раді кореспондента «Львівського порталу» запевнили, що чиновники вже зараз збирають необхідну для написання програми інформацію, яку буде розроблено вже найближчим часом. З цією метою у новій структурі виконавчих органів навіть заплановано створити спеціальний підрозділ.

«Дотепер ми працювали лише з елементами енергозбереження: заміняли окремі котли, крани, труби, вікна. Але не було комплексного підходу, – розповів начальник відділу комунального господарства управління житлово-комунального господарства Львівської міської ради Володимир Магула. – Програму буде розроблено по секторах: бюджетна сфера (школи, лікарні, заклади культури), житлові будинки, генеруючі підприємства і транспортування тепла. Коли проаналізуємо всі сектори, то знатимемо що і де потрібно зробити. І це буде включено в одну загальноміську програму».

Щодо фінансування проекту, то, зі слів пана Магули, зараз вивчаються можливості залучення кредитів та інвестицій в енергозберігаючі технології. «Йдеться навіть не про десятки мільйонів, а про сотні мільйонів, які потрібні, щоб це зробити. За кошти міського бюджету це просто неможливо зробити. Причому кредит братиметься лише за умови, що ці енергозберігаючі технології дадуть можливість так зекономити гроші, щоб їх вистачало на повернення кредиту», – сказав Володимир Магула.

Чиновник каже, що працювати з енергозбереженням у нашій країні, попри всі заяви високопосадовців, невигідно: «У нас так побудований бюджет, що якщо навіть директор школи економить, і замість виділених з бюджету 1000 грн. витратив 900 грн., то на наступний рік йому дадуть 900 грн., а не тисячу. Іншими словами, немає стимулу, щоб економити».

Найімовірніше, що конкретні заходи з енергозбереження розпочнуться вже наступного року. Щоправда, йтиметься лише про бюджетну сферу – школи, лікарні, садочки.

А львів’янам, які взимку страждають від холодних стін та ледь теплих батарей, наразі залишається міняти вікна, та спільними коштами утеплювати зовнішні стіни. Причому якщо заміну старих вікон на металопластикові середньостатистичний сімейний бюджет мешканців міста ще може витримати, то на зовнішнє утеплення стін, мабуть, гроші виділити буде важко. За словами Володимира Магули, утеплення торцевої стіни у 9-поверховому будинку, панельному чи цегляному, коштує від 70 до 80 тис грн., у 5-поверховому – 35-40 тис. Якщо поділити на кількість квартир, які власне і страждають через холодну стіну, то вийде, що кожна сім’я для утеплення лише однієї стіни мусить витратити приблизно 4 тис. грн. Реально? Навряд. Скоріше за все у цій ситуації спрацює приповідка «А кіко там тої зими» та надія на те, що «то ся зробе».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...