УПРОДОВЖ декількох останніх днів – шквал телефонних дзвінків. Телефонують митники, податківці, міліціонери, пожежники, часто люди при посадах і немалих званнях. Їхня інформація найчастіше анонімна, перевірити її вкрай важко, проте тенденція виразно помітна.
Якщо узагальнити повідомлення, які надходять із різних джерел, а відтак зіставити з тим, про що говорять наші читачі, можна припустити, що владна вертикаль розпачливо намагається забезпечити те, що пан Тігіпко патетично окреслив як безпрецедентне “зростання рейтингу” репрезентованого ним кандидата. Головний банкір має право вірити в чудеса, попри всю неромантичність своєї основної роботи, але “поле чудес”, на якому погрожує грати його патрон, – це з іншої казки. І розташоване воно, як відомо, у країні дурнів.
Перепуджені до холодного поту керівники, яким у потилицю дихає гарячим жаром неминуча відповідальність згідно із законом за всі попередні “подвиги”, звісно, усвідомлюють, що це їхній останній шанс. Основні засоби, до яких, скажімо так, вони ще можуть вдаватися (позаяк потенціал фальсифікації у в’язницях і ще деяких закритих дільницях практично вичерпано) – маніпуляції з паспортами та відкріпними талонами.
Вимога здати панові Х., панові С., чи будь-кому іншому певну кількість документів суворої звітності, якими є відкріпні талони, звісно ж, незаконна. Вона однозначно потрапляє під дію статті 157 Кримінального кодексу, пункт 1 якої кваліфікує злочин: “Перешкоджання насильством, обманом, погрозами, підкупом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права обирати” президента України, пункт 2 визначає особливу відповідальність, якщо йдеться про “діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або (…) з використанням влади чи службового становища”, а, згідно з пунктом 3, якщо ці діяння ще й “вплинули на результати голосування або виборів”, винуватцям “світить” від 7 до
12 років ув’язнення.
На цьому тлі стаття 201 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій ідеться про незаконне вилучення паспортів (законним є лише вилучення паспорта для усунення його з обігу, тобто знищення, до того ж дуже вузьким колом працівників МВС), виглядає вегетаріанською – штраф від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів (не забудьте помножити на кількість вилучених документів). Але, якщо через незаконне вилучення паспорта громадянин не зможе проголосувати (особисто!), то набуває чинності все та ж стаття 157 КК, і малою втіхою для ґвалтівника наших прав є те, що він сидітиме “всього лише” від 3 до 5 років. Як би не намагався вмовляти нам правовий нігілізм і виправдовувати зневагу до закону пан Ківалов (бо як інакше можна назвати велемудрі сентенції про те, що коли порушень дуже багато – як у випадку з помилками в списках виборців – то ніхто й не відповідатиме), а сидіти таки доведеться. А якщо не сидіти – то воювати з власним народом, якому вже в печінках сидить “стабільний” режим.
Вважатимемо, що любителів “наїхати” на персонал владної вертикалі попередили: виборець має голосувати особисто, з дотриманням процедури таємного волевиявлення (дотримуватися її повинні організатори голосування!) і лише раз – усе інше є порушенням Кримінального кодексу. Якщо ж вони наполягатимуть і погрожуватимуть, то у мене немає іншої поради для співгромадян, як виявити мужність і стійкість. Вас – мільйони, і незаконно звільнити навіть сто тисяч не вдасться. Христова заповідь “Не бійся!” стосується всіх, зокрема й людей у формі та з погонами. Подумайте, чи варто зраджувати свій народ, майбутнє своїх дітей і свободу, продавати власну християнську душу за сумнівну “честь” працювати разом із нахабними та цинічними керівниками. Сьогодні вони фальсифікують наш спільний вибір (саме про це, а не про їхні політичні вподобання я кажу, коли вживаю слово “зрада”), а завтра будуть безсоромно паношитися, підставляти чесних трудяг, вимагати від них дотримуватися правил нечесної гри. Якщо мужність демонструють безборонні діти-студенти, то невже не стане її в дорослих, відповідальних людей, які вміють захистити і себе, і державу?
Андрій Павлишин
