„Попри людське бажання Любомира Костянтиновича повернутися, яке я можу зрозуміти, було очевидно, що першочерговим у цьому є політична спроба дестабілізації ситуації у Львові. І що мене вразило, то це поєднання „Батьківщини” та СДПУ (о), які координовано працювали у сесійному залі минулого четверга.
Мені особисто шкода Любомира Буняка, бо зараз він стає інструментом у політичній боротьбі. Він виконує політичне замовлення, мені здається, що „Батьківщини” і СДПУ (о), про що яскраво свідчить поява у сесійній залі народного депутата Шурми.
Л. Буняк приходив у п’ятницю в раду, посидів трохи у своєму кабінеті. Я з ним не зустрічався, бо проводив виконком. А він не може керувати містом, бо сесія прийняла відповідну ухвалу, а крім того, він навіть не член виконкому, то ж може приходити у Ратушу хіба як гість.
Думаю, що це не остання спроба дестабілізації у Львоі до виборів, але так мені видається, що нічого з того не вийде. Бо те, що трапилося минулого тижня у сесійній залі, додало впевенності, що ситуація у Львові є стабільною і як би хто не хотів її порушити, то нічого з цього не вийде. Саме забезпечення стабільності і є головним підсумком діяльності міської влади за останні три місяці. Дуже багато часу пішло на залагоджування різних конфліктів, виниклих за останні три роки – від судових позовів до журналістів до конфліктів із судами і таке інше. Багато із них все ще не залагоджені остаточно.”
