Львівщину чекає зміна губернатора? - „Вголос“, 15 грудня

|

Основне завдання будь-якої політичної діяльності, включно з революцією це боротьба за владу. Саме таку боротьбу ми сьогодні спостерігаємо на Львівщині. Події останнього часу свідчать про те, що у Львівській області точиться боротьба за посади, а також за кращі стартові позиції на наступних парламентських виборах. В цій боротьбі різні групи „Нашої України” мають спільну мету: усунути тих, хто наразі перебуває при владі. Після подолання цього „проміжного етапу” боротьби їх стежки розходяться, позаяк різні групи мають різні погляди на те, хто повинен обійняти ту чи іншу посаду і своїх претендентів на ці посади.

На сьогодні основною ареною боротьби за владу на Львівщині стало по-суті крісло губернатора та людей з його оточення. Всі розуміють, що в подальшому саме від губернатора залежатиме подальше призначення голів РДА та інші зміни в області. І вже тепер спостерігаємо конфлікт у середовищі переможців. В середовищі „НУ” можемо назвати дві основні групи гравців: Львівський обласний штаб Віктора Ющенка на чолі з Петром Олійником і облрада на чолі із Михайлом Сендаком. Не виключено, що у змагання втрутиться і третя група – НАПУ, яка претендуватиме на свою частку „владного пирога” на Львівщині, принаймні в неї для цього є і підстави, і кадрові ресурси.

У всіх учасників боротьби одна мета – відставка Олександра Сендеги і завоювання посад у президентський вертикалі виконавчої влади на рівні області і районів, про що яскраво свідчать, зокрема, вчорашні події: всі дії облради скеровані на одне – сформувати такий імідж Сендеги, щоб у президента не лишилося спокуси залишити його при владі.

Проте чи настільки об’єктивною є потреба у відставці діючого губернатора? Тим більше, що перед тим самі ж представники „НУ“ запропонували йому лишитися на цій посаді. Належить відзначити, що попри свою політичну аморфність, останній є таки непоганим господарем області. Кому ще за такий короткий термін вдалося б і Турку газифікувати, і Жовкву відновити, і Сихівський міст збудувати, і під особисті гарантії газом область забезпечити. А якщо ще й згадати, що протягом останнього періоду часу на Львівщині змінилося чотири губернатори, виникає логічне запитання, можливо, вже варто зупинитися? Більше того, не можна не відзначити, що Сендега поводиться у цій непростій ситуації з гідністю – він продемонстрував готовність іти на поступки, співробітничати з місцевими політичними лідерами та органами представницької влади, але при цьому дотримується корпоративної етики і не плює услід своєму вчорашньому керівникові. Ми переконані, що як тільки відбудеться зміна президента, Олександр Сендега, як і обіцяв, складе з себе повноваження і буде чекати на рішення нового президента. З іншого боку, Ющенко, якщо прийме рішення не міняти Сендегу, у даному випадку може буди на всі 100% впевнений в тому, що Сендега буде так же вірно, але без фанатизму виконувати свої службові обов’язки, як це він робив при його попередникові.

Щоб не допустити цього і формується громадська думка про вину Сендеги за порушення на виборах. Хоча всі прекрасно знають, що вибори на Львівщині проходили порівняно спокійно, а Сендега реально. навіть якщо б і хотів, не міг впливати ні на силовиків, ні на податківців, і не був причетним до організації фальсифікацій на теренах області. Так, його позицію можна назвати пасивною, але звинуватити у порушеннях і висловити недовіру ― це вже занадто.

Якщо говорити про можливих кандидатів на крісло губернатора Львівської області, то експерти стверджують, що найбільше шансів зайняти цю посаду мають голова Львівської облради Михайло Сендега або, що нам видається більш вірогідно, його представник та керівник виборчого штабу Віктора Ющенка у Львівські області Петро Олійник. Про їхнє ж бажання навіть говорити не доводиться. Проте і перший, і другий припустилися суттєвих помилок у боротьбі за владу на Львівщині. Інакше ніж „підставою” не можна назвати рішення облради про створення виконкому і пропозицію Олійнику його очолити. На жаль, останньому не вдалося уникнути спокуси. Відповідь Олійника була адекватною: Сендака включили у КНП лише як рядового члена.

Якщо говорити про голову виборчого штабу Віктора Ющенка у Львівській області Петра Олійника, як кандидата на місце губернатора, то на наш погляд, він має кілька слабких і одночасно сильних сторін. Перше, це вузька командна лава, з якої ми знаємо Миколу Гориня та Тараса Батенка. Всі інші, якщо й є, то їх небагато і вони невідомі. З одного боку це погано, адже багатьом доведеться пояснювати за які такі заслуги він призначив того чи іншого, з іншого, він має люфт для переговорів з іншими групами, наприклад УНП та ПРП, чи тими ж аграріями. Друге: реально Олійник, який нагадаємо є членом НРУ, до цього часу не мав партійного тилу – не секрет, що Кендзьор і НРУ грали скоріше в одній команді із Сендаком, проте останнім часом складається враження, що Кендзьор все таки пристав на бік Олійника, про що свідчить його діяльність в КНП, проте все це якось не визначено і не закріплено. Не витримують критики і дії Олійника як голови КНП, його диктаторські за тоном розпорядження були неадекватні ситуації, коли і так всі визнали Ющенка президентом, а це може викликати побоювання у значної частини його потенційних прихильників та майбутніх союзників.

Якщо ж говорити про Михайла Сендака, то він у свою чергу також має певні сильні і слабкі сторони. Не можна не згадати про те, що він свого часу зарекомендував себе як „стійкого олов’яного солдатика” у протистоянні з Сергієм Медведчуком. Окрім того, Сендак, будучи людиною Димінського, має чималу підтримку депутатів облради, також членів партій, за якими стоїть той таки Димінський, і не тільки НРУ. От тільки не у політичній стійкості та підтримці справа, губернатор в першу чергу має бути хорошим господарником, а вже тоді ― політиком та революціонером.

Що ж до рішень та вимог, які так активно почала приймати облрада, то тут складається дивне враження, що львівські депутати на чолі із Сендаком намагаються чітко і цілеспрямовано зруйнувати існуючу систему влади. Звичайно, руйнувати завжди легко, але чи буде ким замістити всі посади, які мали б так масово звільнятися? Припустимо, що відставка силовиків, митниці і „Лвівлісу” доцільна, оскільки не можна залишати силові структури та основні грошові потоки в руках опонентів. Але чим тоді є рішення про відставку керівників всіх інших державних підприємств? А ще якщо згадати, що усі ці кадрові перестановки далеко не в компетенції облради, то вкотре переконуєшся, що всі ці рішення та вимоги є нічим іншим, а намаганням показати, що боротьба триває, при чому боротьба жорстка, от тільки чи допоможе ця боротьба згодом проскочити у крісло губернатора?

Як стало щойно відомо, о 16.30 Олександр Сендега дає прес-конференцію. Не виключено, що на ній він заявить про свою відставку.

Орися Черемша

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.