Згідно із Законом „Про вибори народних депутатів України“, який ще діє до наступних парламентських виборів, проміжне голосування, що в народі називається довиборами, можна проводити не пізніше ніж за рік до чергових виборів у Верховну Раду (які відбудуться наприкінці березня 2006 року). А як пояснив „Поступу“ юрист ЛОО КВУ Андрій Гнида, практично неможливо встигнути провести довибори у встановлений термін.
Так, за його словами, багато часу займатимуть різні процедури. Зокрема підписання указу і його оприлюднення щодо того чи іншого призначення, позбавлення через голосування у ВР нардепа його повноважень. Після цього 20 днів дається ЦВК для ухвалення постанови про проведення проміжних виборів. Тому, за словами Андрія Гниди, оголошення про довибори може прозвучати не раніше ніж в середині-кінці березня. А самі ж вибори мають відбутися за 60 днів після ухвалення цієї постанови, тобто влітку, що суперечить закону.
А оскільки Конституція передбачає правочинність Верховної Ради за умови обрання до неї не менше 2/3 депутатського корпусу, то тим самим вона дозволяє парламенту бути дієздатним і без кількох десятків депутатів, зокрема й мажоритарників.
Отож, нардепи зараз мусять визначатися, що для них головніше, — їхній округ і інтереси їхніх виборців, чи можливість впливати на ті чи інші галузі з чиновницького крісла. Вибираючи другий варіант, багато хто отримає значні впливи та доступ до великих коштів, але при цьому слід пам`ятати, що, втративши депутатський мандат, вони позбудуться і депутатської недоторканності.
Зрозуміло, що цей вибір з нелегких, і не лише для окремо взятих нардепів, а для цілих політичних сил. Адже не за горами парламентські вибори, а що більше відомих публічних політиків стане чиновниками, то менше в політичної сили залишиться осіб, які би могли займатися виборчої агітацію (згідно із законом, чиновник не має права брати участь у виборчій кампанії. Отож, цілком ймовірно, що у призначенні на ті чи інші посади керівництво політичних сил буде вважати пріоритетними депутатів-списковиків.
Також у цьому контексті є ще один важливий аргумент. Як зауважив у коментарі „Поступу“ народний депутат-можоританик Павло Качур (117 округ), втративши депутатів у парламенті, нашоукраїнці втратять додаткові голоси. „І коли буде якесь дуже важливе голосування, може не вистачити буквально 1-2 голоси. Тому зараз депутати-мажоритарники, вибираючи між мандатом і посадою, мусять робити корекцію на те, що кожен голос у Раді є цінним“, — сказав пан Качур. Тому він особисто покине свій округ лише тоді, якщо йому запропонують посаду не нижче міністра, робота якого буде пов`язана з бюджетом та організаторськими функціями.
Загалом Павло Качур вважає, що від Львівщини у виконавчі органи влади мав би піти лише екс-керівник виборчого штабу Ющенка Петро Олійник на посаду голови облдержадміністрації, оскільки, він дуже добре відпрацював в області під час виборів. Адже, якщо нардепи підуть у чиновники, то Львівщина залишиться практично без лобі в парламенті, бо більшість нардепів-львів`ян є саме мажоритарниками.
Сам Олійник, який єдиний з опитаних „Поступом“ депутатів підтвердив свій намір іти у владу, сказав, що йому дуже шкода залишати рідний округ (125-й), але „життя бере своє“. Водночас, народний обранець запевнив, що якщо він стане губернатором, якихось преференцій своєму округу робити не буде.
Своєю чергою голова ЛОО УНП Олекса Гудима (119 округ) у коментарі „Поступу“ сказав, що якщo він піде у владу, то віддасть свій округ на поруки однопартійцям у парламенті. Водночас, як вважають окремі винниківські депутати, без Гудими округ проживе, бо, до прикладу, в самих Винниках (які є частиною 119 округу), за їх словами, він жодного разу з часу минулих виборів не був, тобто не дуже цікавився життям своїх виборців. Голова ЛОО УНП дав також зрозуміти, що він погодиться піти з Верховної Ради лише тоді, коли йому запропонують посаду міністра ПЕК. Нагадаємо, що його кандидатуру УНП уже запропонувала на цю посаду. „Звичайно, якщо мені запропонують посаду міністра, я піду, бо така буде воля найвищих керівників держави“, — сказав нардеп. Водночас на запитання, як він діятиме, якщо воля керівників полягатиме в тому, щоб призначити Гудиму на значно нижчу за рангом посаду, голова ЛОО УНП відповів: „Коли вони про це мені скажуть, вони, а не ви, то тоді я буду запускати свій комп`ютер, щоб думати, що ж мені запропонували. Бо мені так важко сказати. Бо, може, вони запропонують посаду посла в Нікарагуа чи в Папуа-Новій Гвінеї. Тоді я подумаю, і їм відповім. Бо коли ви такі питання ставите, то це не зовсім коректно“.
Ще один мажоритарник Тарас Стецьків (118 округ) розглядає можливість піти у владу як 50 на 50. При цьому він не приховує, що вже зараз має багато пропозицій у Києві, але уточнити, які саме, він не захотів. Пан Стецьків пояснив „Поступу“, що все залежатиме від переговорів з Ющенком і однією з трьох важливих осіб (Порошенком, Тимошенко або Зінченком, залежно, в який орган він може піти працювати), а також від рівня тих повноважень, які йому запропонують.
Відомо також, що реальними кандидатурами на владні місця є і Володимир Яворівський (123 округ, наприклад, він може піти у Міністерство культури) та Ігор Осташ (127 округ, який себе точно знайде у ще наразі нествореному Міністерстві з євроінтеґрації або в МЗС). На жаль, „Поступу“ не вдалося з ними поговорити.
Однак все може статися зовсім не так, як прогнозують. Зокрема на місце депутатів-мажоритарників, які покинуть свої округи, можуть таки прийти нові люди і, власне, через довибори. Адже, як розповів „Поступу“ голова парламентського Комітету з питань місцевого самоврядування та держбудівництва Анатолій Матвієнко, нардепи Юрій Ключковський і Віктор Пинзеник розробили законопроект, згідно з яким дозволено буде довибори провести пізніше ніж за рік до наступних парламентських. Але ЦВК має видати постанову про проведення проміжного голосування до кінця березня. А за 60 днів, тобто влітку, можна буде провести довибори. Та для цього спочатку треба затвердити закон, а коли до нього дійде черга в парламенті, Матвієнко не знає. Щобільше, політолог і представник команди Ющенка Тарас Батенко вважає, що ці довибори будуть просто зайвою тратою коштів, і вартує просто дочекатися березня 2006.
І нарешті не про тих, кого Львівщина, а точніше окремо взяті виборці можуть втратити, а кого натомість ми можемо отримати. Так, якщо список „Нашої України“ посунеться на 15-20 місць (саме таку цифру прогнозує Павло Качур), то до Верховної Ради потрапляє член НРУ, в минулому голова облвиконкому Степан Давимука (77 номер у списку) та депутат міськради, донедавна голова ЛОО ХДС Антон Ружицький (91 у списку). Цікаво, що і за одним, і за іншим з минулого тягнеться цілий шлейф різноманітних негативних відгуків, особливо це стосується пана Ружицького, якого, за інформацією „Вголос“, у 1994-1995 роках притягали до кримінальної відповідальності, він навіть чотири місяці сидів у СІЗО. Однак, як прокоментував „Поступу“ цей факт депутат Павло Качур, „Ющенко більше дивиться на майбутнє людини, ніж на минуле, і завжди повторює, що треба перевернути сторінку і дати шанс кожному“.
До теми парламентських „новобранців“ „Поступ“ обіцяє повернутися у наступних числах.
Мар`яна П`ЄЦУХ
