„Ми звернулися до наших співбратів – владик православних церков в Україні.З вернулись, бо відчули, що це момент, коли треба звернутись по-братньому. Не хочемо цього листа наразі публікувати, побачимо який буде відгук. Хочемо дати їм свободу і час сприйняти те, що ми до них кажемо. Не хочемо ставити їх в неприємну позицію, де б вони мусіли публічно виправдовувати те чи інше своє становище.
Псевдособор відзначаємо, бо це є болюча дата. І годі її обійти, але робимо це не для того, щоб плакати над собою, щоб роз’ятрювати міжконфесійну ненависть, а радше навпаки. Восьмого березня буде опубліковане послання Синоду єпископів у цій справі з нагоди відзначення цієї трагічної дати.
Враховуючи досвід, який наша Церква набула упродовж багатьох десятиліть, хочемо подумати, як нам діяти далі. Цей досвід звернений в основному на ту ділянку, яка дуже болісна для нашої церкви, це поділ між християнами.
Ми бажаємо використати це і застановитися, щоб осягнути єдність Церкви, щоб поправити те лихо, від якого страждаємо стільки сторіч.
Ми запрошуємо і духовенство, і монашество, щоб вони не тільки прочитали те послання, а щоб вони застановились і запропонували певні кроки, як можна було б привернути цю первісну єдність, яка була колись у нашій Церкві. Отже, це є цілковито позитивне наставлення. Ми хочемо дивитися вперед, в майбутнє.
Мені прикро думати про те, коли сьогодні намагаємося об ’ єднатись, у той час є в нас елементи, які знову розколюють нашу Церкву. На жаль, така наша дійсність”.