Шлях зради - „Ратуша“, 9 грудня

|

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину

(В. Симоненко)

Тараса Бульбу порівняно з В’ячеславом Чорноволом можна вважати щасливим батьком. Серед його синів батьківським ідеалам зрадив лише один. Та й того баба поплутала, що коли й не виправдовує його, то хоча б спричинює крихту співчуття. Серед синів Чорновола не знайшлося жодного гідного спадкоємця. Про Андрія В’ячеславовича говорити, в принципі, нічого. З нього такий політик, як із Наталі Вітренко президент товариства тверезості. Інша річ – Тарас…

Саме у Тарасові Чорноволі люди, котрі поважали його батька, побачили своєрідну реінкарнацію легендарного дисидента. Саме з Тарасом багато хто пов’язував залишки ідеалізму в сучасній українській політиці.

Може, декому й дивно, чому у рейтингу політичних негідників львів’яни віддають першу позицію саме йому, залишаючи на нижчих місцях одвічно нелюбих комуністів, есдеків та іже з ними. А дивуватися, власне, нічому. Можна не любити Шурму чи Радзієвського, але треба визнати, що, ставши одного разу на свій політичний шлях, вони чітко йшли ним, поділяючи із своїми ідеологічними соратниками зірки злетів і ганьбу падінь. Вони своїх не здавали.

А може, Тарас Чорновіл виявився просто слабенькою людиною і політиком, а тому місце, яке він посідатиме в українській політиці після 26 грудня, – саме його місце? Можливо, така його доля – бути час від часу витягнутим із марґінального болота, аби “подискутувати” за круглим столом із такими ж, як він, представниками політичного “секонд-хенду” – Наталею Вітренко, Ларисою Скорик, Володимиром Марченком, Олександром Базилюком і почесним “паяцом” президентської кампанії Ромком Козаком?

Правду кажучи, після виходу з ющенківської фракції автору цих рядків було шкода Тараса Чорновола. Були дещо зрозумілими його образи на “старших” політичних побратимів, котрі не допускали його до тіла Віктора Ющенка. Але якщо подивитися з іншого боку, то чи не мали вони рації? Як би там не було, але Тарас Стецьків, Ярослав Кендзьор, Олекса Гудима чи особливо нелюбий Тарасові – Петро Порошенко до верхніх партійних щаблів діставалися довго і нелегко. Наш герой же увірвався на політичний небосхил метеоритом, завдячуючи не так власним чеснотам, як славному батьковому прізвищу. Очевидно, згорання – доля не лише астрономічних метеоритів.

Зрештою, Тарас Чорновіл ніколи не вирізявся послідовністю, що, втім, не шкодило його амбіціям. Програвши внутріпартійну боротьбу за крісло першого рухівця Львівщини, Тарас В’ячеславович оперативно вирушає у стан ПРП. Програвши диспозицію у “Нашій Україні”, він знову змінює орієнтацію. Що не кажіть, але мораль і послідовність ніколи не були вірними друзями амбіцій. Свого часу не останній український діяч із провладного табору, котрий знав Тараса ще маленьким, в неофіційній розмові з автором цих рядків зазначив: “Ви ще побачите, що являє собою справжній Тарас Чорновіл”. Очевидно, він був правий.

Із сьогоднішніх інтерв’ю Тараса Чорновола випливає, що він не до кінця усвідомлює причини аж такого несприйняття своєї особи. Хоча, видається, все дуже просто. Річ не зовсім у тім, що Тарас працює на Януковича. Річ у тім, що Тарас зрадив. Зрадив попри все, адже відхід від Ющенка не обов’язково мав означати приєднання до його опонента. Аби зрозуміти витоки людського презирства, Тарасові треба усвідомити, що він украв у цих людей. У патріотів він украв шматок пам’яті про В’ячеслава Максимовича, котрі, дивлячись на Тараса, згадували лідера оксамитової революції кінця 80-х – початку 90-х. Конкретно у своїх виборців він поцупив віру в чесність і совість політика, віру і так дуже-дуже хитку. Зрадив Тарас і юних студентів-журналістів, для багатьох із яких номер його “мобілки” у записній книжці був предметом гордощів і які готові були телефонувати до нього за коментарем з приводу чи без приводу. Вищеперераховане – не політична зрада. Це набагато серйозніше.

Зрештою, може, варто відступитися від емоцій і згадати біблійне “не судіть і не судимі будете”? І замість злісті і розчарування визнати свою помилку? Помилку, яка полягала в переоцінці Тараса Чорновола і в забутті ще однієї біблійної мідрості: “Не кидайте бісер перед свиньми”.

Роман ОНИШКЕВИЧ

пряма мова

Тарас Чорновіл: “Більшої обструкції з боку львів’ян годі сподіватися”

Про те, чим керувався Віктор Янукович при виборі нового керівника свого виборчого штабу, які завдання стоять перед кандидатом Януковичем перед 26 грудня, та про своє політичне майбутнє розповідає Тарас Чорновіл.

— Пане Тарасе, чому вас призначили керівником виборчого штабу?

— Це був абсолютно послідовний крок. До цього все йшло. Просто з певного моменту Віктор Янукович припинив компроміси зі совістю та владою, які були до цього часу. Він був змушений бути рядовим учасником своєї виборчої кампанії, яку йому просто нав’язали. Тепер, коли стало зрозуміло, що президент Кучма відверто працював на іншого кандидата, ці компроміси потрібно було припинити. Тим паче, що сьогодні в Україні фактично не діє Конституція.

У мене та Віктора Федоровича взаємовідносини і розуміння позицій були абсолютно ідентичними. Просто раніше Янукович не міг про це сказати. І тепер Янукович саме таким способом представив свою позицію. Я також представив бачення штабної роботи, і це його задовольнило.

— Чи не боїтеся реакції львів’ян?

— Реакція ще довго буде жорстко негативною. Але більшої обструкції з боку львів’ян, ніж я маю сьогодні, годі сподіватися. Особливо специфічної частини львів’ян, які свого часу дуже активно підтримували Марчука. Я щоденно стикаюся з жорсткими і брутальними погрозами. Я до цього звик. Я багато втратив у цій виборчій кампанії, не можу нормально приїхати до Львова, який мене завше заряджав енергетично. Але я маю внутрішнє переконання: роблю те, що зобов’язаний робити. І я буду це робити. Оскільки з Януковичем набагато більший потенціал демократизму, набагато більші перспективи створення нормальної цивілізованої держави, аніж з Ющенком. Якщо для цього потрібно багато чим пожертвувати, я це зроблю. Мені не звикати.

— Отже, ви вірите в перемогу Януковича. За рахунок чого плануєте цього досягти?

— Потрібно підтвердити перемогу, яка була на попередніх виборах, що не є настільки проблематично. Ми серйозно проаналізували всі закиди до так званих фальшувань на сході України. З мухи зробили слона. Костенко, показуючи десять бюлетенів, які невідомо як у нього опинилися, розповідає, що таких бюлетенів (з позначками за Януковича) було 90 тисяч. Це виглядає некоректно.

Янукович відмовлявся від переголосування по всій Україні, а пропонував переголосувати там, де прихильники Ющенка мали найбільші застереження. У нас є застереження: Конституція у західній Україні взагалі не працює. Силовики прийняли присягу на вірність ще не обраному президентові. Вибачте, я не уявляю, що ми зможемо на заході забезпечити не те що контроль за виборами, а навіть елементарну присутність наших спостерігачів у дільничних комісіях. Потрібно максимально запобігти жорстким фальсифікаціям у тій зоні, яка нині цілком віддана на відкуп Вікторові Ющенку з усім адмінресурсом та силовими структурами.

Мова йде не стільки про західну Україну, як про центральну.

— Чи змінилося щось у структурі штабу, його роботі з вашим приходом на керівну посаду? Чи “передавав справи” Сергій Тігіпко?

— Тигіпко пішов із тріском, виголосивши промову, яку всі оцінили як промову кандидата в президенти. Очевидно, він трохи не розрахував певних факторів, можливо, його погано поінформували, нібито рішення суду готується “під нього”, під повторні вибори, що його будуть “тягнути” на президента.

Сьогодні більшість штабів, в тому числі й центральний, потрібно створювати “з нуля”. Є певні люди, які раніше добре працювали і працюють зараз. Але цих людей небагато. Штаб створено за методикою адмінресурсу, але цей адмінресурс працював проти Януковича. Зараз буде створюватися мобільна, швидка, активна структура без великих капіталовкладень, яка мала б активно працювати.

— Чи встигли ви, пане Тарасе, ознайомитися з роботою Львівського обласного штабу Віктора Януковича, чи будете вносити в його роботу якісь корективи, можливо, кадрові?

— Я ще не мав можливості цим зайнятися. Я знаю там декотрих людей. Але розумію, що називати прізвища людей, які працюють у Львові на Януковича, небезпечно для їх здоров’я, тому я не буду їх називати. У мене нема сумніву у їх професійності та людяності. У нас нема інформації про те, що Львівський штаб Януковича працював проти Януковича, як це було у ряді областей. Можна говорити про ефективність роботи. Але в тих умовах, які є на Львівщині, важко налагодити роботу. Зараз ми продумуватимемо шляхи налагодження роботи, принаймні, аби “накрити” дільниці. Людей затероризували: їм погрожують спалити хати, навіть убити.

— Чи будете ви контролювати фінансові потоки у центральному штабі Віктора Януковича?

— Я не люблю мати справу з грошима. Але погоджувати якісь речі буду. Часто роботу у штабі оцінюють як елементарний спосіб нажитися. А я можу заробити собі на життя своєю головою і своїми руками поза штабом.

— Чи можете ви, пане Тарасе, окреслити своє політичне майбутнє після виборів?

— Політично я уже визначився: приєднався до фракції “Регіонів України”, працюю з ними. Я знайшов там нормальних друзів. Образ, який нам малювали про донецьких, мовляв, мало не з ножами в зубах, з відбійними молотками, не відповідає дійсності. Там багато порядних, інтелігентних людей, набагато більше, ніж у фракції “Наша Україна”. Своє політичне майбутнє я пов’язую з середовищем цих людей.

Стосовно кадрових питань. У середині жовтня, коли Адміністрація Президента робила усе можливе, аби не допустити мене до штабної роботи (і їм це вдалося), я підходив до Януковича і казав, що ні на що не претендую. Єдине, що я можу попросити у разі його перемоги, це, скажімо, можливості щось радити, підказувати, стати позаштатним радником президента.

Які висновки зробить після виборів президент Янукович і що він запропонує, для мене не має суттєвого значення. Це другорядні речі. Не так давно я мав дуже серйозні пропозиції. Я від них відмовився.

Тарас Кухар,

Західна інформаційна корпорація

Коментарі:

Олексій Радзієвський, керівник Львівського обласного виборчого штабу Віктора Януковича:

“Призначення керівника центрального штабу – право і позиція самого кандидата. Цей крок можна назвати рішучим. Це рішення пов’язано з тим, що врешті-решт наш кандидат назвав речі своїми іменами. Мовиться про його стосунки з Адміністрацією Президента, його враження від співпраці з Леонідом Кучмою і його оцінки та акценти, які він розставив у своєму виступі. Я не можу сказати, що Леонід Кучма підігрував кандидатові Ющенку, але те, що він не працював у тандемі з Януковичем, – правда.

Переговорів із Тарасом Чорноволом у мене ще не було, але робота штабів, без сумніву, корегуватиметься, оскільки новий керівник внесе певні новації в ідеологію, організацію. Напевно, він буде більш рішучим в оцінках політичної ситуації в нашій державі. З огляду на ці політичні оцінки, вибудовуватиметься модель підготовки і проведення голосування 26 грудня.

Для мене призначення Тараса Чорновола — несподіванка. Обговорювалися різні варіанти, але цього ми не чекали. Тепер потрібно звірити політичні годинники, позиції, а потім робити висновки. Такі висновки будуть зроблені після зустрічі з новим керівництвом”.

Петро Олійник, народний депутат України, керівник Львівського обласного штабу Віктора Ющенка:

“Хочеться сказати: без коментарів. Коли Янукович починає ставити на відступників, його справи дуже погані. Це просто смішно. Янукович через Тараса Чорновола хоче показати своє нове обличчя (мовляв, демократ, опозиціонер), але мені спадає на думку хороше російське прислів’я: “нечего на зеркало пинять, КОЛИ рожа кривая”.

Коли йде ставка на відступників, це означає, що у штабі Януковича справи йдуть дуже погано. Я не можу це вкласти в жодні параметри”.

Йосип Вінський, народний депутат України, голова політради СПУ:

“Не думав, що буде такий масштаб падіння Тараса Чорновола. Мені ця логіка Януковича не зрозуміла. Мене турбує у цій ситуації Тарас, а не Янукович. Я думав, що Чорновіл є людиною більш твердих позицій”.

тому що послідовний

Від Віктора до Віктора

Тарас Чорновіл у власних цитатах

1. “Іду до Верховної Ради України і прошу підтримки та довіри своїх виборців не для проведення амбітних та ризикованих законодавчих експериментів, а для продовження започаткованої двома півторарічними термінами праці: півтора року діяльності уряду Віктора Ющенка і півтора року власної праці у Верховній Раді. Іду як член команди реформаторів із блоку Віктора Ющенка “Наша Україна” для втілення моральних та організаційних засад відкритої влади, що склали основу Урядової програми “Реформи заради добробуту”, і як політик, який домагатиметься єднання у Верховній Раді всіх демократичних і неолігархічних сил” (з передвиборчої програми, березень 2002 року).

2. “А з Януковичем можна було б працювати після встановлення певного статус-кво. Підводимо риску під тим, що було, все прощається, а надалі живемо за правилами. Для нормального нейтралітету цього достатньо. Чому не працювати з Януковичем чесно, проте заявивши, що ми – з різних світів і на президентських виборах будемо по різні боки барикад? Я не бачу сьогодні жодних проблем із урядом Януковича. Коли потрібно, я завжди можу звернутися до нього у Верховній Раді з тим чи іншим клопотанням, і проблеми зазвичай розв`язуються. Зрештою, повертаючись до тріад, я був би згоден і на варіант Ющенко – Литвин – Янукович, але за умови, якби останні двоє були чітко підверстані під Ющенка, під його моральні засади, під його бачення майбутнього України” ( з інтерв’ю “Ратуші” 27.02.2003).

3. “Я належу до послідовних людей, яким не подобається, що „Наша Україна” шарахається зі сторони в сторону. Виборці, котрі проголосували за альтернативу до нинішньої влади, повинні наразі бачити у Ющенку і його блоці цю альтернативу…

Я не знаю, який Ющенко. Я не знаю, що в ньому є. Можливо, він справді далекоглядний, а я дурний і недосвідчений політик. Можливо, все, що він робить, є колосальним планом… Але якщо ця гра буде виграшною, тоді я справдіі нічого не розумію в політиці…

Знаєте, 1991-го середній рейтинг В’ячеслава Чорновола становив понад 40 відсотків… Як можна з 24-ма відсотками нетривкого електорату, котрий чекає від свого лідера не того, що він робить, сподіватися на перемогу в умовах 2004-го року, я не розумію…” (www. golosiyiv. kiev.ua, 5.03.2003).

4. “Одразу зазначу: я призупиняю членство у фракції, але не виходив, не виходжу і не виходитиму з блоку “Наша Україна”. Мій крок нічого не змінює в моїх політичних позиціях і поглядах щодо підтримки Віктора Ющенка на президентських виборах. Я сподіваюся, що політичний шум, який піднявся навколо цього всього, дуже швидко спаде, і можна буде працювати нормально без закидів у мій бік. Я дуже вдячний журналістам, бо не зустрів закидів, що Чорновіл продався. 2 березня у ВР оприлюднили заяву про призупинення мого членства у фракції. Це не є спаленням мостів. Це максимальне збереження контактів і декларування відкритості на зустріч, яке є притаманним для низки чільних представників фракції. Я заявляв і заявляю, що на наступних президентських виборах не бачу іншого кандидата, ніж Віктор Ющенко, і голосуватиму й агітуватиму за нього… Нині ми маємо таку політичну конфігурацію: з одного боку – дві абсолютно неприйнятні для мене сили – СДПУ(о) та “Регіони”, з іншого – Віктор Ющенко” (з інтерв’ю “Львівській газеті” 27.02.2004).

5. “За жодних обставин я не можу піти у котрусь із фракцій більшості, бо це суперечить моїм моральним засадам. Буду позафракційним. Але, попри все, залишаюся членом блоку “Наша Україна” і хочу, щоб Віктор Ющенко став президентом. Як на мене, це буде дуже хороший “перехідний” президент, який може відкрити шлюзи для того, щоб у майбутньому в Україні була ефективна європейська політика. …Тепер потрібно пройти період “перехідного” президента. Треба навести містки для того, щоб ним зміг стати Віктор Ющенко… Спробую пояснити схематично. Почну з СДПУ(о) та “Регіонів України” або “донецьких”. Це дві сили, які мають дуже добрі контакти між собою. Я не можу сприймати їх як позитив чи перспективу для України: якщо вони отримають владу в усій її повноті, то нинішній владний тоталітаризм лише загостриться. На вершині моєї схеми – можливе президентство Ющенка (2.03.2004, під час круглого столу у “Високому Замку” після виходу з фракції “Наша Україна”).

6. “Іде мова не про участь у виборчій кампанії, абсолютно. Іде мова тільки про співпрацю депутата, який вважає, що він має якийсь потенціал і щось може корисного, доброго порадити, і Прем`єр-міністра, який, очевидно, хоче на даний момент мати більш поліваріантний дохід інформації не тільки з одних джерел, а зі значно ширшого їх кола…

Я не беруся брати участь безпосередньо у виборчій кампанії, це не моя справа. Ці вибори не є моїми, навіть не в розумінні персональному. Я не беруся співпрацювати з тими середовищами, які сьогодні декларують, що вони підтримують Прем`єр-міністра, принаймні зі значною частиною цих середовищ (з інтерв’ю “Громадському радіо” після призначення позаштатним радником Прем’єра Януковича 13.09.2004).

7. “Я побачив сьогодні людей, які зомбуються в звичайний фашизм. Я проти терміна “нашизм”. Є класичний фашизм. І він сьогодні почав повторюватися” (з коментарів після “яєчного” інциденту в Івано-Франківську).

8. Пане Тарасе, але вас особисто дуже чітко вже асоціюють с персоною Віктора Янукович і навіть дійшло до того, що деякі ЗМІ почали вже подавати інформацію, що ви ніби є членом фракції „Регіони України“. Ви не плануєте переходити до „Регіонів“?

Тарас Чорновіл: “Абсолютно не планую. Мене задовольняє позиція групи „Центр“, де я відчуваю свою особисту свободу. Якби я хотів не просто десь підтримати Віктора Янукович, а включитися в структуру, очевидно, я би йшов у фракцію, очевидно, я би прийняв пропозиції, які мені давніше робилися щодо Кабміну, інших речей, я би став, може. тіснішим членом команди, може, більше міг би зробити, але я би втратив десь ту незалежність, яку я все-таки дуже сильно ціную (з інтерв’ю “Громадському радіо” 12.11.2004).

9. — Ви говорите про те, що ми побачимо нового Віктора Януковича…

— Ні, ви побачите того ж Віктора Януковича, але новими очима…

— …чи можна говорити теж саме про Тараса Чорновола? Ми побачимо нового Чорновола?

— Я думаю, що ні. Я неодноразово говорив, що я ніколи не міняв своєї позиції, поглядів і методів. Вони будуть абсолютно тими ж самими… (з інтерв’ю proua.com після переходу у фракцію “Регіони України” та призначення керівником штабу В. Януковича 7.12.2004).

Школа імені В’ячеслава Чорновола осуджує його сина

Лист, в якому засуджуються дії та поведінка Тараса Чорновола, готує для оприлюднення і надіслання самому Тарасові В’ячеславовичу львівська середня школа № 46 імені В’ячеслава Чорновола.

Рішення про написання такого листа прийнято на зборах трудового колективу школи. Очікується, що його підпишуть усі вчителі СШ № 46. Як розповів завуч школи Іван Буклів, педагогічний колектив обурений поведінкою сина В’ячеслава Чорновола і проситиме Тараса Чорновола здати депутатський мандат, який йому забезпечили голоси мешканців Сихівського округу. Інформацію про свою позицію і зміст листа колектив школи планує розіслати всім школам імені В’ячеслава Чорновола, які є в Україні, очікуючи солідарності і підтримки, а також львівським засобам масової інформації. За словами пана Букліва, Тарас Чорновіл неодноразово відвідував школу, названу на честь його батька, і спілкувався із її працівниками, які просто шоковані мінливістю його політичних поглядів і позицій.

Уляна КОПЦЮХ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *