Є ще порох! - „Львівська газета“, 13 вересня

|

У рамках 1/8 розіграшу Кубка України львівські “Карпати” приймали чемпіона держави “Динамо”. Раніше доволі часто матчі між цими командами вирізнялися принциповістю. І хоча частіше в них перемагали кияни, втім для цього їм треба було докласти чимало зусиль. У ситуації, в якій нині опинилися “Карпати”, мабуть, мало хто вірив у продовження цієї традиції. Навіть більше, були цілком обґрунтовані побоювання, що “динамівці”, які, думалося, приїдуть до Львова другим складом, щоб не перевтомлюватися перед матчем Ліги чемпіонів, просто “порвуть” “Карпати”. Однак коли з’ясувалося, що кияни привезли до Львова найоптимальніший склад, стало аж надто тривожно.

Втім уже перші хвилини матчу продемонстрували чи не найголовніше – в молодих “карпатівців” немає “мандражу” перед чемпіоном і вони готові боротися з киянами. Зрозуміло, що ініціативою заволоділи гості, втім у обороні “зелено-білі” діяли злагоджено й доволі часто проводили непогані контратаки. Свідченням цього є те, що перший по-справжньому небезпечний момент у матчі виник саме біля воріт “Динамо”. На 12-й хвилині Распопов, отримавши м’яч у правому куті воротарського майданчика, пробив, однак шкіряна куля “розминулася” з хрестовиною воріт. Варто зазначити, що це був, мабуть, найгостріший момент, який створили львів’яни впродовж гри.

Однак гості на “нахабство” Распопова відреагували миттєво. Доки господарі, які дещо захопилися цією атакою, поверталися в захист, довгий пас “знайшов” на половині поля “Карпат” Рінкона. Бразилець вийшов практично віч-на-віч із Налєпою, однак пробив повз ворота. Тож доля вирішила вчинити справедливо: спершу вберегла ворота “Динамо” від неминучого гола, а потім аналогічно вчинила і з “динамівцями”.

Після цього пожвавлення гру продовжували у відносно спокійному темпі. “Динамівці” й надалі володіли ініціативою та доволі часто створювали напівмоменти біля воріт “Карпат”, а наші футболісти використовували першу-ліпшу нагоду для організації власних атак, які також не мали особливої гостроти.

До завершення першого тайму особливо яскравими були три епізоди – два біля воріт “Карпат” та один – із протилежного боку поля. Спершу Лєко завдав потужного дальнього удару, однак не влучив у ворота. А відповіддю на це став вихід віч-на-віч із Ревою Фещука. Львівський футболіст зі складної позиції таки пробив по воротах, які вже, по суті, ніхто не зміг би врятувати. Однак м’яч пролетів поряд зі штангою. Нарешті під завісу тайму міг відзначитися забитим м’ячем Клебер, однак його удар головою з меж воротарського майданчика виявився неточним.

Практично відразу після перерви стало помітно, що футболісти “Карпат” втомилися. “Лакмусовим папірцем”, який і засвідчив це, стало нарощення темпу гри з боку “динамівців”. Тож початок другого тайму перетворився на своєрідну “осаду” воріт “Карпат” із низкою небезпечних моментів, один з яких таки завершився голом. На 59-й хвилині Рінкон, отримавши м’яч у штрафному майданчику господарів та обігравши захисника “Карпат”, влучно пробив по воротах. Мацей Налєпа, який провів звітну гру бездоганно, в цьому епізоді виявився безсилим.

Після забитого голу кияни розслабилися. Натомість “карпатівці”, відійшовши від своєрідного шоку, почали “щось” створювати біля воріт гостей. Однак, як уже зазначалося, краща фізична готовність киян дозволяла їм без проблем руйнувати атаки “Карпат”. Тож завершення поєдинку, хоча його й не можна назвати нецікавим, пройшло без гольових моментів. Склалося враження, що “Карпати” навіть якщо хотіли забити, розуміли, що це їм не вдасться. Схоже, це розуміли й “динамівці”, які усвідомлювали, що путівку у чвертьфінал вони вже вибороли.

Попри поразку “Карпат”, мабуть, ніхто не покидав стадіону “Україна” розчарованим. Адже “Карпати” в цій грі продемонстрували, що з ними ще “не все ясно”. Тож, якщо “зелено-білі” в подальших матчах першої ліги гратимуть так, як у поєдинку з “Динамо”, то, треба визнати, що заяви керівництва клубу щодо повернення у вищу лігу мають під собою цілком реальне підґрунтя.

У перерві кубкового матчу відбулося своєрідне футбольне шоу. Цього разу в ньому брали участь спортивні журналісти Львова, які змагалися за головний приз – телевізор від спонсора акції торгової групи “Крез”. Журналістам треба було забити гол у порожні ворота з певної відстані в такий спосіб, щоб м’яч перетнув лінію воріт у повітрі. З шести “акул пера” у “друге коло” потрапили троє, серед яких і кореспондент “Газети” Гліб Ваколюк. Утім у подальшій стадії нашому журналістові дещо не пощастило – м’яч після його потужного удару пролетів вище воріт. Тож за головний приз змагалися Максим Качурівський з “Експресу” та представник радіо “Львівська хвиля” Ігор Дзюпин . Поталанило останньому, який і став власником телевізора. А Максимові Качурівському дістався DVD-плеєр.

Футбол. Кубок України. 1/8 фіналу. “Карпати” – “Динамо” – 0:1 (Рінкон, 59)

“Карпати”: Налєпа, Беньо, Тимчишин, Распопов, Федорів, Веприк, Годвін, Іщенко (Шмаков, 87), Чабан (Голбан, 80), Фещук, Сахно (Платонов, 51).

“Динамо”: Рева, Гіоане, Каддурі, Юссуф, Сабліч, Гавранчіч, Лєко (Гусін, 72), Рінкон, Клебер, Верпаковскіс (Нанні, 46), Пеєв (Гусєв, 46).

Післямова

ЙОЖЕФ Сабо (головний тренер “Динамо”):

– У сьогоднішній грі мені дуже сподобалися “Карпати”. Якщо вони так гратимуть у чемпіонаті, то впевнений, що команда обов’язково повернеться у вищу лігу. Звісно, важкувато так проводити кожну гру. Але якщо молоді хлопці серйозно налаштовуватимуться на кожен матч, то це – реально. Щодо нашої команди, то ми знали, що буде важко. У Львові нам завжди важко грати. Тим паче, що я хочу “подякувати” президентові “Карпат”, який призначив гру на 15.00, коли організм спортсмена “спить”. Очевидно, пан Димінський вирішив створити для “Динамо” такі умови. Але найголовніше – ми досягли результату. Це тим важливіше, що багато гравців поз’їжджалися зі своїх збірних, тож зібрати та налаштувати їх було практично неможливо, вони “порожні”. Дай Бог, щоб ми змогли відійти і відновитися до 15 вересня, коли стартуємо у груповому етапі Ліги чемпіонів.

– Чи правда, що “Динамо” зверталося до львів’ян із проханням перенести матч?

– Ми телефонували, надсилали телеграму, просили пана Димінського перенести зустріч хоча б на 17.00. Але це виявилося неможливим. Я взагалі побоювався, що він призначить гру на 14.00.

– Коли очікуєте повернення Белькевича?

– Важко сказати, оскільки Белькевич після травми лише почав ходити. Не бігати, а тільки ходити! В нього дуже серйозна травма, тож ми ще довго гратимемо без нього.

– Зважаючи на те, що у “Динамо” напружений графік і попереду важка гра в Римі, можливо, на матч проти “Карпат” варто було виставити резервний склад?

– Ні, цього не можна було робити. Тому що “Карпати” – сильна команда, і я попереджав хлопців, що до цього матчу треба підійти серйозно. Тож можу подякувати футболістам, щоправда, не всім. Очікував саме такої гри, яку ми побачили сьогодні.

– Результат 1:0 у матчі проти команди першої ліги перед стартом у груповому турнірі Ліги чемпіонів вас не насторожує?

– Гра забувається, залишається результат. Уже від сьогодні ми починаємо готуватися до поєдинку з “Ромою”.

– Чи могли б запросити до себе в команду когось із футболістів “Карпат”?

– Подивимося. В “Карпатах” є хороші хлопці. Питання в тому, щоб нам хотіли когось віддати. Бо я думаю, якщо ми вийдемо з пропозицією щодо якогось гравця до пана Димінського, він скаже: “Ні, ні за які гроші”.

Хочу також сказати, що Львів був і є футбольним містом із неабиякими традиціями. Але нині, на жаль, подивіться, як тут уболівають. Гусін – львів’янин, він виходить на поле – і якими вигуками його зустрічають? Можу сказати лише, звертаючись до вболівальників: “Як вам не соромно?”. Я приїду в Ужгород, мене на руках носитимуть, а тут приїхав Гусін – і таке… Хлопець приїхав зі збірної, запитую в нього: “Андрію, ти зіграв з датчанами, з казахами, в якому ти стані, готовий їхати з нами до Львова чи ні?”. Він сказав, що дуже хоче зіграти у Львові. Вийшов на поле, а тут так зустріли… Так не можна, так просто не можна.

Юрій Дячук-Ставицький (в. о. головного тренера “Карпат”):

– Ми проводили матч проти найкращої команди України, команди, яка грає в Лізі чемпіонів і є одним із найкращих колективів Європи. Тому наші молоді футболісти особливо налаштовувалися на цю гру. Я говорив хлопцям, що буде дуже важко. Але вони зобов’язані поборотися, показати себе, продемонструвати, що у Львові є футбол. І команда, в принципі, виконала завдання, тож особливих претензій не маю. Вища майстерність “динамівців” не дозволила забити гол. Можливо, через декілька років нам і вдасться конкурувати з київським “Динамо”.

– На вашу думку, “Карпати” сьогодні провели свій найкращий матч у сезоні?

– Можливо. Принаймні один із найкращих у цьому сезоні.

– Чи є підстави сподіватися, що приблизно так, як сьогодні, “Карпати” гратимуть і в інших матчах чемпіонату України в першій лізі?

– Як казав Йожеф Йожефович, команда не може так грати в кожній грі. Але підстави сподіватися є. Адже “Карпати” непогано провели матч у Житомирі, сьогодні дали бій такому серйозному суперникові, пропустивши лише один гол. Сподіваюся, що команда має додати й досягти серйозних результатів.

– Чому матч усе-таки розпочався о 15.00?

– Ухвалюючи це рішення, ми зважили на те, що сьогодні вихідний – субота, а останніми днями в нас було холодно, тож і вирішили розпочати гру так рано.

Андрій Гусін (півзахисник “Динамо”):

“Сьогодні ми контролювали перебіг гри. Однак матч виявився складним. Попри те, що ми створили багато моментів, вдалося забити єдиний гол лише у другому таймі. Гра могла б розгортатися абсолютно по-іншому, якби “Карпати” реалізували свій чудовий момент, який створили у першому таймі”.

Юрій Беньо (капітан “Карпат”):

“Я б однозначно не стверджував, що це був найкращий наш матч у цьому сезоні. Можливо, один із найкращих. Можливо, “картину” затьмарює те, що нам сьогодні не вдалося забити гол. Так, моментів було небагато, але все ж таки шанси були. Хотілося б, щоб ми й надалі грали так, як сьогодні з “Динамо”. Проте в нас нині багато молодих гравців, для яких “Динамо” – дуже серйозний подразник і їм легше налаштуватися на гру з таким суперником. У першій лізі ситуація інша. Часто “Карпати” є подразником для інших команд, які по-особливому налаштовуються на гру з нами. Тож часто трапляється так, що в суперників більша мотивація. Зараз треба так налаштовуватися, щоб мотивація була більшою у нас”.

Підготував Захар Федорак

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *