Кримінал у товаристві сліпих - „Львівська газета“, 24 лютого

Прокуратура Галицького району порушила кримінальну справою за статтею 185, пункт 1 – за фактом таємного розкрадання матеріальних цінностей, гуманітарної допомоги та коштів у Львівській територіальній первинній організації Українського товариства сліпих (УТОС).

Тепер правоохоронні органи здійснюють оперативно-розшукові заходи, спрямовані на виявлення осіб, причетних до цього злочину. Про це “Газету” повідомила одна з членів УТОСу Оксана Потимко. У телефонній розмові з кореспондентом її слова підтвердив заступник прокурора Галицької прокуратури Ігор Своринь. Він, однак, відмовився від докладних коментарів, пославшись на таємницю слідства.

Оксана Потимко разом із групою однодумців перебуває в жорсткій опозиції до голови УТОСу Віталія Бенька та членів його правління. Цей конфлікт триває роками. Свого часу “Газета” ознайомлювала читачів із ним. Слід коротко нагадати про що йдеться…

2002 року Фонд Брайля (інша громадська організація для незрячих) надав УТОСу, яким і тоді керував пан Бенько, матеріальну допомогу на суму понад 46 тисяч гривень. До неї входили продукти й одяг для членів УТОСу, а також господарські товари для потреб організації. Наприкінці 2002-го Фонд вирішив домогтися звітності в голови УТОСу, на що витрачено ці товари?

– Однак пан Бенько такої звітності не подав, тому що цю суму використав зовсім не за призначенням, – розповіла пані Потимко. – Натомість на початку 2003 року він склав протокол, згідно з яким 843 члени УТОСу начебто обрали його головою Фонду Брайля. З цим документом

В. Бенько звернувся до суду для того, щоб його затвердили головою цього фонду. Але 24 червня 2003 року суддя Ігор Олендер виніс рішення, в якому зазначено: згідно з чинним законодавством, суд не має права втручатися в роботу громадської організації.

За словами пані Оксани, далі події розвивалися так. Наступного дня, 25 червня, голова УТОСу подав до суду позовну заяву з вимогою передати йому як голові фонду печатку й усі інші атрибути влади. І аж 23 грудня того ж року згадуваний суддя Ігор Олендер прийняв ухвалу “витребувати печатку з незаконного володіння голови фонду Сергія Кузнєцова та передати її власникові” (себто самому фонду, – “Газета”). Це рішення підтвердив навіть Верховний Суд України, який, за словами пані Потимко, справи, по суті, не розглядав. 11 березня 2004 року головою фонду було обрано Івана Тимуса, який отримав печатку від свого попередника – С.Кузнєцова.

– У відповідь Віталій Бенько почав оскаржувати законність цих кроків, – продовжила Оксана Потимко. – Він подав заяву в Галицьку прокуратуру, в якій скаржився, що ми не “виконали рішення суду й не передали печатки йому”, незважаючи на те, що суд однозначно вирішив передати печатку фонду, а не особисто Беньку. Також голова УТОСу в заяві написав, що 60 членів Фонду Брайля незаконно приватизували цю організацію та розікрали її майно.

У відповідь прокуратура порушила кримінальну справу проти Фонду Брайля.

За словами пані Оксани Потимко, Контрольно-ревізійне управління (КРУ) дуже довго перевіряло діяльність Фонду Брайля. 5 січня цього року кримінальну справу проти фонду закрили, позаяк не було доведено жодного факту, на який указував Бенько. Натомість з’ясували, що саме фонд надавав матеріальну допомогу УТОСові. Тоді працівники КРУ відвідали очолювану паном Беньком організацію, внаслідок чого Галицька прокуратура порушила кримінальну справу, про яку йшлося на початку матеріалу.

– Крім пропажі матеріальних цінностей на суму 46 тисяч гривень, незрячі звинувачують Бенька у зникненні гуманітарної допомоги на суму майже 207 тисяч гривень, тисячі доларів США, призначених для ремонту приміщення УТОСу, привласненні канадських стипендій для незрячих студентів у розмірі 100 канадських доларів, маніпуляціях із путівками до спецсанаторію для незрячих у Євпаторії, – додала пані Оксана Потимко.

Натомість голова УТОСу Віталій Бенько висловив своє бачення конфлікту між керівництвом УТОСу та Фонду Брайля. Зіславшись на згадуване обрання його 843-ма членами УТОСу головою Фонду Брайля, Віталій Бенько наголосив, що тодішньому голові організації Сергієві Кузнєцову слід було скласти повноваження та передати йому печатку й інші атрибути влади. Тому, на думку В. Бенька, обрання головою цієї організації Івана Тимуса є абсолютно незаконним, що й змусило його звернутися до суду, а відтак у прокуратуру.

– Конфлікт між керівництвом УТОСу, з одного боку, та незаконним головою фонду Іваном Тимусом, Оксаною Потимко та їхніми однодумцями, з іншого, можна пояснити дуже просто: гроші, – підсумував В. Бенько. – Йдеться про суму 500 тисяч гривень, яка зараз на рахунку фонду….

Далі голова УТОСу показав рішення про порушення Галицьким райвідділом міліції кримінальної справи “за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 357 КК України за фактом незаконного використання печатки та штампу у Фонді Брайля”.

Однак інформацію про відкриття кримінальної справи проти УТОСу за фактами, викладеними на початку, пан Бенько вважає повною нісенітницею. “Якщо проти УТОСу було б порушено кримінальну справу, я принаймні знав би про це, – заявив він. – А так уперше дізнаюся про це від вас”. І тут залишається лише знизати плечима та розвести руками…

Ще донедавна УТОС і Фонд Брайля були своєрідною оазою для незрячих осіб, у яких вони в невимушеній обстановці могли поспілкуватися між собою за горнятком чаю. Зараз ці організації стали двома ворожими таборами, між керівниками яких точиться непримиренна боротьба.

Богдан Мазур