Лівий марш - ЗІК, 29 серпня

|

На цьому тижні Львів відвідали двоє кандидатів у Президенти України – лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз та перший секретар КПУ Петро Симоненко. Олександр Мороз уже втретє кандидує на найвищий пост у нашій державі, Петро Симоненко – вдруге.

Попри запевнення низки експертів та політологів стосовно невисоких шансів обох кандидатів потрапити навіть до другого туру, Петро Миколайович та Олександр Олександрович залишаються ключовими політичними гравцями не лише цьогорічної президентської кампанії, а й вітчизняної політики загалом.

Аби показати особливості двох топ-політиків лівого табору, які до того ж конкурують поміж собою на президентських перегонах, їх бачення президентської кампанії та те, в чому вони ще залишилися єдиними, а в чому їх позиції кардинально розійшлися, Західна інформаційна корпорація влаштувала Олександрові Морозу та Петрові Симоненку “перехресний допит”, запропонувавши відповісти на практично ідентичні запитання.

– Панове кандидати в Президенти, завершується перша половина президентських перегонів, а сама кампанія входить у завершальний етап. Як би Ви охарактеризували її перебіг, які тенденції домінують, чи хтось з ключових гравців отримав тактичну перевагу?

Олександр Мороз: – Кампанія вирізняється набранням кількісних змін, які ще не стали якісними. Поки що говорити про переваги того чи іншого кандидата не доводиться. Поки що реалізується лише те, про що говорили раніше: використання адмінресурсу на користь провладного кандидата. Відмінність одна: раніше це робилося нібито імітуючи демократію, то тепер це робиться безцеремонно та відверто. Влада добивається необхідного їй результату.

Проте спостерігається більша свідомість громадян. Я це помічаю, адже провів близько семидесяти зустрічей. Реакція виборців свідчить про те, що люди розуміють, що відбувається в державі. Тому сьогодні рано говорити про фаворитів, переваги, перспективи. Усе визначатиметься у жовтні.

Петро Симоненко: – На жаль, відбувається те, що ми прогнозували: кампанія жорстка і цинічна. Кримінальний капітал розпочав шалену гонитву за владою. Ця жорстка політична боротьба ведеться не для того, аби зробити краще народу України, а ведеться проти народу України.

Батькам, матерям, пенсіонерам обіцяють те, чого ніколи не зроблять. Олігархічні клани показують, нібито вони щось зробили для України, а насправді виконували одну і ту ж програму: знищували перш за все економічну незалежність нашої держави, приводили до зубожіння наш народ, чим зруйнували засади державності. Це мені нагадує нашу розумну приказку: “Пани скубуться, а у холопів чуби тріщать”.

У цій кампанії використовується не особистий авторитет, конкретні справи кандидата, а політичні технології, страшні кримінальні гроші. Це робиться з однією метою: зробити те, щоб в ринкових умовах винести на ринок політичний непотріб. Також їм потрібно захистити себе і не відповідати перед народом України за злочинну політику, яка проводиться 13 років. Навіть ООН визнала народ України вимираючою нацією.

– Пане Морозе, Ваша участь у президентських перегонах у багатьох викликає здивування, а у середовищі БЮТу та частини “Нашої України” – відверте роздратування. Ви й сьогодні переконані, що вчинили правильно?

Олександр Мороз: – Винятково правильно. Я не хочу цього аргументувати, а задати питання: “Який рейтинг у Юлії Тимошенко сьогодні і чи додала вона голосів Вікторові Ющенкові?” – думаю, що ні. Вона сама це розуміє. І, можливо, вона сьогодні жалкує, що зробила такий крок.

Моє завдання – добитися, аби представник від влади не потрапив до другого туру. Шанси у нас є, адже рейтинги, які сьогодні приписують парі Янукович-Ющенко, “роздуті” та надумані. Ми маємо суттєву перевагу. Думаю, що її можна втримати і розвинути ближче до виборів.

– Пане Симоненко, Ваша участь у президентських перегонах здивування не викликає, але роздратування (особливо в середовищі опозиції) швидше за все. Ви й сьогодні переконані, що вчинили правильно?

Петро Симоненко: – Я глибоко в цьому переконаний. Опозиції, крім нас, немає. КПУ пропонує чітку програму, постійно її вдосконалює, ми пропонуємо програму розвитку України. Всі решта просто переписують у нас програму. Вони навіть, не соромлячись, говорять, що крадуть інтелектуальну власність Комуністичної партії України. Це й засвідчує те, що ми послідовні, принципові, відстоюємо національні інтереси, наповнюємо національну ідею конкретним соціальним змістом.

Ми сьогодні ведемо боротьбу проти того, що 13 років народ України вчили виживати. А ми сьогодні пропонуємо програму життя народу.

Ті, хто ще називає себе опозицією, нехай краще подивляться: на базі якого капіталу вони будують свою опозиційність? Чи це не цей капітал, який вони ділили з режимом Кучми?

Не кажучи вже про “опозиційність” “Нашої України” та БЮТу, подивімося на голосування у парламенті СПУ, яка називає себе опозицією. Соціалісти голосували за приватизацію “Укррудпрому”. Ахметов, Янукович і Пінчук захопили “Криворіжсталь”. Хто допоміг? – соціалісти.

– Олександре Олександровичу, наскільки технологічно правильним є повернення Вашого штабу, до теми загибелі Георгія Гонгадзе та плівок майора Мельниченка?

Олександр Мороз: – Ми до цієї теми не повертаємося, ми з неї не виходили. У нас завше є вимога: включити до порядку денного парламентської сесії звіт комісії Григорія Омельченка. Ми є ініціаторами збору підписів про включення цього питання до порядку денного.

Уже визнано правдивість свідчень працівників міліції про те, що за Георгієм Гонгадзе велося стеження. Тому, йдучи на вибори, цю темну сторінку потрібно не те, щоб перевернути, а пролити на неї світло.

Я й далі буду робити усе для того, аби зло було покараним.

-Пане Симоненко, а чим кандидат від комуністів може здивувати під час цих президентських перегонів?

Петро Симоненко: – Ми не ставимо такого завдання. Вибори – не клоунада, не політичне шоу, не театр абсурду. Вибори – життя та доля нашого народу. Ми не прагнемо когось дивувати, організовувати стеження, записувати когось, щоби піднімати собі рейтинг. Я поставив собі за мету іти зі словом правди до українського народу.

Чому Україна така бідна? Чому досі у Львівській області до нормального життя не повернено “Кінескоп”? Чому не львівські автобуси та тролейбуси обслуговують сьогодні столицю України, а мінські? Чому Тернопільська область нині найбідніша в Україні? Чому в Тернопільській області у кожній сім’ї батьки виглядають своїх дітей із заробітків?

Хочу пригадати також, як 10 років тому німецькі видання писали про те, хто торгує немовлятами у Європі. Я не хочу, щоби наш народ обманювали.

– Пане Морозе, чи дійсно під час кампанії спостерігаються випади на адресу СПУ з боку “Нашої України”, як про це заявляв керівник Вашого штабу Йосип Вінський?

Олександр Мороз: – Було дещо… Але, гадаю, на це не потрібно звертати увагу. Я не вступаю стосовно цього у перепалку, оскільки вважаю, що це не є корисним для справи.

– Пане Симоненко, чи не здається Вам, що Ваші головні конкуренти не вважають Вас реально здатним вийти принаймні до другого туру. Адже (на тлі обопільних звинувачень поміж штабами Януковича, Ющенка та Мороза) Вам зараз навіть нічого не закидають, не звинувачують ні в чому — ніби-то не помічають..?

Петро Симоненко: – Ні. Вони відпрацьовують і обирають зовсім іншу технологію: не можеш убити – задуши в обіймах. Вже протягом кількох місяців штучно замовчують реальні позиції комуністів.

А зараз відбувається те, про що я попереджав ще у 1993 році: чому у П’ємонті демократії – Львові – кажуть про відсутність свободи слова? Три роки тому відомі патріоти говорили про те, що приведуть чесну та сильну владу. А тепер бачимо, що Михайло Сендак не може “вилізти” з кримінальних справ. А хто підтримував Любомира Буняка, щоби потім робити зворотні кроки?

Тому я хотів би, щоби всі зрозуміли: що ось цих двоє “основних” кандидатів ведуть між собою боротьбу як представники кримінальних капіталів для того, аби не дати можливості показати людям, що існує інший шлях.

Янукович, Кучма і Ющенко – один трикутник. Вони ведуть боротьбу. Але їхня боротьба – це Кучма-3. А наша боротьба – це нова економічна стратегія відродження України.

– Олександре Олександровичу, що реально можна очікувати від підписаної між Вами та Ющенком угоди про чесні вибори?

Олександр Мороз: – Там, де є можливість “зв’язати” окружні штаби для вирішення питань підбору керівників дільничних комісій, підбору секретарів, організувати спостереження за виборами, голосуванням. Ми все це зробимо. Можливості для цього є.

– Петре Миколайовичу, чому Ви не приєдналися до підписантів угоди про чесні вибори між Ющенком та Морозом. Ви збираєтеся зробити це незабаром? Що може підштовхнути Вас до цього кроку?

Петро Симоненко: – Мені ніхто не може дорікнути, що Комуністична партія хоч раз за часи незалежності нечесно проводила вибори. Воля народу для нас святе. Ми ніколи і нікому не давали підстав сумніватися у цьому.

Ми говоримо про те, хто буде забезпечувати чесні вибори. Може, пан Порошенко, який за ці роки розжився на 1 мільярд 200 мільйонів, перерізав на металобрухт половину вітчизняних цукрових заводів, знищив цукрову галузь України? Може, Жванія і Мартиненко забезпечать чесні вибори? Чи, може, Міша Бродський, який вкрав у мешканців Києва мільярди і вивіз їх за кордон, забезпечить чесні вибори? А, може, Червоненко? Приїдьте в Херсонську область і люди розкажуть, як він бив на очах у Ющенка чесну і порядну людину. А, може, Пинзеник, який розпочав знищувати економіку незалежної України? Черновецький забезпечуватиме чесні вибори? Хай спочатку розбереться у тому, хто убив людину. А, може, Тягнибок?

Я підписав угоду з Морозом про те, що ми будемо контролювати проведення виборів. І ми це будемо робити. Але ми говоримо про чесні вибори, а почалися вони вже з фальші – технологічних кандидатів. Як же ви, панове, збираєтеся проводити чесні вибори, якщо уже сфальсифікували склад дільничних виборчих комісій?

– Чи залишається ймовірність Вашого, пане Морозе, блокування з комуністами на користь Петра Симоненка, і навпаки?

Олександр Мороз: – Блокування на користь Симоненка не відбудеться, тому що це було б алогічно, оскільки не створює жодних перспектив.

Блокування на користь соціаліста можливе, але я не вірю, що це сприйме сам Симоненко. А прихильники комуністів робитимуть висновки самі.

– Чи залишається ймовірність Вашого, пане Симоненко, блокування з соціалістами на користь Олександра Мороза, і навпаки?

Петро Симоненко: – Я Морозу запропонував ще до початку виборчої кампанії, щоб соціалісти приєдналися до комуністів і спільно підтримали одну кандидатуру. Тоді ще не було ні прізвища Симоненко, ні прізвища Мороз.

Я сказав Морозу: “Давайте опустимось на землю і спитаємо у народу, кому він більше довіряє!”. Вибори 2002 року показали, що КПУ, яку я очолюю, отримала 20% голосів, а СПУ Мороза – 6,9%.

Після виборів 2002 року комуністів найбільше звинувачували у тому, нібито вони обслуговують режим. А давайте розберемося. Голосування у Верховній Раді по пенсійній реформі – реформі Кучми і Януковича. За неї голосують олігархи Кучми і соціалісти. Зараз всі говорять, що не можуть впоратися з Януковичем, тому що він недоторкана особа. А саме за програму уряду проголосували знову ж таки олігархи Кучми і соціалісти у повному складі. Тому тепер рік уряд Януковича і сам глава Кабміну – недоторкані.

Американці нахабно втручаються у наш виборчий процес, руйнуючи нашу політичну незалежність. Я пропонував перевірити всіх “гранітоїдів”: на кого вони працюють. Проти голосували “Наша Україна”, БЮТ та СПУ. А коли почали перевіряти, то з’ясувалося, що на ці грошу вони проводили підготовку власних кадрів.

– Панове кандидати, наскільки ефективною, на Вашу думку, буде роль так званих технологічних кандидатів?

Олександр Мороз: – Цих кандидатів використовують лише з однією метою: використати їх квоту при формуванні дільничних і територіальних виборчих комісій. Приймаючи закон про президентські вибори, ми не врахували, що може бути штучно збільшено кількість кандидатів. Тому сьогодні уявити нормальну роботу дільничної комісії дуже важко. Зібрати 52 людини буде дуже важко: хтось не прийде, хтось буде голосувати так, як накажуть і так далі.

Саме тому важливо домовитися з “Нашою Україною” та комуністами, аби не допустити фальсифікації.

Петро Симоненко: – Це – злочинна технологія. Вона (за своєю ідеєю та змістом) спрямована не на те, що люди не розібралися в усьому.

Ми чесно йдемо на вибори. Проти нас висунули кандидата, який спекулюватиме темою слов’янської єдності, інший кандидат з’являється біля вічного вогню, виконуючи завдання певних олігархів. Третя, так би мовити, кандидатка все робить для того, аби відібрати голоси у комуністів і віддати їх олігархам.

А соціалісти узагалі повернулися до страшного: вони залякують людей 1999 роком. Але хто ж тоді проголосував за Кучму? – уся Західна Україна. Тому представники “рухів”, які зараз повністю ввійшли в “Нашу Україну”, несуть повну відповідальність за роки правління Кучми і олігархів, яких вони підтримали. Хочу нагадати: у 2000 році Ющенко разом з Медведчуком зробили переворот у Верховній Раді. І якраз представники “рухів” посадили у крісло першого віце-спікера Медведчука, і разом з ним руйнували законодавче поле.

– Вас, пане Морозе, небезпідставно вважають політиком, здатним об’єднати крайні полюси українського суспільства. Проте сьогодні практично неможливо уявити собі Олександра Мороза узгодженим кандидатом на президентських виборах від опозиції, чого прагнуть технологи СПУ. З чим Ви це пов’язуєте: неготовністю суспільства голосувати консолідовано, амбіціями провідних політиків чи чимось іншим?

Олександр Мороз: – І одне, і друге, і третє. Ми часто під час оцінки політичних ситуацій користуємося дефініціями формально, замість забезпечення єдності поміж формою та змістом. Мова йде про те, що потрібно чітко висловлювати свої міркування. Опозиція сьогодні невелика: комуністи та соціалісти – різні за метою та формою реалізації своїх прагнень. Вони можуть об’єднатися.

Шанс є, але він невеликий. Проте не менший, ніж на виборах 1999 року. А з іншими конкурентами влади у боротьбі за владу потрібно по-іншому будувати стосунки. Думаю, даремно кажуть, що, мовляв, я відбираю голоси у Ющенка. Я може сказати, що це він відбирає мої голоси. Але те, що Віктор Андрійович матиме підтримку для того, аби вийти у другий тур, ні в кого не викликає сумнівів.

А там побачимо. Скажімо відверто: навіть нашої підтримки Ющенкові забракне, аби перемогти. Оточення Ющенка та влада зробили з нього регіонального лідера.

– Пане Симоненко, чи є зараз в Україні політик, здатен консолідувати Схід і Захід України? Якщо є, то чому навколо нього немає об’єднання? Чим Ви це пояснюєте: неготовністю суспільства голосувати консолідовано, амбіціями провідних політиків чи чимось іншим?

Петро Симоненко: – Я хотів би вам нагадати, яка політична сила була завше послідовною і конкретною. Протягом 1975-1980 рр. ми, комуністи, вклали у ваше місто Львів мільярд доларів, для того, щоб зберегти старе місто і побудувати те, що у вас зараз є.

А як ми сприяли підняттю культури у Львові! Я пригадую, як приїжджав до Львова, ми об’єднували творчі колективи, відкривали кафе для того, щоб творча молодь Львова мала можливість розвиватися.

І єдині, хто об’єднав землі України, – комуністи. Згадайте, з чого починалася наша, так звана, незалежність: проводилася асамблея з пропозицією відірвати 5 областей України. Хіба це була політика здорового глузду?

Зараз усе перевели у мовно-національне питання, загнавши його у політичну площину. А народ буде лише тоді вільний і незалежний, коли буде жити заможно. Не ми розділили Україну. Пригадайте, як у 1999 році висвітлювали вибори і, не соромлячись, говорили: “Подивіться, ми розділили Україну навпіл”.

Хто, як не представники західних регіонів у парламенті відправив наших синів в Ірак? Нас звинувачували у тому, що ми полізли в Афганістан. Але ж ми зробили висновки, засудили тодішню політику. А вони продовжують чинити злочини проти власного народу.

А яким політичним циніком потрібно бути Вікторові Ющенку, аби у Миколаївській області бити себе кулаком у груди і, звертаючись до мешканців Миколаївщини, запевняти, що його першим указом на посаді президента буде виведення нашого контингенту з Іраку. Навіщо ж тоді його туди скеровували?

– Кандидування Ющенка, Симоненка та Мороза багато політологів називають розвалом опозиційної четвірки. Панове кандидати, чи згодні Ви з таким твердженням? Чим була теза про монолітність опозиції – реальністю чи міфом?

Олександр Мороз: – Такої тези я ніколи не використовував, оскільки у нас ніколи не було об’єднаної опозиції в такому форматі. Наші стосунки жодного разу і жодним чином не були формалізованими. А тим паче усе це перекреслює теза Ющенка, яку він казав рік тому: “Ми перемоги доб’ємося демократичними силами без опозиції”.

Тому я тепер спокійно на свою адресу можу не приймати звинувачень про розвал опозиції. Я з опозиції ніколи не виходив, а Ющенко там ніколи не був.

Петро Симоненко: – Четвірки ніколи не було. В цьому винен Ющенко і “Наша Україна”. Вони жодного рішення щодо участі у такому форматі не приймали. Вони приходили на засідання так званої “четвірки” і займалися брехнею. Треба було бачити, як “Наша Україна” брала участь в акції “Повстань, Україно!”. Коли я вів десятки тисяч людей для участі у цій акції, з-за рогу виводили 200 представників “Нашої України” (тих, кого найняли) і дали команду розпорошитися серед комуністів, нібито беручи участь в акції. Хіба це не політичний цинізм і брехня? Тарас Шевченко правильно назвав такі речі – “захалявний патріотизм”.

– Олександре Олександровичу, чим є перманентні розмови про зближення СПУ із СДПУ(О)? Чи реальним є створення в Україні лівоцентристської коаліції і в якому складі Ви її бачите?

Олександр Мороз: – Не хочу говорити банальних речей, даруйте за російську, про “ужа и ежа”. Дехто із піарщиків намагається прищепити це у суспільній свідомості для того, аби боротися проти нас, звинувачуючи нас у єдності з Медведчуком. Можливо, ситуативно інтереси керівництва СДПУ(О) збігаються з тим, що ми робимо, адже ми боремося за зміну системи влади. А стара системи влади лише зі зміною персоналій не несе нічого доброго “есдекам” так само, як іншим.

В політичному житті між нами немає нічого спільного. Усе це – політичні технології, розроблені проти нас, і ми це прекрасно розуміємо. Я останній раз розмовляв з Медведчуком впродовж трьох-чотирьох хвилин 3 лютого, коли потрібно було дізнатися, чи буде більшість голосувати за те, аби президента обирали в парламенті.

Поміж нами триває суд. Він уже доходить до Верховного Суду. Не береться до уваги те, що у Адміністрації Президента я був останній раз тоді, коли ми ночували в АП.

Ще одна обставина: ми активно не те що голосували, а пропагували необхідність відставки Медведчука.

Кампанія, яка проводиться сьогодні при тих розкладах та перспективах, нас влаштовує. Ми маємо можливість досягти успіху. Але це в жодному випадку не влаштовує Медведчука і його близьких. А хто у нього близькі? – Кучма і губернатори. Адже вони тоді розуміють, що втрачають все. Хто б не прийшов: Янукович, Мороз, Ющенко, чи хтось інший – їм потрібно шукати роботу.

Вони сьогодні виступають прибічниками того, аби визнати вибори недійсними. У цьому ми є їх категоричними суперниками.

І взагалі: ми перейшли “есдекам” дорогу у Соцінтерн. Тому про якесь лівоцентристське об’єднання не може бути й мови.

– Петре Миколайовичу, чи реальним, на Ваш погляд, є створення в Україні лівоцентристської коаліції? У якому складі Ви її бачите? Яку роль у ній може відіграти СДПУ(О)?

Петро Симоненко: – Можна вести теоретичну дискусію стосовно центризму. Але, якщо сказати відверто, у політиці центризм – це болото. Це визначення виникає на зламі історичних епох. Але є політика ліва і політика права.

Ідея націоналізму – злочин проти народу України. Вона руйнує ідею незалежності України. Коли у Франції Лі Пен лише потрапив у другий тур – вся Європа піднялася проти того, аби його обрали президентом. Права ідея – зло для народу України. Вона є тим джерелом, яке може привести до появи нацизму в Україні. І те, що зараз представники “Нашої України” закликають брати автомати у руки, яскраво про це свідчить.

– Панове кандидати, чи реальною є чергова спроба провести політичну реформу до президентських виборів? Наскільки ймовірним є такий сценарій розвитку подій: реформа проходить між першим і другим турами виборів завдяки або “Нашій Україні”, або “регіонам”, зважаючи на результати голосування у першому турі за їх кандидатів?

Олександр Мороз: – Шанс провести реформу є, але він менший, ніж був у квітні. “Регіони” не підтримають реформу після першого туру. Її (реформу – Авт.) потрібно втілювати в життя до 31 жовтня.

Петро Симоненко: – Перед вами сидить автор політичної реформи. У 1999 році, коли політичні сили Західної України (які зараз всі перебувають у “Нашій Україні”) усе зробили для того, аби Кучма знову став президентом, я передбачав, що через 5 років вони самі будуть кусати собі лікті. І зараз, на мою думку, вони повинні стати на коліна, покаятися перед народом України і сказати: “Ми сьогодні закликаємо вас підтримати комуністів”. Тому у 1999 році я запропонував закон про внесення змін до Конституції, обмеживши повноваження президента. Я два роки боровся за те, аби реалізувати своє конституційне право скерувати свій проект до Конституційного суду. Проти були “кучмісти” – олігархи та сьогоднішні “нашоукраїнці”.

Реформа – це рух у напрямку європейської парламентської демократії, рух у напрямку від тоталітарної диктатури кримінально-олігархічного капіталу, який є результатом реалізації “рухівської” політики з 1991 року. Їхня безглузда політика економічного реформування суспільства привела до таких наслідків. Вони ж навіть нічого свого не пропонували. Я добре пам’ятаю, як Пинзеник вносив проекти, недолуго перекладені з англійської мови!

Представники “Нашої України” спеціально дописали до авторства реформи Медведчука. Він її лише реалізує в тій частині, що цікавить ту чи іншу олігархічну групу.

Реформу між першим і другим турами проводити не можна, її потрібно реалізовувати до 31 жовтня. Це – реально. І ви побачите, які політичні сили приєднаються до цього. Це буде “Наша Україна”. Оскільки олігархи досі постійно проводять консультацію: за посередництвом Пінчука Ющенко домовляється з Кучмою. Цього тижня Ющенко зустрічався з Кучмою і домовлявся про передачу влади. Саме Ющенко дає Кучмі гарантії.

Хіба ви не знаєте, що Ющенко постійно веде переговори з Ахметовим?.. Вони усі якраз діють за схемою: пани скубуться, а в хлопів чуби тріщать.

– Панове кандидати, небажання ”Нашої України” підтримувати політичну реформу базоване на амбіціях Ющенка чи ключову роль відіграє його оточення?

Олександр Мороз: – І перше, і друге. Але сьогодні оточення Ющенка зрозуміло, що потрібно було йти на зміни до Конституції. Бо зараз вони колосально ризикують. Вони міркують приблизно так: “Якби ви провели зміни до Конституції, але щоб ми за це не голосували – було б дуже добре”. Бо потрібно ж ще сорочку білу не заплямувати. Вважаю, що не потрібно таким чином гратися у політичну цноту.

Петро Симоненко: – Не лише він і його оточення. Згадайте, що нахабно і цинічно заявила Мадлен Олбрайт. Вона сказала: “Якщо ви оберете не того президента, котрого хочемо ми – американці, ми заблокуємо ваші рахунки”. Хіба не Олбрайт цинічно заявила: “Ми не дозволимо вам міняти Конституцію!”? Що ж це за ставлення до народу України?

На другому поверсі сесійної зали Верховної Ради України весь політичний відділ посольства США в Україні контролює голосування фракції “Наша Україна”! Це – жах. Про яку незалежність може йти мова! Я з трибуни Верховної Ради закликав всіх олігархів: “Підніміть руку ті, у кого гроші знаходяться у банках України”. Жоден з представників “Нашої України” не підняв руки.

Так звані патріоти сформували за роки незалежності подвійну мораль: для себе – одну, а для народу – іншу. Вони сформували залежний тип економіки: зруйнували вітчизняне виробництво і завозять закордонний мотлох. І найстрашніше: власних дітей вони народжують за кордоном, навчають їх за кордоном, відпочивають, лікуються за кордоном. А грабують і крадуть в Україні.

– Пане Морозе, чи готові соціалісти далі працювати в опозиції, якщо Олександр Мороз не стане президентом, а переможе Ющенко чи Янукович?

Олександр Мороз: – Наша партія готова до будь-якого повороту. В опозиції нам не звикати. Проте ми хотіли б самі здійснювати владу.

– Пане Симоненко, чи готові комуністи далі працювати в опозиції, якщо Петро Симоненко не стане президентом, а переможе Ющенко чи Янукович?

Петро Симоненко: – Ми завжди будемо з народом України. Вкотре наголошую: якщо залишиться Кучма чи буде Янукович або Ющенко – матимемо Кучму-3. Продовжуватиметься курс на руйнацію економічного базису. Згадайте, як уряд Ющенка повертав 1,6 мільярда доларів закордонних боргів. Вони це зробили, але за рахунок збільшення заборгованості перед власним народом. Це є політика захисту інтересів олігархів.

– Олександре Олександровичу, Ви втретє випробовуєте свої сили у боротьбі за найвищу посаду у нашій державі. Скажіть, будь ласка, коли Ви мали більше впевненості у своїй перемозі: у 1994 році, у 1999-му чи сьогодні?

Олександр Мороз: – Хороше запитання. У 1994 році у мене не вистачило впевненості, оскільки я не мав часу займатися виборчою кампанією. Шкодую, досвіду не було. Мені потрібно було тоді піти на поступки деяким політичним силам, відтягнути вибори на два місяці і тоді я мав би не менше як 70% підтримки – без сумніву. Я не знав, що тоді усе зведеться до інтриг.

У 1999 році я виграв вибори, ввійшовши до другого туру. Але юридично я цього сьогодні та й тоді довести не можу.

Сьогодні ж ми маємо команду вдвічі сильнішу, здобули колосальний досвід, партія виросла. Ніхто із сьогоднішніх кандидатів не веде кампанію так послідовно, на основі теоретичних розробок, як ми. Тому впевненість є. У нас є шанс на тих 40% людей, котрі донині не визначилися.

Якщо ми це використаємо, то я вийду у другий тур. І тоді мене не турбуватиме, хто буде у парі зі мною.

– Петре Миколайовичу, Ви вдруге випробовуєте свої сили у боротьбі за найвищу посаду у нашій державі. Скажіть, будь ласка, коли Ви мали більше впевненості у своїй перемозі: у 1999-му чи сьогодні?

Петро Симоненко: – Сьогодні. Я бачу, що зараз український народ не є рівня свідомості 1999 року. Народ хоче свободи, а не ілюзій щодо незалежності. Сьогодні він чітко розібрався хто є хто, і хто на що здатен. А конкретні політикани показали, як вони хазяйнували в державі, коли очолювали уряди.

– Якою бачить Україну після президентських виборів Олександр Мороз?

Олександр Мороз: – Міцний добробут кожної сім’ї, сильна, суверенна, демократична, шанована у світі держава, соціально зорієнтована до потреб людини. Держава, у якій журналісти будуть писати те, що вони вважають необхідним (наскільки дозволяє їм їх талант), і за це їм нічого не буде.

– Якою бачить Україну після президентських виборів Петро Симоненко?

Петро Симоненко: – Це буде держава, яка проводитиме чесну зовнішню політику, аби Україна стала не об’єктом, а суб’єктом зовнішньоекономічних стосунків.

Я дивуюся: якщо націоналісти є патріотами країни, то чому вони не заберуть у нинішньої злочинної влади свій жовто-синій прапор? А чи може бути держава незалежною, якщо у неї немає своєї армії?

Уряд України не повинен виконувати будь-чийого замовлення, лобіюючи інтереси інших держав. Скажімо, немає жодної країни, яка б вийшла з кризи, скориставшись допомогою МВФ.

А що зробив Ющенко в уряді? По-перше, він підписав меморандум, згідно якого продав обленерго Суркісу, по-друге – закрив 62 вітчизняних шахти. Потім польським гірникам платив по 50 доларів за тону вугілля, а донецьким гірникам не міг заплатити по 28 доларів за тону.

Ідеальною Україна стане тоді, коли ми переможемо. Ми об’єднаємо народ України, ми все зробимо для того, аби змінити державні пріоритети, посилити роль держави, використаємо окремі позитивні риси ринкової економіки. Ми не поглиблюватимемо майнового розшарування суспільства, а підніматимемо рівень добробуту усіх верств населення.

Тарас Кухар, Західна інформаційна корпорація

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *