Дім, де живуть пристрасті - "Поступ", 10 червня

|

Заньківчани повернулися з чехівського фестивалю в Мелихові. Уже за кілька днів львів`яни матимуть змогу посмакувати нову прем`єру заньківчан за текстами Антона Чехова “Спокуслива особа”. Постановка, що дебютувала наприкінці травня в приватному будинку російського класика в Мелихові (саме тут він написав один із найвідоміших своїх творів “Чайка”) й отримала купу схвальних відгуків від тамтешніх критиків та поціновувачів театрального мистецтва, обіцяє вибухнути на камерній сцені Національного драматичного театру 14 червня.

А поки що зграйка акторів, яким пощастило побувати у славнозвісному містечку й відчути на собі всю містику (чи, як вони кажуть самі, “зачарування”) атмосфери чехівського будинку, щедро діляться враженнями від поїздки на фестиваль.

Це вчетверте заньківчани беруть участь у меліховському фестивалі. Доти свій талант актори розкривали у виставах “Дама з собачкою” й “Дядя Ваня”, а цього разу повезли “Дім з мезаніном” та “Спокусливу особу”. Для Алли Бабенко, режисера обидвох вистав, щорічний чехівський фестиваль є своєрідною “віддушиною”, так би мовити, пристрастю, яку, мабуть, ніколи не вдасться втамувати. Утім, воно й на краще. Адже попри суперечки щодо доцільності постановок Чехова українською мовою, російський класик завжди полонив серця львівських театралів.

Можливо, таємниця успіху криється в містичній аурі вистав, що завжди відчутна в роботах фантастично цікавої жінки й режисера. Чи в емоційності чехівських творів, що ніколи не впадали в очі випадковим перехожим, але напевне відкривалася тому, хто прагнув глибше копнути й не боявся потонути у вирі несподіваних пристрастей. Або ж Бабенко чується своєю у часах, які так талановито описав російський класик, і дуже тонко відтворює нові грані, кокетує, зваблює, насміхається…

Реклама партнерів

Актори кажуть, що невидима присутність Алли Бабенко (режисер із певних причин не змогла поїхати на фестиваль) була відчутна повсякчас. І хоча їм дуже бракувало п. Алли, актори пишаються тим, що витримали “іспит” “на п`ять з плюсом” і привезли додому не лише грамоту для свого режисера зі словами вдячності за потужний внесок у розвиток чехівських вистав, але й статуетку “Дами з собачкою”, яку урочисто вручили провідній акторці театру Альбіні Сотниковій.

Із найяскравіших спогадів — спека та пронизливий аж до самих кісток погляд Антона Павловича, який фантастично-реально свого часу відтворив його брат. “Я постійно озиралася, — каже юна акторка театру Наталка Боймук, — здавалося, Чехов стежить за кожним моїм кроком і лукаво запитує: чим зумієте здивувати мене?”.

“Для кожного творчого колективу, — продовжує Альбіна Сотникова, — дуже важливо розуміти один одного не лише на сцені, але й у побуті. Властиво, в далеких поїздках колективи добротно випробовуються: або люди розходяться по різних кутках, або згуртовуються. І я була дуже рада, коли усвідомила, що ми, як не крути, — одне ціле. Ми багато експериментували, коли показували в Мелихові свої вистави, і нам це, як ніколи, добре вдавалося. Можливо, це завдяки таємничості аури цього незвичайного будинку, де годі втриматися від настирливого бажання постійно творити. Я сподіваюся ще колись повернутися в Мелихово. Знаєш, є місця, до яких наче тягне невидимими магнітами. Мелихово належить саме до таких”.

Катерина КИРИЛОВА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...