Лікарі з великої літери - „Молода Галичина“, 12 серпня

У Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького багаторічні традиції підготовки фахівців високої якості

Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького – один із найбільших і найстаріших медичних навчальних закладів України. Його історія нараховує 220 років. Університет пройшов складний історичний шлях, став визнаним центром медичної та фармацевтичної освіти й сьогодні продовжує утверджувати свій авторитет в Україні та світі. Його студентами мріють стати чимало молодих людей. Про умови вступу, і не тільки, наша розмова з проректором із навчальної роботи – професором Мечиславом Романовичем ГЖЕГОЦЬКИМ та відповідальним секретарем приймальної комісії – доцентом Михайлом Васильовичем ПЕРЕПЕЛИЦЕЮ.

Рівень знань оцінює комп’ютер

– Свого часу у Львівському національному університеті ім. І. Франка, щоб уникнути різноманітних зловживань, запровадили систему тестування при складанні вступних іспитів. Чи є якісь нововведення у Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького?

Мечислав Гжегоцький: – У Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького також діє система тестувань. Вступні іспити проводяться у формі письмового тестування з комп’ютерною оцінкою рівня знань абітурієнтів. Суть такої форми вступних іспитів полягає у тому, що екзаменаційні роботи абітурієнтів перевіряють не екзаменатори, а за допомогою спеціальної комп’ютерної програми. Відповіді абітурієнтів шляхом сканування переносять у комп’ютер, де закладені еталони правильних відповідей. Комп’ютерна програма проводить оцінювання рівня знань абітурієнта, зіставляючи відповіді абітурієнта з еталонами правильних відповідей. При їх збігові відповідь на питання абітурієнтові зараховують як правильну, при незбіганні – не зараховують. Комп’ютерна програма також підсумовує кількість балів, яку отримав абітурієнт на основі правильних відповідей, і показує кінцевий результат. Така система оцінювання, на нашу думку, є максимально об’єктивною і прозорою, бо дозволяє уникати впливу такого суб’єктивного фактора, як „людський“.

Серед усіх вищих медичних навчальних закладів України лише Львівський національний медуніверситет ім. Д. Галицького впровадив комп’ютерну програму визначення рівня знань абітурієнтів на вступних іспитах.

– Чи екзаменаційну комп’ютерну програму складали на спеціальне замовлення університету, чи скористалися наробками інших навчальних закладів?

Михайло Перепелиця: – Програму створили фахівці нашого університету, враховуючи передовий досвід закордонних навчальних закладів та інших навчальних закладів України. До речі, сучасні методи контролю знань використовують не лише на вступних іспитах, але й для поточного контролю під час навчання.

– Ви маєте на увазі програму впровадження ліцензійних інтегрованих іспитів?

М. Г.: – Саме так. Міністерство охорони здоров’я України розробило та впровадило систему перевірки якості підготовки студентів та лікарів-інтернів. Був створений центр тестування для усіх вузів медичного профілю. Це так звана система „Кроків“. Їх є три. Тестовим іспитом „Крок 1“ вимірюються показники якості фахової компоненти базової вищої освіти. Складають його студенти 3 курсу стоматологічного та 4-го медичного і фармацевтичного факультетів. Студентів, які не змогли скласти іспит (та перескласти), відраховують з університету.

Тестовим іспитом „Крок 2“ вимірюються показники якості фахової компоненти повної вищої освіти студентів-випускників. Студенти, які не склали ліцензований іспит, вважаються такими, що не пройшли державну атестацію і не отримують диплом про закінчення вищого навчального закладу. Ліцензійний інтегрований іспит „Крок 3“ є складовою частиною державної атестації при присвоєнні кваліфікації „лікар певної спеціальності“ для лікарів-інтернів.

Ліцензійні інтегровані іспити проводить незалежний центр тестування МОЗ України у встановлений день одночасно у всіх вищих медичних навчальних закладах України за єдиним екзаменаційним тестом, що дозволяє встановити відповідність рівня професійної компетентності лікарів до вимог Галузевих стандартів вищої освіти.

– Які спеціальності найпопулярніші серед вступників?

М. П.: – Традиційно найпопулярнішою спеціальністю є лікувальна справа, адже вона охоплює всі напрями терапевтичного і хірургічного профілю, а також стоматологію та фармацію. Останніми роками зростає зацікавленість у новій спеціальності – клінічній фармації, яка покликана стати з’єднувальною ланкою між клінікою та аптекою, медициною і фармацією.

Диплом визнають і за кордоном

– Відомо, що Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького проводить також підготовку медичних сестер із вищою освітою. Чим зумовлена необхідність такої підготовки?

М. Г.: – Підготовка медичних сестер-бакалаврів виконується на замовлення МОЗ України. За спеціальністю „сестринська справа“ документи приймають від осіб, які закінчили вищі медичні навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації і мають кваліфікацію „молодший спеціаліст“. Основними видами діяльності медсестер-бакалаврів є робота у спеціалізованих відділеннях лікарень, галузях сімейної медицини, медичної реабілітації. Отримавши фундаментальну і спеціальну підготовку, медсестра-бакалавр може проводити наукові дослідження з теорії та практики сестринської справи, педагогічну роботу із спеціалізованих дисциплін у медичних училищах та коледжах, а також обіймати посади старших медичних сестер відділень, лікарень. Упродовж 1998-2004 років диплом бакалавра сестринської справи отримали 175 випускників, які успішно працюють у закладах охорони здоров’я не лише Львова. Такі фахівці високо цінуються як в Україні, так і за її межами. Великий попит на наших бакалаврів сестринської справи є у медустановах США, Канади, Німеччини та ін.

– І скільки зараховано на навчання медсестер-бакалаврів цього року?

М. П.: – На денну та вечірню форми навчання 2004 року на місця державного замовлення зараховано 20 осіб.

– А скільки всього фахівців замовила держава?

М. П.: – Загалом за усіма спеціальностями – 385 осіб.

– А як щодо чужоземних студентів. Їхня кількість змінюється?

М. П.: – Кількість іноземних студентів щороку зростає. Загалом у нашому університеті навчаються студенти з більш як 40 країн світу. Іноземці мають змогу навчатися, за вибором, українською, російською або англійською мовами. Хочу зауважити, що ми перші започаткували викладання англійською мовою у вищих медичних навчальних закладах.

– Чи дійсний за кордоном диплом Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького?

М. Г.: – Диплом нашого університету визнають за кордоном. Підтвердженням того є той факт, що у нас навчаються громадяни з багатьох держав, у тому числі європейських країн та США. Для визнання диплома за кордоном важливим є кілька положень. Моніторинг якості освіти має бути повним, постійним, прозорим, об’єктивним; якість й акредитація, які тісно пов’язані між собою, висувають нові завдання щодо використання європейських стандартів, передбачених Болонським процесом. Насамперед це стосується запровадження європейської системи взаємовизнання кредитних одиниць. Наказом МОЗ України Львівський національний медуніверситет ім. Д. Галицького визначено базовим вищим навчальним закладом із координації робіт щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної і фармацевтичної освіти й науки в Україні.

– Чи сприяєте працевлаштуванню ваших випускників, адже відомо, що лікарів у нашому місті достатньо?

М. Г.: – На студентів, які навчаються за держзамовленням, чекає в обов’язковому порядку розподіл. Держава, замовивши підготовку цих фахівців, бере на себе зобов’язання їх працевлаштувати. Випускників насамперед скеровують у регіони, де відчувають брак лікарських кадрів, зокрема, у сільські райони Львівської, Волинської, Рівненської, Житомирської областей.

– Із працевлаштуванням осіб, які навчаються за держзамовленням, зрозуміло. А як бути тим, хто студіює за контрактом?

М. П.: – Випускники, які навчалися за контрактом, не мають державного розподілу. Вони можуть працевлаштовуватись у медичні та фармацевтичні заклади як державної, так і недержавної форм власності.

Усі лікарі стануть „сімейними“

– На Львівщині лише 194 сімейних лікарі. Що це: консерватизм мислення громадян чи нестача кваліфікованих фахівців?

М. Г.: – Щоб стверджувати про існування в Україні інституту сімейної медицини, штат сімейних лікарів, за оцінками спеціалістів, повинен нараховувати приблизно 32 тис. і на кожного з них має припадати 1,5 тис. підопічних. Таким чином виникає необхідність впродовж короткого часу підготувати понад 30 тис. фахівців. В Україні планується введення єдиного медичного простору із затвердженими стандартами обстеження і лікування. Впровадження сімейної медицини та підготовка спеціалістів цього фаху – один із важливих моментів реформування галузі.

Сьогодні в університеті функціонують дві профільні кафедри з підготовки сімейних лікарів – кафедра поліклінічної справи і сімейної медицини та кафедра сімейної медицини ФПДО. Саме ці кафедри вперше в Україні успішно провели експеримент „Сімейний лікар“ на базі поліклініки № 2 м. Львова, опрацювали науково-методичне, нормативно-правове та кадрове забезпечення роботи сімейного лікаря. За наявності стрункої ступеневої державної системи підготовки сімейних лікарів наш медуніверситет може в повному обсязі забезпечити підготовку сімейних лікарів не лише для Львівської області, а й для всього західного регіону.

– У який спосіб пропагуєте ваш навчальний заклад?

М. Г.: – Будь-який навчальний заклад пропагує себе своїми здобутками. Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького є відомим центром освіти та науки і в Україні, і за її межами. Активна участь наших учених у міжнародних наукових проектах, симпозіумах, конференціях, тісні контакти з рядом провідних зарубіжних університетів, впровадження сучасних технологій у навчальний процес, великий обсяг лікувальної роботи, яку проводять фахівці університету, – усе це є найкращим пропагуванням Львівського національного медуніверситету ім. Д. Галицького.

Щодо професійної орієнтації молоді й залучення її на навчання до університету, то це проводять упродовж року. У нас існує Інтернет-сторінка, що постійно оновлюється. Регулярно проводимо Дні відкритих дверей у районних центрах Львівщини та областях цільового скерування – Волинській, Рівненській, Житомирській. Щороку у другій половині квітня – на початку травня проходить День відкритих дверей у Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького, особливістю якого є те, що в його рамках проводимо пробні письмові тестування для усіх охочих. Це дозволяє абітурієнтам ознайомитися з методикою проведення вступних випробувань, відчути атмосферу іспитів, уникнути в майбутньому стресу та зайвої напруги.

– Чи результати пробних тестувань впливають на майбутні вступні іспити?

М. Г.: – Ні. Результати пробного письмового тестування при вступі до уваги не беруть. При проведенні тестування на Дні відкритих дверей вхід вільний і кожен може взяти в ньому участь. Завдання такого тестування – перевірка власних знань.

Медуніверситет та медінститут

– На базі Львівської середньої школи № 88 та Нововолинського ліцею-інтернату організовано ліцейні класи медичного профілю, випускникам яких присвоюють звання „молодша медична сестра“. Чи мають вони пільги при вступі до вашого університету?

М. П.: – Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького уклав угоди про співпрацю з цілою низкою середніх загальноосвітніх навчальних закладів не тільки Львівської області, але й з різних регіонів України. Це вже згадані Львівська середня школи № 88, яку цьогоріч перейменовано у Львівську медичну гімназію, та Нововолинський ліцей-інтернат, Львівська українська приватна гімназія, гімназія ім. О. Маковея м. Яворова, Сарненський навчально-виховний комплекс „Школа-колегіум“, Моршинська середня загальноосвітня школа, приватна школа-ліцей „Орфей“. Випускники середніх навчальних закладів, з якими укладені угоди, мають пільги при вступі до університету на контрактну форму навчання.

– Чи передбачені пільги для інших категорій абітурієнтів при вступі у Львівський національний медуніверситет?

М. П.: – Так, передбачені. Згідно з Правилами прийому на 2004 рік…, право на позаконкурсне зарахування мають діти, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, сироти, інваліди ІІ групи, котрим не протипоказане навчання за обраною спеціальністю. Окремі пільгові конкурсні групи створені для осіб, які мають цільові скерування на вступ до університету. Ряд категорій абітурієнтів, зокрема, випускники, що закінчили загальноосвітню школу із золотою чи срібною медаллю або вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації з дипломом із відзнакою, діти із малозабезпечених сімей, особи, демобілізовані з лав Збройних сил, також мають пільги при зарахуванні.

– Як ми вже говорили, Львівський національний медичний університет ім. Д. Галицького дбає про підготовку майбутніх лікарів ще зі шкільної лави. Медуніверситет виступив також співзасновником ТзОВ „Львівський медичний інститут“. Що спонукало до цього кроку?

М. Г.: – Законом України „Про вищу освіту“ з 2005 року передбачено обмеження кількості місць контрактної форми навчання у вищих медичних навчальних закладах державної форми власності. Однак досвід останніх літ показує, що кількість охочих навчатися за контрактом не зменшується. Для того, щоб попередити виникнення дефіциту місць і дозволити більшій кількості молодих людей, які прагнуть пов’язати життя з медициною та фармацією, здійснити свою мрію, виникла ідея створення ще одного вищого медичного навчального закладу у нашому місті.

– На яких засадах передбачається співпраця цих двох вищих медичних вузів?

М. Г.: – Співзасновництво не передбачає фінансових вкладень з боку Львівського національного медичного університету. Ми, у міру можливості, надаватимемо цьому новому навчальному закладові методичну допомогу, навчальні площі, можливість користуватись бібліотечним фондом. Окрім того, наші викладачі зможуть також працевлаштовуватись за сумісництвом у Львівському медичному інституті.

– Отож, цього року вже практично завершено набір студентів на 1 курс. Що ви хотіли б їм побажати?

М. Г.: – Ми сподіваємось, що вони налаштовані на серйозну повсякденну роботу над реалізацією своїх здібностей і талантів. Тільки так вони зможуть стати фахівцями своєї справи, допомагати знаннями та вмінням тим, хто цього потребує, відчути себе Людиною з великої букви. Тож хочеться побажати їм успіхів на цьому нелегкому шляху.

Розмову вів Євген ТАРНАВСЬКИЙ