Олекса Гудима: „Господь Бог підказав Ющенкові, що ще не мій час, то значить цього року бульдозеристами будуть інші“ - ЗІК, 20 лютого

|

Останнім часом народний депутат Олекса Гудима став головним ньюсмейкером львівських ЗМІ. Його інтригуючі заяви про причетність до корупції вищого ешелону міської влади спричинилися до розгортання гучного скандалу. З упевненістю можна стверджувати, що значна частина львів’ян перебуває в очікуванні результату. Водночас антикорупційні викриття Гудими відсунули на задній план спроби аналізу ситуації в самій УНП. А партія сьогодні перебуває в стані підготовки до прогнозовано надскладних для неї парламентських виборів 2006 року. Хоча б з огляду на те, що, незважаючи на зусилля, докладені „уенпістами“ до перемоги Віктора Ющенка, УНП виглядає обділеною при розподілі новою владою урядових портфелів. Чи не означає це, що у 2006-му партія буде змушена поборювати своїх колишніх соратників із нашоукраїнського табору? Про це кореспондент Західної інформаційної корпорації розмовляв з народним депутатом України, головою ЛОО УНП Олексою Гудимою.

– Пане Олексо, як розвивається історія з ініціативою про відставку Буняка?

– Усе йде нормальним шляхом. Через тиждень оприлюдню відповідь на мій депутатський запит. Я звернувся в міську прокуратуру з проханням надати мені, народному депутату, будь-які докази, які існують у СБУ, прокуратурі щодо корупції. Тобто, я подав і на Буняка, і на себе запит.

Окрім того, я звернувся до Юлії Тимошенко, письмово та усно, аби вона не робила жодних кроків щодо призначення Буняка на якусь державну посаду. З таким самим листом я звернувся і до Віктора Ющенка. Через якийсь час ми будемо мати інформацію від правоохоронних органів щодо причетності до корупції. Можу навести ще один аргумент. Шість мільйонів гривень для будівництва газоводу, який потрібен для роботи парогазової установки, Буняк бере з бюджету, а пакет акцій записує на свою тещу. Це є ніщо інше, як зловживання владою в корисних цілях – це є корупція. Але я не юрист і не можу виносити юридичних вердиктів. На підставі тих документів, що у мене є, я роблю політичне звинувачення, я маю право на це. І не стверджую, що Буняк є злочинець, але він, як на мене, втягнутий до корупційних дій. Висновок мають робити прокуратура, СБУ та суд. Якщо виявиться, що Буняк таки причетний, буде порушено кримінальну справу за фактом корупції. Факт порушення кримінальної справи означає в будь-якому демократичному суспільстві автоматичну відставку, але, схоже, не у Львові і не з Буняком. Тобто, ми можемо спрогнозувати, що єдиним шляхом відходу Буняка з міського голови, на жаль, є призначення його на будь-яку іншу посаду. Через це наша партія ставить комплексне питання: не тільки „визволити“ львів’ян від Буняка, але й українців позбавити від імовірності його призначення на іншу впливову посаду. Тобто, Буняк має піти в нікуди. Але, передусім, мають дати оцінку його діям прокуратура і СБУ.

– Ви певні, що правоохоронці справді будуть проводити перевірку, дотримуючись законодавства?

– Вони зараз будуть діяти за законом, чого, власне, не робили три роки. Правоохоронні органи прикривали бандитські формування, десятки злочинних угрупувань. Сьогодні, коли стосується звернень народних депутатів з боку Ющенка, вони будуть діяти швидко і оперативно. Я є глибоко переконаний у цьому.

Думаю, що вони це будуть робити, бо з кожним днем все більше й більше доказів з’являється. Люди приносять, і я передаю ці документи, бо не є слідчим органом.

– Чому саме зараз Ви вирішили пролити світло на не зовсім чесну поведінку міського голови? До цього часу Вам не був відомий жоден з подібних фактів?

– Я поділяв усі думки львівської громади стосовно того, що Буняк, м’яко кажучи, не на своєму місці. І як ніхто інший мав би нести відповідальність за Буняка. Свого часу він не дослухався до моїх порад і не пішов у 2002 році у парламент. Він мав йти по округу на Рівненщині, а там опинився рідний брат Бакая. Видно відбулися якісь розмови, пан Буняк звідти „зіскочив“, і хтось його намовив йти на міського голову. Ми розмовляли з ним у Верховній Раді під час „помаранчевої революції“, я запитав чітко: „Любомире Костянтиновичу, може ви хоча б переді мною складете вибачення за те, що накоїли? Ви ж знаєте, що ваш похід в міські голови був хибним“. Він визнав це. Звичайно, тепер пан Буняк може заперечити цей факт, бо це була тільки розмова, один на один. Йому боляче даються такі визнання, бо він дуже амбіційний, самозакоханий. Я вмію визнавати свої помилки, хоча й роблю їх багацько. Але вміння визнавати свої помилки для політика є дуже цінним.

Веду ось до чого: Буняк – не політик. Я мав достатньо доказів, що він не на своєму місці, але назрівала „помаранчева революція“, і я вважав, був переконаний, що вся катавасія з відставкою Буняка напередодні тих подій не на користь Ющенкові. І я терпів до того моменту, допоки врешті не проголосили у Верховній Раді Ющенка Президентом. Тоді я сказав: „Гудимо, досить, ти не маєш жодних моральних табу, Буняк має відповідати перед громадою, в тому числі, відповідати на слова, які ти говоритимеш публічно“. І я почав говорити публічно те, що думаю про Буняка. Оскільки повторювати відомі речі не було потреби, я оприлюднив документи, які мені надали місяць тому.

Зараз будуть говорити нісенітниці. Наприклад ті, які озвучив пан Марчак. Немов я знав про все близько року. Але я довідався про ці документи місяць тому, коли отримав листа від інвесторів з проханням „Гудимо, захистіть інвесторів“. А вже про частки, які мають у статутному фонді родичі міської влади, я дізнався через депутатський запит – у реєстраційному бюро міської ради.

Ще говорять дрібні паскудства, ніби я лобіюю (а може в нормальному розумінні це так і є: лобіювати – захищати) інвесторів. Бо я вважаю, що фірма, яка вклала у будівництво парогазової установки три мільйони, заслуговує на захист з боку Президента, з боку влади чи прокуратури.

Надалі буду застерігати всіх інвесторів утриматися від будь-яких контактів, серйозних переговорів з міським головою Буняком, тому що все це може закінчитися такими оборудками, як на ТЕЦ-1.

Крім того, маю підстави вважати, що пан Буняк зумисне банкротить „Теплоенерго“ і „Водоканал“, щоб потім вони дісталися комерційним структурам. Буняк прийняв господарку з одними показниками і говорив, що Куйбіда – поганий, але за три роки він довів „Теплоенерго“ і „Водоканал“ не до ліпших, а до гірших показників. Я можу стверджувати, що Буняк є гіршим господарником, ніж був Куйбіда.

– Що Ви можете відповісти на закиди Буняка щодо привласнення мільйона гривень чи доларів, зібраних на потреби „помаранчевої революції“? Що це за історія, хто з народних депутатів міг її розповісти міському голові?

– Я думаю, що в природі не існує такого народного депутата. Швидше, це пан Буняк так невдало пожартував. Через тиждень вже будуть оприлюднені результати СБУ та прокуратури. Просто в реальності такого не було, тому що ці руки взагалі грошей не брали. Я сидів на телефонах, коли дзвонили люди і просили прийняти перекази на рахунки „Нашої України“. Рахунками я не оперував.

Так, люди перераховували величезні кошти. Коли я почав приблизно підраховувати ці потоки, які йшли не через мої руки, а через мене, як через політика, то я нарахував сотні тисяч доларів. Куди йшли? Усі в Києві знають, куди йшли ці гроші. Я продовжую жартувати: не мільйон гривень, а мільйони доларів. І не вкрав, а приніс. Якщо би був якийсь компромат на мене, то його б вже давно оприлюднили, адже я почав війну не з Буняка. Так що, оскільки цього не існує в природі, це є просто глупота пана Буняка, за яку йому доведеться відповідати. Після оприлюднення інформації СБУ і прокуратури, коли буде доведено, що я нічого не крав, то Буняку, якщо він вважає себе порядною людиною, доведеться просити вибачення перед журналістами. Я ж його вибачень не потребую.

– Чи не переросте Ваше протистояння з Буняком у конфлікт між „Нашою Україною“ і БЮТ?

– Думаю, що ні. Юлія Володимирівна є дуже інтуїтивний політик. Я їй все передам. Вона цікавилася, наскільки це все серйозно. Я сказав, що це катастрофічно. Юля Володимирівна не буде захищати корумповану владу.

– На Вашу думку, наскільки є корумпованою місцева влада і чи Ви надалі будете таким же послідовним у викритті хабарників?

– Львівщина є лідером по корумпованості. В системі охорони здоров’я, освіти – стан жахливий. Нам приносять працівники спецслужб різні дані, просто кіпами. Силовики приносять море компромату – на всіх. Мені несуть, Олійнику, Кендзьору. Кендзьор взагалі став спеціалістом з ПДВ. Така наша, політиків, доля.

– Прокоментуйте вихід з партії Василя Лозинського: для Вас це був очікуваний крок чи все ж Ви думали, що партійні інтереси виявляться для нього важливішими, аніж посада заступника?

– Після виходу Лозинського до нас почало приходити дуже багато людей, які бажають вступити в партію. Вони говорять, що досі їх стримувало єдине – це фігура Лозинського. Тобто, наша партія є відкритою і послідовною, ми говоримо вголос про те, що, можливо, і не завжди приємне. Лозинський був проблемою для партії. Він сліпо виконував усі вказівки Буняка. І, мабуть, багато ще буде звинувачень на адресу міської влади, тому що земельні питання у Львові є дуже скандальними, а Лозинський, власне, цими питаннями займається. Словом, один Лозинський вийшов, а в партію натомість прийшло десятки людей. І ще прийдуть багато десятків нових активістів, які бачать, що єдиним захисником національних інтересів є Українська народна партія.

– Як пояснити теперішні одкровення з Вашого боку: це мерські амбіції чи намагання подати у вигідному світлі УНП і таким чином розчистити площу для інших членів партії на крісло мера?

– Перш за все я є політиком. Я ніколи не працював на якійсь господарчій самоврядній роботі. І вже сім років навіть про це не думав. Через тиждень, ймовірно, буду обраним першим заступником голови партії. І я приймаю це запрошення. Ми утворюєтмо фракцію Української народної партії у парламенті.

А сьогодні ми вже маємо двох кандидатів, і я шукаю третю кандидатуру на посаду міського голови, щоб вибрати найдостойнішого. Чи я колись комусь казав, що я претендую? Я дякую „Високому Замку“, який робить мені піар. Коли вдуматися, то таке справді можна припустити, але так само можна припустити, що я балотуватимуся на посаду Президента у 2009 році. Як регіональний лідер, я проявляю різну активність. До прикладу, зараз лобіюю призначення на посаду голови правління НАК „Нафтогаз“ одну достойну людину з УНП, але сам – не претендую.

Зрештою, якщо мені не зраджує пам’ять, я ніколи не претендував на посаду міського голови Львова. Визнаю, що припущення преси є достатньо вагомими. Однак, я займаюся не тільки звинуваченнями міського голови щодо корупції, а також, скажімо, захищаю інтереси вояків УПА. Але хіба це означає, що я претендую на голову Конгресу українських націоналістів?

– Хто від УНП кандидуватиме на міського голову, і чи не виникне конфлікту інтересів у середовищі партії?

– Ми говоримо: наступним міським головою Львова буде представник УНП. Чому? Баланс партійних інтересів. Дві партії є базові — УНП і НРУ. Голова обласної державної адміністрації Олійник – рухівець. Я вже всіх сьогодні практично переконав, що майбутній міський голова має бути з УНП. Але ми озвучимо кандидатуру не швидше, ніж через три місяці, можливо, через півроку. Це буде узгоджена кандидатура, і жодних конфліктів не повинно виникнути.

Ми самостійно йти на вибори не хочемо, натомість прагнемо тут у місті та в області створити національно-демократичний правий блок, умовно – „народний“ блок. Звичайно, нам ще цей рік треба буде дуже багато працювати, щоб переконати не тільки партійних лідерів, але й львів’ян у тому, що кандидатура, яку ми запропонуємо, є достойною.

До речі, попри заяви Андрія Садового він був і є одним з кількох претендентів, яких зараз розглядає партія, на посаду міського голови.

– Хто або що спричинилося до того, що Ви не стали міністром ПЕК? Чи не відчуваєте образи?

– Якщо чесно, я не знаю, кому більше повезло. Тому що міністр енергетики Плачков, який, можливо, добрий господарник, але є нікудишнім політиком. І це вже бачить Ющенко, і бачить Юлія Володимирівна. Але це компроміси чинного законодавства, коли Президент має право – і я його повністю підтримую – призначати тих людей, яких він вибрав. Міністром палива він вибрав людину, яку запропонував міський голова Києва Олександр Омельченко. І це ще невідомо, хто буде ображатися пізніше. Ющенко сказав одну фразу, яку не всі зрозуміли: „це перший склад мого уряду“. Я глибоко переконаний, що через декілька місяців багато міністрів, не витримають тої напруги, тої пекельної праці з Юлією Тимошенко та й із завданнями Віктора Ющенка. Луценко правильно сказав, і я його підтримую: це уряд бульдозеристів, уряд камікадзе. Якщо б перст Ющенка впав на мене, я б сьогодні не сидів тут, не робив би того, що роблю. Був би бульдозеристом у паливно-енергетичному секторі. Але коли Господь Бог підказав Ющенкові, що ще не мій час, то значить цього року бульдозеристами будуть інші. Ми будемо планувати уряд в травні 2006 року, згідно з Конституцією, вже самі, без Президента.

А образи? Жодної, просто я мав доволі жорстку розмову з Юлією Володимирівною на тему, хто буде нести політичну відповідальність за реформу в паливно-енергетичному секторі – перед парламентом і державою. Тому що Іван Плачков є людиною самою по собі. Жодна політична сила не хоче за нього нести відповідальність, окрім Президента, але в парламенті такої сили немає. І це є проблема і для Президента, і для Прем’єра. Всі інші міністри є ідентифіковані.

– Поділіться планами на перспективу: яким чином УНП вирішуватиме завдання трипроцентного бар’єру? І чи не сумніви щодо проходження у парламент спричинили Ваше пожвавлення на місцевому рівні?

– Ми пройдемо тривідсотковий бар’єр. Понад те, зараз йдуть консультації про впровадження чотирьох відсотків, і ми готові погодитися й повернутися до чотирьох відсотків для партій і до п’яти – для блоків. І Мороз, і ми, і комуністи схиляються, що це буде найкращим варіантом. Ми не хочемо йти самотужки на вибори, ми хочемо йти єдиним сильним правоцентристським національно-демократичним блоком. Вже зараз вимальовуються наші союзники. Це „Батьківщина“, УРП „Собор“, УНП, можливо НРУ.

– Яку оцінку Ви можете дати розподілу посад на Львівщині? Чи зі всіма призначеннями погоджується партія? І як можна пояснити такий поспішний вступ в УНП Тараса Батенка? З чим це пов’язано?

– Батенкові пропонував вступити до УНП ще два роки тому. Він сказав, що схиляється в симпатіях до Української народної партії. І він жив з цими симпатіями два роки. Але через те, що влада має бути здебільшого політично структурована, він постав перед вибором. Хто йому підказав, треба питати у нього. Він зробив свій вибір і, думаю, що не помилився, хоча він буде мати великі проблеми з політичною партійною відповідальністю. Ми будемо не просто спостерігати, що Батенко робить. Ми будемо нести відповідальність за пана Батенка і, можливо, будемо мати проблеми. Але це нормально, мати проблеми і спільно їх вирішувати.

Щодо призначень, скажу дипломатично: у мене є деякі знаки запитання, але я повністю підтримую Олійника, він має право формувати собі команду. Мені не подобається, наприклад, те, що перший заступник є позапартійний, але через рік, у травні і на Львівщині все поміняється. Дуже ймовірно, що через рік ми будемо мати нового губернатора. Через рік Львівська обласна рада обиратиметься за партійними списками, і вона буде цілком інакша – відповідальна, там не буде таких легендарних особистостей, які кажуть: „ми обласна рада, і це вагоміше, ніж партія“.

– Ви зачепили тему обласної ради. На вашу думку, з чим пов’язана дещо напружена ситуація, яку спостерігаємо в області останнім часом?

– Усі перипетії завершаться незабаром, після усіх призначень. Дуже багато людей, які зараз підкидають жару, зупиняться. Дуже чітко припиняться непорозуміння з точки зору влади, і дуже багато депутатів швидко стануть „під козирок“. Це ставлення до влади: доброї чи поганої, якою б вона не була. Вони визнають владу, а всі ці процеси пов’язані з відсутністю влади як такої.

Олійник є головою, а влада – не сформована. Купа депутатів є держслужбовцями, служать у різних управліннях. І чи не кожен депутат зараз хоче мати посаду – як мінімум начальника головного управління. Така ситуація викликана тим, що Президент Ющенко в силу певних обставин затримався з візитом до Львова. Якщо би він прилетів раніше й призначив Олійника, було б на тиждень менше проблем. Але все це не страшно, все стабілізується.

Зоряна Онишкевич

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.