“Архівну справу” замнуть? - "Львіська газета", 13 травня

Тема викрадення цінних документів з фондів Центрального державного історичного архіву у Львові, яку першою порушила на своїх сторінках “Газета” та яка отримала широкий резонанс серед українських науковців, набуває все більшого розголосу в державі.

Донедавна львівські історики й археографи збирали громадськість для обговорення цієї проблеми у Львові, а вчора коментарі та розмірковування науковців почули в Києві. У столиці це обговорення було ще більш гострим. Чимало претензій прозвучало на адресу правоохоронних органів, а також дирекції ЦДІАЛ.

Ярослав Дашкевич, директор Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства
ім. М. Грушевського, заявив, що справу розкрадання архіву хочуть утаємничити і навіть зам’яти. Відомий історик стверджує, що громадськість дезінформують, не бажаючи оголосити список украдених документів та їхню грошову вартість. Не вдоволений він і роботою органів, які ведуть слідство в цій справі. Зокрема, пан Дашкевич укотре запевнив, що на працівників архіву чинить тиск керівництво, а правоохоронці відмовляються брати свідчення в архівістів. А також додав, що міліція взялася за цю справу, коли зрозуміла, що влада змінюється і від цього нікуди не подінешся.

Прикметно, що в жодних зібраннях, під час яких науковці обговорюють проблему розкрадання архіву, керівництво ЦДІАЛ участі не бере. Під час “круглого столу”, що відбувався у Львові у квітні, його учасники назвали відсутність директора архіву Діани Пельц помилкою.

Сама ж Діана Пельц стверджує, що всі повідомлення в ЗМІ щодо цієї проблеми не відповідають дійсності, а вона проходить у справі як потерпіла. В коментарі “Газеті” директор ЦДІАЛ зазначила, що має власні припущення стосовно того, хто міг здійснити крадіжки, але відмовилася поділитися ними, обмежившись лише словами про те, що її думки з цього приводу викладено в допитах.

Також Діана Пельц розповіла “Газеті”, що слідство проводять дуже інтенсивно, а слова професора Дашкевича про тиск на працівників архіву та небажання правоохоронців допитувати їх категорично заперечила.

“Окрім правоохоронців, над справою працюють чотири співробітники карного розшуку, – зазначила пані Пельц. – Допитали навіть працівників архіву, яких звільнили з роботи. Керівник слідчої групи Ольга Самохвалова звітує про перебіг розслідування щотижня. Працівники карного розшуку приходять в архів майже щодня. Тому говорити про млявість слідства не маємо права”.

Про свою відсутність на будь-яких громадських зібраннях директор архіву говорить так: “Я не була на цьому так званому “круглому столі” у Львові з огляду на те, хто його організував. Знала, що там хочуть влаштувати публічну екзекуцію, тому не хотіла, щоб мої слова прозвучали як виправдання. Не хочу виправдовуватися навіть у відповідь на закиди декількох осіб. Адже ті всі зібрання скликають лише кілька персон”.

Слова Діани Пельц про активне ведення слідства “Газеті” підтвердили в прес-службі начальника УМВСУ у Львівській області Богдана Шкаради. А раніше й сам він в інтерв’ю “Газеті” наголошував, що правоохоронні органи приділяють цій справі особливу увагу. Крім львівських правоохоронців, справа перебуває на особистому контролі міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка.

Що ж до вимог науковців оголосити список викрадених документів, то про це можна буде довідатися після внутрішньої інвентаризації архівних фондів, яку ще проводять. Утім повна інвентаризація вимагає доволі багато часу, – близько десяти років. Тому дізнатися, які саме та скільки документів викрали, буде проблематично. Хоча ті ж науковці стверджують, що все це роблять навмисно, аби громадськість так і не довідалася про втрату.

Фахівці також стурбовані тим, що досі про справу розкрадання архіву не повідомили Інтерпол, адже чимало документів вивезли за межі України. Як повідомила Світлана Хитрова, прес-секретар Богдана Шкаради, цю міжнародну структуру обов’язково повідомлять. “Це зроблять тоді, коли буде відомо перелік того, що зникло з архіву. Наразі через Генеральну прокуратуру України дали окремі доручення правоохоронним органам в інші держави, як-от у Польщу, допомогти нам у цій справі”, – зазначила вона.

Віра Карпінська