Львівські готелі -- в одні руки - „Поступ“, 18 серпня

Львівські готелі, ймовірно, мають намір монополізувати. Принаймні, розмови про це ведуть у поінформаваних колах у зв`язку зі звісткою про зміну власника одного з найбільших готелів Львова – „Гранд-Готель“, новий господар якого, начебто, має намір придбати й готель „Жорж“. „Поступ“ спробував з`ясувати, наскільки ця інформація є достовірною, і варто зазначити, що львівські бізнесмени огортають себе ще більшою завісою таємничості, ніж представники спецслужб.

Та навіть попри цю обставину, дещо цікаве нам дізнатися все ж вдалося. Передусім, підтвердили неофіційну інформацію про те, що „Гранд-Готель“ перейшов із власників — родини Геншафтів до рук відомого львівського бізнесмена, подвійного екс-кандидата на посаду мера Львова Богдана Федоришина. Останньому належить, нагадаймо, заміський готель, який називається „Богдан“. Як повідомили „Поступу“ в приймальні пана Федоришина, він купив „Гранд-Готель“ ще наприкінці травня цього року. Щоправда, отримати коментарі у самого Федоришина не вдалося, оскільки він „ще не готовий зараз коментувати своє придбання“.

Однак основна інтрига акту купівлі-продажу „Гранд-Готелю“ полягає у тому, що за непідтвердженою інформацією, пан Федоришин придбав його не зовсім для себе, а став бізнесовим посередником між колишнім власником Геннадієм Геншафтом та не менш відомим львівським політиком і підприємцем, народним депутатом Петром Димінським. Однак у розмові з кореспондентом „Поступу“ пан Димінський спростував інформацію про свою причетність до купівлі одного з найкращих львівських готелів. „Гранд-Готелю“ я не купував і взагалі нічого найближчим часом купувати не маю наміру. Я навпаки, буду все продавати…“, — заявив Петро Димінський.

Отримати коментар у колишнього власника „Гранд-Готелю“ не вдалося. Його секретар повідомила „Поступ“, що пан Геншафт сам сконтактується з газетою, коли вважатиме за потрібне розповісти щось про продаж своїх активів. Дзвінка від нього ми чекаємо уже вподовж кількох тижнів.

Наразі ще зарано робити висновки стосовно того, що діється на львівському ринку готельних послуг. Можна лише припустити, що хтось має намір отримати контроль над якомога більшою кількістю невеликих львівських готелів (оскільки, більші львівські готелі, наприклад, „Дністер“, навряд чи може купити хтось із представників суто львівського бізнесу), у такий спосіб розширивши свою частку на ринку.

Ірина СМЕРТИГА