Мовчання ягнят - „Львівська газета“, 14 січня

|

Маю на увазі його мовчанку стосовно останніх скандалів, які розгорнулися в області щодо ймовірних кандидатур на посаду голови Львівської обласної адміністрації. З обласною радою та її головою Михайлом Сендаком ситуація більш зрозуміла. Їм і голові особисто закидали бажання очолити чи впливати на процес у майбутньому перерозподілі влади. Але вони принаймні мали час і сміливість або заперечувати висунуті версії, або давати свої пояснення та трактування.

Останні ж події призвели до того, що Михайло Сендак звинуватив обласний штаб в організації “викривального туру” Павла Барнацького. Зі свого боку Михайло Сендак цілком мав право висунути таку версію, а штаб – або підтвердити, або спростувати її. Штаб, може відповісти, що до них ніхто і не звертався з проханням коментувати цю річ, але ж на те вона й “політика чесних рук”, яка передбачає політичну ініціативу. Можна, звісно, почути відповідь, що, мовляв, не чули, але це також дивно, адже, доки не відбулася інавгурація нового Президента, відпочивати рано.

Мовчанка є дивною і з огляду на те, що нею кинуто своєрідну тінь на медіа, які тією чи іншою мірою приділили увагу заявам Павла Барнацького. Медіа, які, до речі, не мовчали й пояснили свою позицію. Ба більше, мені видається, сповна й із усіма сторонами. І Львів-ТБ, яке виступило з обґрунтуванням своєї позиції, й “Газета” в тому числі. Та чи слугує це для штабу виправданням – то навряд чи. Окрім того, кинуто тінь було і на представника штабу Миколу Гориня, якого назвали як приклад “старої влади”. Я персонально поважаю пана Гориня і вважаю, що в багатьох випадках саме його позиція у цій виборчій кампанії змогла виправляти чимало непростих ситуацій, які складалися. Не беруся судити весь біографічний шлях цього політика, але що стосується виборчої кампанії, то дорікати Гориню, як на мене, тут зайве. Хоча це й моя персональна позиція. Обласний штаб міг і своє слово сказати, тим паче, що саме його керівника розглядають як одного з реальних претендентів на посаду голови Львівської облдержадміністрації.

Якщо говорити про керівництво області, про владу загалом у контексті нинішніх подій, які стали можливими завдяки громадськості, то цілком закономірним є поява численних тем – від люстрації до принципів формування влади й особистих якостей керівників “оновленої України”. І не мало б бути так, що громадськість приділяє цьому увагу, а політики – ні. Незбігання таких резонансів у настроях громадян і політиків може спричинити ситуацію, нічим не кращу за ту, боротися з якою довелося всім гуртом. І мовчати тут, напевно, не лише не випадає, а й є зайвим. Не слід повторювати старих помилок у подіях на кшталт тих, які супроводжували призначення свого часу керівника обласного штабу блоку “Наша Україна” у Львівській області.

Безперечно, Україна переживала часи, коли заяви чи коментарі політиків були просякнуті духом маніпуляцій чи спотворення реального перебігу справ. Але вона переживала і страшніші часи, коли панувало мовчання – чи то у справі “касетного скандалу” чи у справі Броварів і збитого російського літака, підготовки фальсифікацій і тиску на людей у погонах і не тільки. Й необхідно, щоб політики мали прагнення позбутися обох вад. Щоб держава не перетворювалася на “Мовчання ягнят” із його Ганнібалом Лектором.

Сергій Смірнов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *