Зеновій Сірик: „Мені дуже хочеться, щоб в Україні більше не було потреби в революції”

|

Я не старий чоловік, але на мій вік і на мою політичну біографію припало вже три революції. Перша революція була „на граніті”, коли ми із студентським братством та Товариством Лева поїхали до Києва на революцію, яку організували національно-демократичні сили.

Друга – 9 березня під час акцій „Україна без Кучми” і Помаранчева революція на майдані.

Якщо аналізувати всі три революції, то напевно лише акцію „Україна без Кучми” можна визнати як поразку, хоча нічого не минає безслідно. Просто тоді якогось реального успіху ми не досягнули. Першою перемогою можна вважати голодування студентів, так звана, революція „на граніті”. Друга перемога – Помаранчева революція.

Хочеться, аби вже в Україні не треба було ніяких революційних перемог, щоб ця перемога була остаточною і безповоротною. Я хочу, аби наші діти вже не мусіли організовувати в Україні революції, щоб ми врахували всі передні досягнення, здобутки, які були і спробували це реалізувати в нашому повсякденному житті.

Я вітаю всіх зі святом, бо це були просто фантастичні дні, яких було не так вже й багато в нашій сесійній залі. Було лише 3 квітня 1990 року, коли ми піднімали прапор перший державний прапор на нашій вежі. І, можливо, коли ми минулого року підняли помаранчевий прапор над вежею.

Якщо подивитись в нашу історію України, то ми помітимо, що часто перемагали в боях, але нам не давалось закріпити перемогу. Нам українцям важко чомусь втримати ту перемогу в реальному житті і в суспільстві. Дуже хочу, щоб ми навчились закріпляти нашу переможу в повній мірі, а для цого треба працювати і працювати багато, бо роботи є багато. Зі святом вас і до роботи!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...