Час розкидати каміння - "Ратуша", 3 березня

|

Війни компроматів, які сьогодні тривають у прес-конференц-залах і партійних офісах, подивовують своєю стратегічною непідготовленістю і небажанням супротивників мислити стратегічно. Опоненти подекуди нагадують варварів, котрі прийшли на мушкетерський поєдинок із великою необструганою палицею і такими ж усім помітними намірами.


Першого удару завдав оточенню міського голови народний депутат Олекса Гудима, котрий звинуватив керівника “Львівтеплокомуненерго” Ігоря Марчака у нечуваній корупції, а самого мера – у лобіюванні інтересів власної тещі. Дещо розгублений Марчак (адже пан Гудима був товаришем його покійного батька) відразу подав заяву до суду, оскільки вважає, що корупції у діях його родини нема, а от у звинуваченнях нардепа є низка неперевірених і пересмикнутих фактів. Своєю чергою, керівник теплових мереж розповів, що, власне, сам Гудима лобіював на ТЕЦ інтереси англійців, і поклявся, що фірми “Bayline” на цій ТЕЦ віднині не буде й близько.
Любомир Буняк теж від своєї тещі не відрікся, а звинувачення в корумпованості назвав “черговим проявом антимерівської кампанії”. Крім того, голова скромно поцікавився ,“а куди це, власне, поділись кошти на Помаранчеву революцію, бо ходять чутки, що на цьому добродій Гудима мав певний зиск?”. Нардеп Гудима зробив вигляд, що йому питання фінансів, викрадених у “помаранчевих”, абсолютно байдужі, і, у свою чергу, провів на політичному рингу кілька застрашуючих порухів, поінформувавши, що написав заяви в СБУ та прокуратуру, де виклав “ху ес ху?”, і пообіцяв журналістам, що в майбутньому на них чекає видовище під фігуральною назвою “побиття “Львіводоканалу”. Та цього разу народний депутат, перестрахувався, сам в атаку не пішов, довіривши почесну місію “вишукувача корупціонерів” депутатові Львівської міської ради Юрію Кужелюку. Останній після довгої серії тез про “збільшення боргів”, “несплату податків” і “підприємство – банкрут” завершив бій із тінню розповіддю про “занадто дешево куплене помешкання в.о. заступника мера Василем Склярським”. Це був удар нижче пояса – як казав безсмертний Остап Бендер, ”Кінь так не ходить!”. Як ходить кінь, невдовзі показав усім зацікавленим сам пан Склярський. Він провів блискуче підготовлену прес-конференцію, на якій відбив низку випадів проти водоканалу, а на завершення завдав такого аперкоту, від якого один із лідерів УНП дістав страшні нерви. Пан Склярський, спершу вчергове риторично закинувши: “А куди це, мовляв, пішли “помаранчеві” мільйони?” (схоже, тепер про це в Гудими не питатиме хіба лінивий), у фіналі заходу поцікавився: “А чого це борець з корупцією живе на вулиці Мушака в будиночку за 180 тисяч доларів США, земля під який призначалась “для офісу”, та ще й не сплачує за комунальні послуги?”. “Уенпівець” не знайшов нічого кращого, як удар нижче пояса: пообіцяв “змінити Склярському сексуальну орієнтацію”. Видається, борець із корупцією, образившись на втручання у своє “приватне життя”, просто забув стару англійську приказку: “Не кидай каменем у вікно сусіда, якщо в тебе самого скляна веранда”, а також те, що навіть у “боях без правил” якісь обмеження все ж існують. Мимоволі на пам’ять спливає фраза В’ячеслава Чорновола, надрукована в газеті “Час” 12 березня 1999 року: “Олекса Гудима вже давно поставив себе поза Рухом і поза нормами людської моралі”. Але не будемо цитувати мертвих, щоб часом не стати поживою для судових позовів живих…
А бої все ще тривають. В атаку пішла нова хвиля учасників. Спільна прес-конференція заступників міського голови (яких несподівано згуртувало почуття самозбереження) і оригінальний вивіз працівників мас-медіа на вулицю Мушака до обійстя Гудимів стали черговими ходами у протистоянні в цій неоголошеній війні.
Кажуть, незабаром УНП знову кине великий камінь у город “Львівводоканалу”…

Микола САВЕЛЬЄВ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.