“Я не приїхав сюди лізти у бійку” - „Львівська газета“, 23 грудня

|

Учора до Львова завітали гості з Донецька, які будуть спостерігачами на різних виборчих дільницях нашого міста й області. Великий автобус привіз із шахтарського краю 52 добровольців, яким захотілося подихати львівським повітрям і познайомитися зі столицею Галичини. Серед них – в основному чоловіки середнього віку та молодь, жінок небагато…

Близько першої дня у вестибулі готелю “Львів” було гамірно та суєтно, наче на ринку – донеччан розселяли по номерах. Гості виглядали вкрай заклопотаними організаційними питаннями, тож їм було явно не до балачок. Та все ж репортерові “Газети” вдалося поспілкуватися з кількома з них, принагідно ставлячи два запитання: чи не боялися ви їхати у “бандерівський” Львів? Яка зараз ситуація в Донецьку з огляду на події останнього місяця? “Грізні донецькі”, з яких останнім часом робили страшилку, виявилися милими, симпатичними та приємними у спілкуванні людьми.

– Мене звати Сергій, я – шахтар, – розповів “Газеті” доволі інтелігентний чоловік, який зовнішньо більш нагадував наукового працівника. – Чи не боявся я їхати сюди? Ні, хоча мене неодноразово відмовляли від цієї подорожі. Я бував тут раніше, знаю львів’ян, ніколи в мене не було ні з ким конфліктів через те, що розмовляю російською. А щодо життя в Донецьку… Впродовж останніх двох років я більше заробляю, тому й є прихильником Януковича. Чи не б’ють у нас “оранжевих”? Ні, що ви… Хоча буває різне, наприклад, коли намети “оранжевих” і “синіх” розташовані поруч. Тоді можуть бути агресії та провокації з чийогось боку. Як кажуть, у сім’ї не без виродка…

У свою чергу, студент Донецького національного університету Станіслав Хохлов зізнався, що також вирішив поїхати спостерігачем до столиці Галичини без жодного страху, хоча багато друзів за нього боялися і навіть називали справжнім дурнем…

– У нас не настільки помітне політичне протистояння, як можна побачити по телебаченню, – зауважив він. – Хоча й були дрібні сутички між прихильниками різних кандидатів у президенти. Я у Львові вперше, мені завжди хотілося побачити ваше старовинне місто.

Тим часом інший студент донецького ВНЗ – Євген Різун – запевнив автора матеріалу, що в шахтарському краї послідовників Віктора Андрійовича не переслідують за їхні політичні погляди.

– У нас спокійно, без жодних ексцесів, у центрі міста відбуваються мітинги “оранжевих”, – розповів Євген. – Більшість людей до цього ставляться толерантно: кожен має право висловлювати власну думку. Є, звичайно, й ті, хто косо дивиться на ці мітинги. Але ще не було такого, щоб доходило до побиття прихильників Ющенка. Я принаймні такого не бачив і не чув…

Втім, вівторковий інцидент із закиданням камінням “Потяга дружби” на в’їзді у Донецьк свідчить дещо про інше, як і спалення опудал Ющенка та Тимошенко…

Євген також розповів, що його спробували відмовляти їхати сюди, мовляв, вас там поб’ють.

– Але я цього не боюся. Ми є всі українцями, незалежно від того, де мешкаємо. Я приїхав до вас просто поспостерігати за виборами, а не лізти у бійку. Тому я не бачу причин боятися їхати сюди. Я вірю, що ми з львів’янами знайдемо спільну мову і нас тут будуть поважати, вірю у вашу гостинність і добре ставлення до нас, – додав він.

А літературна українська мова з уст двох чарівних донеччанок стала приємною несподіванкою. Виявилося, що одна зі співрозмовниць кореспондента “Газети”, Аліна Литвишко працює вчителькою української мови у російській школі №9 м. Донецька.

– Я хочу звернутися до всіх читачів “Газети” і запевнити вас, що у Донецьку немає жодних провокаційних акцій і люди мирно виходять на демонстрації, – каже пані Аліна. – Коли я останнього разу була у вашому місті, мене тут дуже гарно приймали. Тому дуже поважаю Львів і львів’ян і бажаю всім добра і щастя. Так і напишіть у вашій газеті!

Богдан Мазур

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.