Місту потрібна реклама - "Поступ", 27 травня

|

Європа — слово, яке символізує для більшості з нас якість, високі стандарти, суспільний добробут. Це земля, частинкою якої ми колись були. І не з нашої волі нас від`єднали. Здавалося б, на початку дев`яностих, із здобуттям незалежності, з`явився шанс знову туди повернутись.

Однак не склалося. Дванадцять років ми нібито йшли в Європу, однак насправді стояли на одному місці. Можливо, саме цим можна пояснити бажання людей збудувати частинку Європи у себе вдома, зробивши добротний ремонт, який у народі звикли називати євроремонтом. Та чи можна вважати таку імітацію Європою? Аби зробити реальні кроки до Європи, недостатньо голосно кричати про географічну чи історичну приналежність. Навпаки, потрібно запросити Європу до себе, показати свою привабливість та потенціал. Лише тоді прагматична Європа зверне увагу на Україну.

Кожне місто має родзинку

Із сказаного вище можна зробити простий висновок: не лише товари необхідно рекламувати, а й країни та міста. В Європі це вже давно усвідомили. Майже кожне європейське місто має своє неповторне обличчя: Париж — місто закоханих, Рим — вічне місто, Франкфурт — місто банкірів і підприємців, Гаага — місто дипломатів. Цей перелік можна продовжувати, адже кожне місто намагається показати себе особливим та привабливим для гостей. Минулого тижня в польському місті Вроцлаві відбувся Європейський саміт реґіонів і міст. Із ініціативою провести цей форум виступив комітет реґіонів ЄС, а практично втілювала стратегічно важливий проект мерія Вроцлава. Основною метою цього зібрання було наголосити на необхідності децентралізувати Європу та надати більше повноважень містам і реґіонам. На саміт прибули делегати з 25 країн-учасниць Євросоюзу, майбутніх членів Болгарії та Румунії, а також гості з Туреччини та України. Якщо уважно проаналізувати склад учасників саміту, то можна помітити той сигнал із Європи, на який Україна, її міста та громадяни так довго чекали. Адже не так давно з Туреччиною розпочали переговори щодо її вступу до ЄС. І в цьому контексті запрошення українських делегатів можна вважати доказом того, що Європа вважає нас не лише як сусіда чи партнера, а й як потенційного члена ЄС.

Реклама партнерів

Чи зрозуміють українські політики мову Європи?

Це вже інше питання, чи можуть українські політики зрозуміти мову Європи. Вочевидь, це їм так само важко дається, як і опанування іноземних мов. Бо європейські політики майже завжди самостійно знаходять спільну мову, як у прямому, так і в переносному значенні. Більшості з наших українських доводиться користуватися послугами перекладачів. Можливо, й сигнали з Європи їм також необхідно перекладати. Бо прибула українська делегація не в тому складі, який би можна було очікувати. По-перше, не приїхав до Вроцлава віце-прем`єр Роман Безсмертний, який, за попередньою інформацією, мав очолити делегацію. Зважаючи на теми, які обговорювали на з`їзді, та представницький склад учасників, реалізаторові адміністративної реформи в Україні можна було б багато чого нового та корисного дізнатись. А були на саміті єврокомісар із реґіональної політики Данута Хюбнер, президент комітету реґіонів ЄС Петер Штраус, прем`єр-міністр Польщі Марек Бєлка та інші. Однак, вочевидь, у віце-прем`єра були важливіші справи. Тому делегацію очолив голова Львівської ОДА Петро Олійник. Місія досить важлива, адже сам Президент Ющенко передав лист-привітання учасникам саміту. Проте, як виявилось, першого дня не було жодного українського мера. Щоправда, на наступний день саміту можна було помітити мера Львова Любомира Буняка. Хоча він уже давно перебуває у відпустці за станом здоров`я і не приймає мешканців міста, до Вроцлава все ж приїхав та уважно вислухав майже всі виступи. Чому не було інших мерів, сказати важко. Лише картка на столі вказувала на те, що на саміт мав прибути ще й мер Луцька.

Львів пасе задніх

Європейські мери та політики знають про величезний потенціал міст і реґіонів. На цьому вони наголошували в майже кожній промові. Регіоналізм, на їх думку, є майбутнім ЄС, а міста та реґіони мають стати гарантією економічного росту та створення нових робочих місць. Вони готові взяти на себе всю відповідальність та ініціюють перерозподіл повноважень і економічних ресурсів. У заяві, яку на завершення ухвалили учасники саміту, йдеться про те, що конкурентноздатність реґіонів та міст, інвестиції у їхній розвиток, залучення до розробляння національних програм, підтримка інновацій та освіти стануть запорукою збереження європейської моделі суспільства.

На жаль, Львів зразком назвати не можна. І хоча міський голова Любомир Буняк на саміті запевняв, що у Львові проводять промоційні заходи, їхнього ефекту чомусь непомітно. Так, раз у рік відбувається економічний форум із ініціативи уряду. Хто має добру пам`ять, той зможе згадати ще про саміт президентів країн Центральної та Східної Європи у Львові. Був у нас ще футбол, коли збірна України до Львова приїжджала. На цьому практично вичерпується перелік подій, які могли зробити наше місто відомим. Про сприятливі умови для залучення туристів та інвестицій також складно говорити. Місто просто протринькує той потенціал, який у нього є. А це вигідне географічне розташування, унікальна архітектурна й культурна спадщина й передовсім обдаровані, талановиті люди.

Схожа ситуація склалась у більшості регіонів, міст і містечок. І пояснити це можна тим, що місцеві керівники не вміють або не хочуть думати в довгостроковій перспективі. Адже кожна копійка, вкладена в рекламу міста, згодом обов`язково повернеться сторицею. Наразі Україна користується тією славою, яку їй зробила помаранчева революція. Однак на тривалий ефект розраховувати не варто. Якщо ніхто не прислухається до порад європейських політиків і серйозно не займеться промоцією міст та реґіонів, то про Україну незабаром всі забудуть. І нам знову доведеться тішитися хіба євроремонтами у власних помешканнях.

КОМЕНТАРІ

Габріела БУРГШТАЛЛЕР

голова уряду австрійської федеральної землі Зальцбург

Пані Бургсталлер, що, на Вашу думку, потрібно робити для промоції міста чи реґіону? І що би Ви порадили українським містам, аби привернути увагу туристів та інвесторів?

Я вважаю, що реґіоналізм є дуже важливим. Це насамперед високоякісна освіта для працівників у реґіоні, якомога більше інвестицій у дослідження малих і середніх підприємств, бо вони самі не можуть собі цього дозволити. Необхідна налагоджена соціальна система, щоб приходили нові інвестори, нові люди, які створюватимуть робочі місця. І зберігати природу, не тільки для туристів, а і для тих людей, які там мешкають і працюють. Окрім цього, дуже важливою для Зальцбурга є культура. Це багато речей, якими ми можемо самі займатися у нашому реґіоні, і не обов`язково чекати на Брюссель чи Євросоюз. Ми повинні працювати задля досягнення спільної мети в реґіоні.

Лорд Грехем ТОУП

мер Лондона

У який спосіб Ви приваблюєте інвесторів та туристів у Ваше місто?

Я вважаю, місто й те, що у ньому є привабливим, варто популяризувати. Запрошувати інвесторів, говорити про перспективи примноження інвестицій. До того ж потрібно розповідати туристам, як легко потрапити у місто, як можна гарно провести там час. Розказувати, що є привабливим у місті, і загалом зробити все, щоб вони відчували, що їм раді.

Інгольф РОССБЕРГ

мер Дрездена

Що б Ви могли порадити українським містам щодо їхньої промоції? Як Ви це робите?

Німеччина є класичною країною комунального самоврядування. Я можу всім, хто займається цією справою, порадити децентралізуватися, делегувати повноваження згори донизу. Політику треба робити на місцях. Я можу лише підтримувати тих людей в українських містах, які пішли цим політичним шляхом. Європа і Україна, нову Україну будують її громадяни, а їм необхідна політика на місцевому рівні. Децентралізація безпосередньо належить до цього процесу. І це дуже важливо для демократії.

Доктор Йозеф ПЮРІНГЕР

голова уряду австрійської федеральної землі Верхня Австрія

Пане Пюрінгер, чи можете Ви розповісти, у який спосіб здійснюють промоцію у Вашому реґіоні? Що б Ви могли з цього приводу порадити українським містам та реґіонам?

Насамперед необхідно зробити своє місто відомим, вказувати на його сильні місця, наголошувати на особливому і неповторному цього реґіону. Коли є велика кількість реґіонів, не варто всі презентувати в однаковий спосіб. Навпаки шанс кожного реґіону полягає в його неповторності. І його треба використовувати.

Вольфганг ТІФЕНЗЕ

мер Лейпцига

Пане Тіфензе, чи є механізми, за допомогою яких можна приваблювати інвесторів і туристів до певного міста. Що Ви могли б порадити українським містам, у яких немає великих ресурсів. Як цього можна досягти логістичними засобами?

Зрозуміло, що міста та реґіони Європи конкурують між собою. І наше завдання полягає в тому, щоб збалансувати конкуренцію та співпрацю. Разом із приєднанням до Європи, українська держава та її реґіони змушені будуть конкурувати з економічно сильними реґіонами Західної Європи. З власного досвіду останніх 15 років можу Вам розповісти, які є передумови, щоб мати змогу хоч якось витримати таку конкуренцію. По-перше, необхідно пробудити та сконцентрувати весь потенціал власного реґіону, мотивувати людей, поставити цілі, яких можна досягти. Також стимулювати генерацію ідей, підприємницький дух, власну ініціативу та відповідальність, бо тільки в такий спосіб можна акумулювати потенціал власному реґіону.

По-друге, треба дбати про інфраструктуру, а саме про дороги, аеропорти, підземні комунікації – оптико-волокно, каналізацію, а ще важливо інвестувати в такі інституції, як вищі школи, університети, загалом в освіту.

По-третє, ми в Лейпцигу надали підприємствам виробничі площі, які дали можливість середнім підприємствам за чудових умов інвестували в перспективні галузі. А для цього потрібна велика підтримка та багато грошей. І якщо реґіону вдасться створити в себе ідеальні умови, усунути все, що заважає й гальмує розвиток, то малі та середні підприємства використають можливості цього реґіону.

Також не можна забувати про чинники стратегічного розвитку реґіону. Бо підприємства та їхні працівники вимагають достойної якості життя. А це пов`язано зі школами, садочками, культурою, організацією вільного часу, житлом. І тому не можна упускати ці чинники. Отже, якщо ви хочете пробудити потенціал власного реґіону, то варто поставити цілі та створити необхідні умови.

Маркіян ПРОЦІВ, ТРК “Люкс”, спеціально для “Поступу”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


Загрузка...