Михайло Батіг: „Якщо вибори будуть зірвані, народ вийде з помаранчевими вилами“ - „Високий замок“, 14 грудня

Редакцію “Високого Замку” відвідав наш земляк, відомий журналіст, народний депутат України першого скликання, шеф-редактор газети “Народне слово” Української народної партії Михайло Батіг. Він поділився своєю оцінкою останніх політичних подій в Україні, зокрема прийняттям змін до Конституції.

– Щодо так званої конституційної реформи (я навмисне її так називаю, оскільки не згоден з тим, як вона приймається), то на зміни, які внесли наші депутати до тексту Основного Закону можна дивитися з двох точок зору – юридичної і політичної. Юридичний аспект справи – якщо ми порівняємо повноваження президента Польщі, Чехії чи Франції із повноваженнями Президента України, то справді побачимо, що наш Президент має величезні повноваження, які можна порівнювати навіть із монаршими. З цієї точки зору, обмеження президентської влади і передавання частини функцій президента парламентові, уряду, видаються вмотивованими і відповідають загальноприйнятим стандартам демократичного суспільства.

Другий погляд – політичний. Тут бачимо, як стара влада намагається обрізати повноваження майбутнього народного президента, щоб він не міг повною мірою реалізувати свою програму, здійснити все те, чого від нього чекає народ. У процесі конституційної реформи головною дійовою особою має виступати народ. І тому депутати нинішньої Верховної Ради не в праві самі собі додавати повноваження. Адже нинішніх парламентаріїв ми обирали у 2002 році під ті повноваження, які вони мають зараз, а не під ті розширені, які вони самі собі зараз хочуть “приватизувати”. Якщо бути чесним перед народом і дотримуватися норм Конституції, то Верховна Рада мала б впроваджувати зміни до Конституції після закінчення своїх повноважень, тобто з квітня чи з травня 2006 року.

Якщо нинішня Верховна Рада хоче, щоб конституційні зміни були введені раніше, то ніде не дітись від дострокового добровільного саморозпуску Верховної Ради. Отож конституційні зміни можуть бути впроваджені у вересні 2005 року, але за два чи три місяці перед цим уся Верховна Рада має добровільно скласти свої повноваження. Треба призначити нові парламентські вибори, які повинні відбутися до вересня наступного року. Новий парламент буде діяти, вже маючи розширені повноваження. Ось чому я вважаю, що ця конституційна реформа є порушенням конституційних прав громадян України. Має сказати своє слово Конституційний Суд.

– Ваші прогнози щодо підготовки і проведення повторного голосування 26 грудня?

– Є серйозні підстави тривожитися за цей день. Старий режим намагається будь-якою ціною провалити це голосування, зробити так, щоб вибори не відбулися з, так би мовити, технічних причин. Наприклад, не встигли вчасно надрукувати бюлетені і розвезти по регіонах, не встигли переформувати виборчі територіальні і дільничні комісії тощо. Мета цих дій – вийти на сценарій “нові вибори”. А це ще три місяці агітаційних, політичних баталій, які далі будуть колошматити наше суспільство. Влада хоче провести нові вибори на фоні соціальних катаклізмів, невиплат пенсій, затримок зарплат, росту цін, щоб таким чином звинувачувати у всіх можливих і неможливих гріхах кандидата від опозиції Віктора Ющенка і провести за будь-яку ціну провладного кандидата. Ним може бути Сергій Тігіпко, Володимир Литвин. Це представники старої влади, які влаштовують більшу частину старого олігархічного владного режиму, а також, очевидно, влаштовують і Кремль.

– Що треба робити, щоб унеможливити такий негативний сценарій виборів?

– Треба не втрачати пильності. Люди мають знати, що боротися слід до кінця. Влада за будь-яку ціну намагається все повернути на круги своя. Я хочу звернутися до земляків, львів’ян не забувати про нашу помаранчеву символіку, не ховати її, вона потрібна нам. Нехай влада бачить, що народ не зневірився, не заспокоївся. Народ у будь-яку секунду готовий знову вийти на майдани, площі. Але цього разу, якщо вибори будуть зірвані, то він вийде не тільки з помаранчевими стрічками, а він ще принесе помаранчеві вила і помаранчеві сокири.

Юлія ЛІЩЕНКО